З шоколадом та шпателем:
як робити авторські торти в Києві
Про неї пишуть та знімають сюжети наші та закордонні ЗМІ. Її зараховують в десятку найбільш дорогих та популярних українських кондитерів. Крістіна Дольник розповіла Вікенду, як на своїй київській кухні створює солодку красу, навчає інших, платить податки та відмовляє зіркам шоу-бізу.
Крістіна Дольник. У статті використані фотографії героїні матеріалу
— Після школи я навчалася банківської справи, працювала бухгалтером по супроводу операцій з цінними паперами. Заробляла небагато. Тоді навчилася робити нарощування та розпис нігтів, це було дуже популярним і давало непоганий підробіток. Загалом люблю робити все красиво — завжди вигадувала, як ефектно запакувати подарунок чи оформити квіти у букет.

Спочатку вміла готувати лише вівсянку та борщ, більше навчилася, коли вийшла заміж. На перший день народження доньки ми замовили торт. Він мені не сподобався, бо був і несмачний, і негарний. Тоді я сказала собі: «Наступного року сама можу зробити. Вийде точно не гірше, а скоріш за все і краще». Але згодом забула про свій намір.

Якось сестра попросила допомогти їй у підготовці весілля. Вийшло так, що бюджет вони вже вичерпали, а не все замовили. Я створила запрошення, оформила пляшку з шампанським для наречених, зварила лимонади для гостей, підібрала для них пляшки та етикетки. Ну, звісно, і торт. Зробила все як слід, і вже скоро отримала перше комерційне замовлення на оформлення весілля.

Поступово замовлень стало настільки багато, що я зосередилась винятково на тортах та десертах. Люди куштували мої солодощі на весіллях, потім приходили і просили: «Хочемо замовити торт на день народження, ювілей та ще одне свято». Так я отримувала одразу кілька замовлень та формувала коло постійних клієнтів.

Спочатку дивилася на чужі роботи, бувало, клієнти надсилали фото чийогось торта і просили зробити такий самий. Але той період вже позаду. Зараз я надихаюся скульптурами, природою. Цікаво, наприклад, роздивлятися фотографії грибів. Так звідусіль черпаю натхнення.
Через два роки роботи замовлення були розписані на рік вперед. Але справжній бум трапився у 2020 році. Тоді просто все зійшлося разом: був карантин, люди нікуди не могли виїхати, сумували за морем. А я вигадала, зробила і показала водні торти. Пост з фотографіями такого торту став шалено популярним у соцмережах. Хоча перший водний тортик я зробила ще в літку 2019 року, але став він популярним тільки в карантин.

Бувало, до мене по десять разів за день зверталися із замовленнями. Тому я кілька разів підіймала ціни. На мій погляд, це нормальний ринковий підхід, бо попит величезний. У середньому зараз роблю один торт в три дні. Раніше, поки я не навчилася казати «ні», було більше тортів, менше заробітку. А ще дуже бракувало сну.

Думаю, на цей час я зробила вже понад 700 тортів. Іноді питають, чи сплачую я податки зі своїх заробітків. Звісно, сплачую, у мене ФОП, тож все офіційно.
Зараз замовлення у мене розписані до 2023 року. Люди вносять передплату і бронюють дату для свого тортика. Поза чергою я замовлень не виконую. Буває, пишуть впливові люди, зірки українського шоу-бізнесу. Але я не порушую свої правила. Якщо розумію, що зможу швидко виконати якесь нескладне замовлення і матиму час попрацювати ще, то можу взяти додаткове.

Вартість складається з ціни за кілограм самого торту (600 гривень) та ціни за декор. Всередині торта може бути будь-яка начинка — легка муссова чи звичні нам медовики та бісквіти. Якщо клієнт скаже, що хоче вафлі, перемазані згущеним молоком, зроблю і таке. Максимально йду назустріч побажанням клієнта.

Більшу частину вартості торта складає як раз робота по декору. Наприклад, шоколадна фігурка ляльки LOL коштує у мене 600 гривень, а в тортику за мотивами Гаррі Поттера лише корінь мандрагори коштує 1200 гривень, а ще 700 гривень — листочки. Роблю такий торт за дві зміни — десь 15 робочих годин. Водний тортик досить швидкий в роботі, можу виготовити його за день. Але якщо треба буде зліпити рибок та восьминіжок, на це потрібний ще один день.
Декор не просто їстівний, він дуже смачний, наскільки смачним може бути бельгійський шоколад. Він не тільки якісний, а ще й має гарні терміни зберігання. Тому можна не переживати, що декор зроблений завчасно. Головне, що торт потрапляє до вас свіжим, бо він виготовляється в останній день.

Пам'ятаю один з перших тортиків — горщик з орхідеями. Тоді я працювала не з шоколадом, а з мастикою. Думала, що поставила нахабну ціну на нього — 700 гривень, а це дуже дорого, і, мабуть, ніхто стільки не заплатить.

На сьогодні мій найдорожчий торт — з шоколадним кораблем «Чорна перлина» капітана Джека Горобця. Я дуже ретельно підхожу до замовлень. Якщо у реального корабля канат має бути у певному місці, то і у мого шоколадного він буде там. Звісно, це займає багато часу. Над цим замовленням я працювала майже три тижні. Шукала креслення, робила корабель. До речі, він зовсім не величезний — важив десь до трьох кілограмів. В останній день спекла сам торт, встановила на нього корабель і віддала замовникам. Весь виріб коштував тисячу доларів.
Перше інтерв'ю у мене взяли журналісти британської The Sun, а потім почали звертатися українські ЗМІ. Спочатку написав львівський «Високий замок», у них прочитав «Вечірній Київ» і теж звернувся. Далі були телевізійні сюжети, навіть Reuters знімали.

Після того, як я зробила водний торт, було дуже багато запитів на навчання у мене: люди просили зробити урок і показати, як можна відтворити таку красу. Я стала робити та продавати відеоуроки. Один коштує 10-30 доларів, там не тільки показую кондитерські секрети, а й ділюся іншими лайфхаками. Спочатку продавала окремі, з часом об'єднала уроки в єдиний курс, він коштує 100 доларів.

Я працюю вдома на своїй кухні. Але чоловік та донька знають, що це повністю моя територія, вони навіть туди не заходять, їмо ми не в кухні. У планах є власна студія, збільшення площі, але поки рано про це говорити.

Часто люди дивуються, коли дізнаються, якими інструментами працює кондитер, бо у нашому арсеналі багато будівельних штук: шпателі, плоскогубці, пензлі. Іноді потрібні металеві стрижні, болти, гайки — для створення тортів, які начебто шаряють у повітрі. Є у мене спеціальний апарат для розпилення харчових фарб, аерограф для фарбування. Намагаюся максимально використовувати натуральні барвники. Наприклад, для чорного кольору — палене какао. Для жовтого, рожевого, блакитного беру порошки чаю матча. Частково використовую і синтетичні барвники, але всі вони якісні та дорогі. До того ж використовую їх по мінімуму. Наприклад, для мого торту «Годзілла», який саме і вразив британських журналістів, на 3,5 кілограми було використано лише 0,3 грама синтетичних та 0,3 грама натуральних барвників.

Це міф, що кондитери терпіти не можуть торти і обожнюють м'ясо. Не всі такі. От я обожнюю солоденьке. Інша справа, що я не можу їсти його досхочу, бо просто не пройду у двері. Коли тільки починала, дуже подобалися муссові торти, зараз спокійніше до них ставлюся. Чоловік та донька також полюбляють солодке, сьогодні у мене вихідний, тож печу чоловікові київський торт.
Споглядати торти Крістіни
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Про тортики розпитувала
Світлана Максимець