Досить шастати:
чому мова не йде на карантин
чому мова не йде на карантин
Що таке «ковідка» та «карантинка», чому з'являються такі слова та чи можна їх вживати? Як карантин змінив прислів'я про «бабу з возу», «хату з краю» та відомий вислів Петра Порошенка? Який карантинний мем придумав Віталій Кличко?
Вікенд поговорив з Оксаною Мацько, викладачкою Інституту філології КНУ імені Шевченка, яка разом зі своїми студентами досліджує зміни в українській мові під час пандемії коронавірусу, збирає нові розмовні форми, фразеологізми та меми.
Вікенд поговорив з Оксаною Мацько, викладачкою Інституту філології КНУ імені Шевченка, яка разом зі своїми студентами досліджує зміни в українській мові під час пандемії коронавірусу, збирає нові розмовні форми, фразеологізми та меми.
Як і чому з'являються нові слова
Оксана Мацько, доцент кафедри української мови та прикладної лінгвістики Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка
— Мова гостро і яскраво реагує на різні суспільні виклики. Зараз пандемія зачіпає усі сфери життя, і в мові це теж відбивається. Вживання медичних термінів стало більш поширеним, тобто з професійної сфери, лексики обмеженого вживання, медичні терміни виходять до широкого загалу і популяризуються. Вони зазнають певних трансформацій, набувають розмовних форм. Так від «COVID-19» утворилось «ковідка», від слова «карантин» — «карантинити», «перекарантинити».
Ця реакція — спосіб нейтралізувати занепокоєння, страх та внутрішню тривогу через гумор, адже найдавніший спосіб подолати якусь проблему — висміяти її. Тому з'являється так багато мемів на тему карантину та коронавірусу, відбуваються фразеологічні трансформації, які відгукуються жартами на усі ці начебто сумні реалії.
Мої студенти на дистанційному навчанні отримали завдання фіксувати фразеологічні неологізми та фразеологічну трансформацію. Можливо, з цих спостережень з'являться якісь дослідження або курсові роботи.
Ця реакція — спосіб нейтралізувати занепокоєння, страх та внутрішню тривогу через гумор, адже найдавніший спосіб подолати якусь проблему — висміяти її. Тому з'являється так багато мемів на тему карантину та коронавірусу, відбуваються фразеологічні трансформації, які відгукуються жартами на усі ці начебто сумні реалії.
Мої студенти на дистанційному навчанні отримали завдання фіксувати фразеологічні неологізми та фразеологічну трансформацію. Можливо, з цих спостережень з'являться якісь дослідження або курсові роботи.
Фразеологічні трансформації, які ми зафіксували
Коронавірусу боятися — в АТБ не ходити
Людина людині коронавірус
На карантин надійся, а сам не гуляй
Не в zoom ногою
Хто людей чіпає, той ковідку хапає
Моя хата скраю, в ній карантин перечекаю
Баба вдома — медсистемі легше
Не все то антисептик, що спиртом пахне
Не такий страшний карантин, як його малюють
Рада душа в рай, але кордони закриті
На городі бузина, а в Київ нічим не доїдеш
Love is знайти того, з ким можна пересидіти карантин
Як нові вислови стають популярними
Універсального рецепту, як зробити висловлювання поширеним і популярним, немає. Для цього мають збігтися декілька факторів.
Форма повинна бути зручною для використання. Наприклад, слово «ковідка» створене за моделлю вже існуючих слів «лихоманка» та «гарячка».
Висловлювання повинно бути актуальним.
Карантинка — лексема, що означає «повідомлення, яке надіслане під час карантину». З'явилось, бо зараз усі активно користуються різними засобами дистанційного зв'язку.
Щось в мові приживається і залишається, а щось відходить. Процес триває, і студенти продовжують надсилати мені свої спостереження. Щодня фіксуємо нове і цікаве. Вже з'явилось багато мемів щодо відкриття бібліотек і музеїв. Тобто кожен новий виклик так чи інакше буде відображатися у мові.
Наразі ми не можемо говорити про якісь ґрунтовні чи системні дослідження, не маємо змоги проводити анкетування, щоб охопити більше людей і дізнатися, як змінюється мова в різних регіонах країни. Ми зі студентами через соціальні мережі спостерігаємо, як популяризується та трансформується певна лексика.
Наразі ми не можемо говорити про якісь ґрунтовні чи системні дослідження, не маємо змоги проводити анкетування, щоб охопити більше людей і дізнатися, як змінюється мова в різних регіонах країни. Ми зі студентами через соціальні мережі спостерігаємо, як популяризується та трансформується певна лексика.
Хто носить масочку, той буде їсти пасочку — ситуативний фразеологізм, поширений перед Великоднем.
Чи можна вживати такі слова
На мою думку, мова повинна бути живою та активною. Можливо, коли закінчиться карантин, не буде потреби в цих словах, і вони відійдуть в пасив. Поява нових слів та їх зникнення — це природний процес, в ньому немає нічого поганого. Люди, які активно користуються українською, мають потребу у висловлюванні та реалізують її, а для цього знаходять нове слово, щось переосмислюючи чи трансформуючи. Таких відгуків у мові буде менше, якщо її обмежувати у функціонуванні, залишати лише для офіційного спілкування.
Я тішусь, що у нашій мові відбуваються такі процеси, це означає, що вона слугує різним потребам суспільства в усіх сферах життя. Час покаже: якщо нові висловлювання залишаться, значить вони потрібні мові.
Я тішусь, що у нашій мові відбуваються такі процеси, це означає, що вона слугує різним потребам суспільства в усіх сферах життя. Час покаже: якщо нові висловлювання залишаться, значить вони потрібні мові.
Досить шастати — мем від київського мера.
Карантин так карантин. Рік тому з'явилось популярне висловлювання Петра Порошенка — «стадіон так стадіон». Воно стало певним афоризмом, а тепер трансформувалося у інше.
Карантин так карантин. Рік тому з'явилось популярне висловлювання Петра Порошенка — «стадіон так стадіон». Воно стало певним афоризмом, а тепер трансформувалося у інше.
Які ще події впливають на мову
Мова є основним засобом комунікації в суспільстві, практично всі події можуть впливати на неї. Нові фразеологізми з'являються на миттєву потребу у висловлюванні суспільства.
Коли кілька разів підпалювали приміщення телеканалу «Інтер», з'явився фразеологізм «як Інтер горить» за аналогією «як мокре горить», тобто слабко, не сильно, тому що пожежі не були масштабними.
Коли побудували театр на Подолі, це викликало у суспільстві дискусії. В якийсь момент з'явився фразеологізм «дивиться як Кличко на новий театр», трансформований із відомого ««дивиться як баран на нові ворота». Зараз розмови про театр припинилися, тому цей фразеологізм лишився лише в наших лекційних записах.
Те, що є актуальним, залишається в мові, наприклад, фразеологізм «радіє, наче долар по вісім».
Зміни відбуваються і в інших мовах, там також активізувалось вживання медичної термінології, а вона інтернаціональна. В англійській щодня з'являється багато новотворів.
Коли кілька разів підпалювали приміщення телеканалу «Інтер», з'явився фразеологізм «як Інтер горить» за аналогією «як мокре горить», тобто слабко, не сильно, тому що пожежі не були масштабними.
Коли побудували театр на Подолі, це викликало у суспільстві дискусії. В якийсь момент з'явився фразеологізм «дивиться як Кличко на новий театр», трансформований із відомого ««дивиться як баран на нові ворота». Зараз розмови про театр припинилися, тому цей фразеологізм лишився лише в наших лекційних записах.
Те, що є актуальним, залишається в мові, наприклад, фразеологізм «радіє, наче долар по вісім».
Зміни відбуваються і в інших мовах, там також активізувалось вживання медичної термінології, а вона інтернаціональна. В англійській щодня з'являється багато новотворів.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Нові вислови шукала
Марина Шилович