Пригоди за планом та без: лайфхаки сімейних автоподорожей
Як правильно їздити з дітьми у подорожі: все ретельно розпланувати чи не заморочуватися та експериментувати? Що варто взяти з собою, а чим можно не обтяжуватися? Які небанальні місця для сімейних подорожей можна знайти на Київщині та які несподіванки можуть чекати у дорозі? Вікенд розпитав київських батьків про їхній досвід мандрівок з дітлахами та зібрали корисні лайфхаки і цікаві пригоди. А також запропонував протестувати новий Renault Duster.
Андрій Григор'єв, син — Денис, 10 років
Перед пологами дружини в мене планувався не дуже приємний робочий день, тож ми вдвох умовляли малого народитися у вихідний, щоб тато міг прогуляти роботу. Обіцяли за це покатати на великій червоній машині. Дитинка послухалася і народилася в неділю.
Тож на перший день народження сина ми придбали авто. І з того часу виконую обіцянку — катаю на червоній машині.
Завжди виїжджаємо тільки родиною, бо виїзд кількома машинами з компаніями — то вже натовп, а ми саме від нього намагаємося втекти.
Тож на перший день народження сина ми придбали авто. І з того часу виконую обіцянку — катаю на червоній машині.
Завжди виїжджаємо тільки родиною, бо виїзд кількома машинами з компаніями — то вже натовп, а ми саме від нього намагаємося втекти.
Головні критерії вибору місця — свіже повітря і тиша без сусідів з «Владімірскім централом» з колонок. Восени чудово виходили поїздки на Київське море, на лівий берег за Лебедівку. Там можна пожбурляти камінці в воду, повалятися з книжкою або пограти лего-чоловічками. Захоплена в Вишгороді піца додає смаку відпочинку.
Свого часу практикували поїздки на шашлики до Пущі. Якось заїхали з боку Горенки, кілька годин посиділи і, поки не стемніло, направилися додому. Але місцеві активісти вирішили, що не треба пускати в ліс автівки, і заблокували виїзди поваленими деревами та вкопаними стовпчиками. Ми спустилися з піщаного спуску і стали перед такими. До асфальтової дороги — метра три. Але перед носом — стовпчики. Назад на гірку шляху нема, дорога під колесами сиплеться, машина грузне у піску.
Щоб проїхати вперед, потрібно перепиляти стовбур поваленого дерева. На годиннику — дев'ята вечора, субота, темніє. Екіпаж: дитина, дружина, теща та я. Побіг на стару лісопилку через дорогу. Сторож поспівчував, але нічим допомогти не зміг. Зателефонував усім рятувальникам, яких тільки згадав. Пропонували приїхати і «висмикнути» нас тросом. Проте після з'ясування деталей жодна служба не змогла знайти пилу, аби нас врятувати. Більше за всіх хотіли допомогти патрульні. Але ми разом погодилися, що гібридний Пріус та мегафон з мигалкою — то не сокира. Врешті за допомогою плоскогубців та уламку пили «перегриз» той стовбур та вибрався. Більше в ліс не каталися.
Свого часу практикували поїздки на шашлики до Пущі. Якось заїхали з боку Горенки, кілька годин посиділи і, поки не стемніло, направилися додому. Але місцеві активісти вирішили, що не треба пускати в ліс автівки, і заблокували виїзди поваленими деревами та вкопаними стовпчиками. Ми спустилися з піщаного спуску і стали перед такими. До асфальтової дороги — метра три. Але перед носом — стовпчики. Назад на гірку шляху нема, дорога під колесами сиплеться, машина грузне у піску.
Щоб проїхати вперед, потрібно перепиляти стовбур поваленого дерева. На годиннику — дев'ята вечора, субота, темніє. Екіпаж: дитина, дружина, теща та я. Побіг на стару лісопилку через дорогу. Сторож поспівчував, але нічим допомогти не зміг. Зателефонував усім рятувальникам, яких тільки згадав. Пропонували приїхати і «висмикнути» нас тросом. Проте після з'ясування деталей жодна служба не змогла знайти пилу, аби нас врятувати. Більше за всіх хотіли допомогти патрульні. Але ми разом погодилися, що гібридний Пріус та мегафон з мигалкою — то не сокира. Врешті за допомогою плоскогубців та уламку пили «перегриз» той стовбур та вибрався. Більше в ліс не каталися.
Виїзд будь-куди починається з заправки: повний бак і поїхали! Якщо планується далека подорож, то звичайно складаю маршрут, передивляюсь точки зупинок на якісь цікавинки, може історичну інформацію, години роботи тощо. Якщо з ночівлею, то обов'язкова попередня резервація місця з оплатою заздалегідь та з'ясуванням можливих деталей. Дружина готує термоси та бутерброди. Бо шукати в вихідний день в незнайомому місці їжу для дитини — то не найкраща ідея, можливі неприємні наслідки.
Оскільки дитина майже з народження їздить в автокріслі, то цілком спокійно та непомітно переносить дорогу. А коли маршрут йде не нудною трасою, є, що подивитися навколо. Малий щось собі сам збирає в дорогу. На зворотному шляху він зазвичай спить.
Оскільки дитина майже з народження їздить в автокріслі, то цілком спокійно та непомітно переносить дорогу. А коли маршрут йде не нудною трасою, є, що подивитися навколо. Малий щось собі сам збирає в дорогу. На зворотному шляху він зазвичай спить.
Улюблені місця для виїздів
Київське море, Пуща-Водиця, Лебедівка.
Лайфхаки батьків — що з собою брати
Завжди беру змінний одяг малому, раптом впаде у водойму або калюжу. Беремо також теплі речі, бо погода може змінитися.
Парасолька.
Вологі салфетки, туалетний папір, рушник і антисептик.
Книжки постійно їздять за автокріслом.
Життя навчило мати з собою пилу та лопату.
Яким має бути сімейне авто
Авто має бути інструментом, який задовольнить вимоги. Коли обирав машину, вимог мав небагато: місткий багажник, подушки безпеки, підсилювач керма, витрата пального не «від заправки до заправки», кондиціонер. Власне, базовий мінімум, який присутній в будь-якому сучасному авто. Але це для водія. Пасажирам важливіше комфортне кількагодинне сидіння, добрий огляд з вікна та цікавий маршрут.
Андрій Григорʼєв про Renault Duster:
Говорити про цю машину не треба. Треба сідати та їхати у далекі подорожі країною. Та все ж зазначу базові моменти:
Крім того — системи допомоги водію: ESC — система курсової стійкості й управління на поворотах, система антипробуксування, ABS — антиблокувальна гальмівна система, EBA — система допомоги при екстреному гальмуванні, EBD — система розподілу гальмівних зусиль, HSA — система допомоги при старті на підйомі. Все це робить поїздку на Duster комфортною та безпечною.
Говорити про цю машину не треба. Треба сідати та їхати у далекі подорожі країною. Та все ж зазначу базові моменти:
- величезний, навіть за мірками сімейного авто, кліренс впорається навіть з невеличкими річечками, вже не кажучи про особливості національних доріг;
- пристойний багажник збереже 100500 надзвичайно необхідних дитячих іграшок у дорогу, невигуляні сукні мами та потрібні інструменти для тата;
- у салоні комфортні умови для того, щоб подрімати та порозважатися, наприклад, улюблені пісні чи казки можна транслювати з телефона через Bluetooth на мультимедіа Duster.
Крім того — системи допомоги водію: ESC — система курсової стійкості й управління на поворотах, система антипробуксування, ABS — антиблокувальна гальмівна система, EBA — система допомоги при екстреному гальмуванні, EBD — система розподілу гальмівних зусиль, HSA — система допомоги при старті на підйомі. Все це робить поїздку на Duster комфортною та безпечною.
Тетяна та Андрій Місеври, донька — Даша, 8 років
Тетяна:
Машина в сімʼї є вже 10 років. Майже завжди за кермом чоловік, оскільки мій водійський стаж дуже маленький. Ще до народження доньки часто вибиралися за місто на виїзди з наметами. На намети з донькою вперше поїхали, коли їй було рік і три місяці. Не надто переживали, головне — мати досить їжі, пиття та засобів від комах. Коли батьки почувають себе комфортно у таких умовах, то й дитині спокійно.
На один день виїжджаємо часто, зазвичай на другий шлюз, бо він недалеко, татку є, де порибалити, а нам відпочити. Останнього разу були в районі Жукового острова — дуже сподобалася розкішна природа з велетнями-дубами.
Машина в сімʼї є вже 10 років. Майже завжди за кермом чоловік, оскільки мій водійський стаж дуже маленький. Ще до народження доньки часто вибиралися за місто на виїзди з наметами. На намети з донькою вперше поїхали, коли їй було рік і три місяці. Не надто переживали, головне — мати досить їжі, пиття та засобів від комах. Коли батьки почувають себе комфортно у таких умовах, то й дитині спокійно.
На один день виїжджаємо часто, зазвичай на другий шлюз, бо він недалеко, татку є, де порибалити, а нам відпочити. Останнього разу були в районі Жукового острова — дуже сподобалася розкішна природа з велетнями-дубами.
Якщо вибираємося на один день, то далеко не їдемо, щоб не витрачати багато часу на дорогу. Якщо їдемо з наметами, то забираємося подалі, наприклад, на Київське водосховище, Десну. Намагаємося обирати місця з водоймами та зеленню.
Оскільки машину тримаємо в належному стані, то спеціальноготувати її до поїздки не треба: перевіряємо рівень мастила, пального. Коли їдемо у нову місцину, обираємо оптимальний шлях та заправки, де можна перекусити, сходити в туалет. Буває, вже в дорозі вирішуємо змінити кінцеву зупинку — тоді діємо виходячи з ситуації.
Дитина загалом у дорозі поводиться добре. Якщо поїздка займає більш як три години, то, звичайно, важче: нудно, набридає їхати, доводиться докладати максимум зусиль для розважання. Забавляти треба: довго мовчки дивитися у вікно не буде. З улюблених ігор — «глядєлки», які побачили у фільмі «Крістофер Робін». Правила прості: кажеш «я дивлюсь і бачу» та називаєш те, що бачиш. Наче легка гра, але часто помічаєш те, на що раніше не звертав уваги. Та є недолік — коли їдеш полем чи лісом, пейзаж майже не змінюється. Ще граємо у слова, розгадуємо загадки та співаємо пісні. Донька полюбляє такі виїзди, часто сама пропонує кудись поїхати. Кілька разів навіть просила розбити намети поряд з будинком — аби тільки в намети.
Оскільки машину тримаємо в належному стані, то спеціальноготувати її до поїздки не треба: перевіряємо рівень мастила, пального. Коли їдемо у нову місцину, обираємо оптимальний шлях та заправки, де можна перекусити, сходити в туалет. Буває, вже в дорозі вирішуємо змінити кінцеву зупинку — тоді діємо виходячи з ситуації.
Дитина загалом у дорозі поводиться добре. Якщо поїздка займає більш як три години, то, звичайно, важче: нудно, набридає їхати, доводиться докладати максимум зусиль для розважання. Забавляти треба: довго мовчки дивитися у вікно не буде. З улюблених ігор — «глядєлки», які побачили у фільмі «Крістофер Робін». Правила прості: кажеш «я дивлюсь і бачу» та називаєш те, що бачиш. Наче легка гра, але часто помічаєш те, на що раніше не звертав уваги. Та є недолік — коли їдеш полем чи лісом, пейзаж майже не змінюється. Ще граємо у слова, розгадуємо загадки та співаємо пісні. Донька полюбляє такі виїзди, часто сама пропонує кудись поїхати. Кілька разів навіть просила розбити намети поряд з будинком — аби тільки в намети.
Коли Даша підросла, звісно, їздити з нею стало зручніше: не треба брати з собою коляску, качалку, спеціальну їжу для малюків. Раніше у нас була навіть похідна газова плитка, де зранку варили дитячу кашу. З більш дорослими дітьми в принципі зручніше: вони можуть самі себе розважати, немає денного сну, їдять дорослу їжу. Зараз донька часто грає у рухливі ігри, ще й вигадує власні. Якщо є водойма, то любить купатися. Часто хоче допомогти, але не завжди можемо знайти для неї безпечне та легке завдання, з яким би вона впоралася. Допомагає збирати гілки на багаття, збирає посуд після їжі. Останні рази залучали її до складання та розбирання наметів.
Якщо поїздка триває довше, ніж два дні, беру побільше запасного одягу, кілька іграшок, багато печива та медикаменти. Якось мошка вкусила доньку за щоку, і розпухло пів обличчя. Відтоді возимо антигістамінні мазі. Завжди маємо багато пакетів для сміття, щоб прибирати територію за собою.
У невеликі поїздки на день-два найчастіше їдемо невеличкою компанією на одній машині. Якщо плануємо поїздку на 3-5 днів, запрошуємо друзів. Тоді кипить масова підготовка: розподіляємо задачі, хто за що відповідає. У цьому є свій кайф, але чим більше людей, тим складніше домовитися, щоб усім сподобалося.
Якщо поїздка триває довше, ніж два дні, беру побільше запасного одягу, кілька іграшок, багато печива та медикаменти. Якось мошка вкусила доньку за щоку, і розпухло пів обличчя. Відтоді возимо антигістамінні мазі. Завжди маємо багато пакетів для сміття, щоб прибирати територію за собою.
У невеликі поїздки на день-два найчастіше їдемо невеличкою компанією на одній машині. Якщо плануємо поїздку на 3-5 днів, запрошуємо друзів. Тоді кипить масова підготовка: розподіляємо задачі, хто за що відповідає. У цьому є свій кайф, але чим більше людей, тим складніше домовитися, щоб усім сподобалося.
Улюблені місця для виїздів
Другий шлюз, Київське водосховище, околиці Жукового острова, річка Десна.
Лайфхаки батьків — що з собою брати
Запасний одяг, кілька іграшок, багато печива та медикаменти, зокрема антигістамінна мазь. Вологі та сухі серветки. Засоби проти комах та кліщів.
Яким має бути сімейне авто
З великим багажником, куди має влізти все необхідне для водія і потрібне мандрівникам. Обовʼязково справні ремені безпеки. Для нас важливий високий кліренс — щоб можна було проїхати ями. Влітку потрібний справний кондиціонер.
Андрій Місевра про Renault Duster:
Зацінив, що у новому Renault Duster високий кліренс — 210 мм. Це надзвичайно важливо, коли відправляєшся у дикі або просто незнайомі місця. Круте додаткове оснащення: монітор у повнопривідній версії, камери по периметру авто, датчик тиску у шинах — все це не дасть загрузнути у піску, зачепитися днищем чи застрягти на камені. Повірте, нема гіршого, ніж пів дня намагатися витягти машину, що пробуксовує у ямі з багнюкою. Я й сам потрапляв у такі ситуації, й допомагав іншим водіям. Напевне, ризикнув би заїхати на Renault Duster навіть у мілководдя.
Ще один вагомий плюс — встановлена мапа України. Завжди можна дістатися до потрібного місця, навіть якщо усі гаджети розрядилися.
У Renault Duster величенький багажник та дуже багато місць для зберігання у салоні. Це практично та зручно. У багажник можна завантажити усе, що знадобиться компанії на кількаденний виїзд, а у салон покласти необхідне саме під час поїздки — воду, їжу, іграшки та ще багато чого.
Зацінив, що у новому Renault Duster високий кліренс — 210 мм. Це надзвичайно важливо, коли відправляєшся у дикі або просто незнайомі місця. Круте додаткове оснащення: монітор у повнопривідній версії, камери по периметру авто, датчик тиску у шинах — все це не дасть загрузнути у піску, зачепитися днищем чи застрягти на камені. Повірте, нема гіршого, ніж пів дня намагатися витягти машину, що пробуксовує у ямі з багнюкою. Я й сам потрапляв у такі ситуації, й допомагав іншим водіям. Напевне, ризикнув би заїхати на Renault Duster навіть у мілководдя.
Ще один вагомий плюс — встановлена мапа України. Завжди можна дістатися до потрібного місця, навіть якщо усі гаджети розрядилися.
У Renault Duster величенький багажник та дуже багато місць для зберігання у салоні. Це практично та зручно. У багажник можна завантажити усе, що знадобиться компанії на кількаденний виїзд, а у салон покласти необхідне саме під час поїздки — воду, їжу, іграшки та ще багато чого.
Руфіна та Роман Беценки, донька — Вікторія, 10 років
Руфіна:
У нашій сімʼї за кермом їздимо і я, і чоловік. Люблю водити, тому з чоловіком іноді навіть сперечаємося, хто кермуватиме. Коли донька була зовсім крихіткою, у машині завжди засинала, хоча вдома вкласти її спати було проблемою. Іноді спеціально їздили довше, щоб вона гарно заснула, а потім перекладали у ліжечко.
Особливих складнощів у поїздках ніколи не було. Знаю, багато дітей вередують з приводу автокрісел, та для нас це не проблема. У нас принципова позиція: безпека — найголовніше.
У нашій сімʼї за кермом їздимо і я, і чоловік. Люблю водити, тому з чоловіком іноді навіть сперечаємося, хто кермуватиме. Коли донька була зовсім крихіткою, у машині завжди засинала, хоча вдома вкласти її спати було проблемою. Іноді спеціально їздили довше, щоб вона гарно заснула, а потім перекладали у ліжечко.
Особливих складнощів у поїздках ніколи не було. Знаю, багато дітей вередують з приводу автокрісел, та для нас це не проблема. У нас принципова позиція: безпека — найголовніше.
Ми живемо у передмісті, тому за кермом щодня. На вихідних часто гуляємо та дихаємо свіжим повітрям у своєму селищі, машина у сімʼї більше для роботи, ніж для відпочинку. Але кілька разів на рік обовʼязково вибираємося у подорож на машині.Маємо багато родичів у різних куточках України. І під час поїздок завжди знаходимо нові цікаві місця. Дуже полюбляємо не зіпсовані людьми місцини з чистими лісами, озерами та ріками.
Маршрути складаємо заздалегідь, але можемо спонтанно їх змінити. З собою беремо їжу та воду, хоча дорогою повно заправок, де можна перекусити. Я завжди намагаюся взяти усе необхідне, а чоловік каже, що набагато простіше купити те, що знадобиться, по дорозі. Зараз інфраструктура добре розвинена, на заправках є що завгодно, хоч запобіжники, хоч лампочки.
Перед поїдкою чоловік збирає набір інструментів та перевіряє стан автомобіля.
Донька любить поїздки, хоча погано переносить спеку. На щастя, у машині є кондиціонер. Раніше у дорозі вона багато спала, а зараз полюбляє роздивлятися ландшафти. Часто ми співаємо та граємо у різні ігри. Коли втомлюємося від сидіння, шукаємо красиве місце для зупинки. В Україні дуже багато заповідників, монастирів, церковок, парків, де можна не тільки відпочити, а й дізнатися щось нове та отримати порцію натхнення та вражень.
Коли набридає сидіти вдома, сідаємо у машину усією сімʼєю та просто їдемо невідомо куди, дивимося у вікно, зупиняємося, аби зробити красиве фото, подивитися на симпатичну хмаринку чи незвичайне дерево.
Маршрути складаємо заздалегідь, але можемо спонтанно їх змінити. З собою беремо їжу та воду, хоча дорогою повно заправок, де можна перекусити. Я завжди намагаюся взяти усе необхідне, а чоловік каже, що набагато простіше купити те, що знадобиться, по дорозі. Зараз інфраструктура добре розвинена, на заправках є що завгодно, хоч запобіжники, хоч лампочки.
Перед поїдкою чоловік збирає набір інструментів та перевіряє стан автомобіля.
Донька любить поїздки, хоча погано переносить спеку. На щастя, у машині є кондиціонер. Раніше у дорозі вона багато спала, а зараз полюбляє роздивлятися ландшафти. Часто ми співаємо та граємо у різні ігри. Коли втомлюємося від сидіння, шукаємо красиве місце для зупинки. В Україні дуже багато заповідників, монастирів, церковок, парків, де можна не тільки відпочити, а й дізнатися щось нове та отримати порцію натхнення та вражень.
Коли набридає сидіти вдома, сідаємо у машину усією сімʼєю та просто їдемо невідомо куди, дивимося у вікно, зупиняємося, аби зробити красиве фото, подивитися на симпатичну хмаринку чи незвичайне дерево.
Улюблені місця для виїздів
Нові, у яких ще не бували, де дихає природа.
Лайфхаки батьків — що з собою брати
Обовʼязково воду та їжу. Усе інше можна купити і в дорозі.
Яким має бути сімейне авто
Машина має бути надійною та безпечною: ти не маєш думати у дорозі про її технічний стан, особливо коли мандруєш з дитиною. Завдяки кондиціонеру пасажирам легше переносити спеку. Не так важливо, куди їхати, головне — з ким.
Роман Беценко про Renault Duster:
Мені трохи незвично, як заводиться машина та глохне двигун, коли стоїш на місці. Оскільки я часто їжджу містом, вважаю, що це стане у нагоді у заторах. Також не можу не оцінити низьку витрату палива, для такої місткої машини — відмінний показник. Якби мене попросили у трьох словах описати це авто, я б назвав такі переваги: висока, економна та дуже зручна.
Звернув увагу на те, з якою ретельністю підійшли до забезпечення безпеки дитини: спеціальні кріплення ISOFIX заднього ряд, можливість відключити подушку безпеки переднього пасажира для встановлення люльки, блокування дверей на ходу та блокування задніх дверей від відкриття зсередини.
Дружині та доньці сподобався яскравий синій колір, круто виглядає на фотографіях.
Мені трохи незвично, як заводиться машина та глохне двигун, коли стоїш на місці. Оскільки я часто їжджу містом, вважаю, що це стане у нагоді у заторах. Також не можу не оцінити низьку витрату палива, для такої місткої машини — відмінний показник. Якби мене попросили у трьох словах описати це авто, я б назвав такі переваги: висока, економна та дуже зручна.
Звернув увагу на те, з якою ретельністю підійшли до забезпечення безпеки дитини: спеціальні кріплення ISOFIX заднього ряд, можливість відключити подушку безпеки переднього пасажира для встановлення люльки, блокування дверей на ходу та блокування задніх дверей від відкриття зсередини.
Дружині та доньці сподобався яскравий синій колір, круто виглядає на фотографіях.
Тетяна та Віталій Дрожевські, доньки — Катя, 13 років, та Оксана, 5 років
Машина в родині 13 років, вже як член сім'ї, навіть ім'я має — Федя. Водить чоловік, я не вмію. Дуже часто виїжджаємо з міста, мені просто необхідні подорожі, без них я стаю злою і знервованою. Не можу чекати, коли підростуть діти, щоб потім почати подорожувати. Нові враження — це єдиний спосіб набратися досвіду, не постарівши. Виробили для себе найбільш комфортний режим подорожей — щоб і нам, і дітям. Якщо їдемо кудись, то обов'язково враховуємо і побажання дітей.
Перед поїздками обов'язково перевіряються всі системи і механізми машини, ремонтні набори, засоби безпеки, аптечка, серветки, запальнички, сірники, заливаємо повний бак бензину.
Перед поїздками обов'язково перевіряються всі системи і механізми машини, ремонтні набори, засоби безпеки, аптечка, серветки, запальнички, сірники, заливаємо повний бак бензину.
Машина повинна бути у справному стані і мати все на випадок раптової аварії десь далеко від людей і у поганих погодних умовах.
Ніколи не діємо, виходячи з ситуації, адже несемо відповідальність не тільки за себе. Тому я завжди планую маршрут. Дивлюся по мапі відстані, стан доріг, прикидаю середню швидкість, рахую, скільки часу займе певний відрізок дороги. Планую, де зробити зупинки, відмічаю «наші» заправки, цікавинки по маршруту. Дивлюся прогноз погоди, щоб скоригувати одяг (може, варто взяти дощовики, чоботи чи взагалі перенести поїздку).
В мене є чарівна папочка під назвою «списки на поїздку». Ще в нашу першу поїздку вирішила скласти список речей в дорогу. Потім подумала, що кожного разу писати списки — витрачати час, та й ненадійно, тому перенесла список в вордівський формат. З часом кількість списків збільшилась: зараз є «список речей у відпустку», «список у відрядження», «список лайт» (на 2-3 дні), «список речей Каті в табір», «список на пікнік» та інші. За потреби я просто передивляюся, доповнюю чимось в залежності від погоди чи маршруту, роздруковую і по ньому збираємося.
Відкриваємо сезон поїздок з кінця квітня і закінчуємо в кінці жовтня. Можемо поїхати у нові чи відвідати знайомі місця. Основне у виборі: недалеко від Києва, максимум півтори-дві години їзди. Довга дорога втомлює, а ми ж хочемо відпочити.
Ніколи не діємо, виходячи з ситуації, адже несемо відповідальність не тільки за себе. Тому я завжди планую маршрут. Дивлюся по мапі відстані, стан доріг, прикидаю середню швидкість, рахую, скільки часу займе певний відрізок дороги. Планую, де зробити зупинки, відмічаю «наші» заправки, цікавинки по маршруту. Дивлюся прогноз погоди, щоб скоригувати одяг (може, варто взяти дощовики, чоботи чи взагалі перенести поїздку).
В мене є чарівна папочка під назвою «списки на поїздку». Ще в нашу першу поїздку вирішила скласти список речей в дорогу. Потім подумала, що кожного разу писати списки — витрачати час, та й ненадійно, тому перенесла список в вордівський формат. З часом кількість списків збільшилась: зараз є «список речей у відпустку», «список у відрядження», «список лайт» (на 2-3 дні), «список речей Каті в табір», «список на пікнік» та інші. За потреби я просто передивляюся, доповнюю чимось в залежності від погоди чи маршруту, роздруковую і по ньому збираємося.
Відкриваємо сезон поїздок з кінця квітня і закінчуємо в кінці жовтня. Можемо поїхати у нові чи відвідати знайомі місця. Основне у виборі: недалеко від Києва, максимум півтори-дві години їзди. Довга дорога втомлює, а ми ж хочемо відпочити.
Пріоритети для поїздок — поменше людей, побільше простору і повітря, красиві ландшафти, а якщо там ще будуть тварини, з якими можна погратися чи погодувати, — для дітей взагалі свято. Наші місця-фаворити: ферма Кийлівська Асканія, Халеп'я і Витачів, Київське море. В Кийлівській Асканії є страуси, коні, вівці, кози, кролики і інша живність, яку можна годувати і гладити, діти завжди раді туди поїхати. Халеп'я і Витачів — прекрасні види, кручі над Дніпром, луговий запах і простір. А Київське море — вода, сосни, простір, можна усамітнитись навіть при напливі людей.
Найбільше запам'яталася поїздка в Седнів. Дуже затишне і красиве містечко: стара церква, величний парк, види на річку (якщо пощастить, можна переправитись паромом), садиба Лизогубів, дерев'яна забудова, парк. Там ми ночували у кінному дворі, де розводять і тренують коней, є хата-музей, кафе з сільською кухнею. Це невеличкий готель на декілька номерів прямо над конюшнею. Спиш на сіннику над ними, а вони внизу тихо іржуть і хрумають сіно. Це з хороших спогадів. А з поганого — коли Оксані був неповний рік, ми поїхали до моїх батьків за 230 кілометрів від Києва. Весь шлях дитина кричала не своїм криком. Незвичні умови, необхідність провести тривалий час в дитячому кріслі були для неї новими. Так ми зрозуміли, що на далекі відстані незвиклу малу дитину везти не варто. Відтоді маршрут тривалої поїздки розбиваємо на етапи з відпочинком, заїздами кудись чи нічлігами по дорозі (наприклад, коли їдемо у Карпати).
Зараз дівчата старші, тож стало легше. Старша слухає музику в навушниках, молодша дивиться мультики на планшеті. Обидві можуть спати у дорозі або просто дивитися у вікно. Сам процес їзди їм не дуже подобається, але вони розуміють, що це необхідний етап на шляху до місця призначення. Менша, як той віслючок із Шрека, періодично питає: «Ми вже приїхали?»
Загалом діти люблять подорожувати. Катя подекуди каже: «Мама, поїхали кудись! Хоч куди-небудь, але поїхали!» Оголошення, що їдемо, зустрічають радісними криками, а потім уже розпитують, куди, що там є і що зможемо робити.
Найбільше запам'яталася поїздка в Седнів. Дуже затишне і красиве містечко: стара церква, величний парк, види на річку (якщо пощастить, можна переправитись паромом), садиба Лизогубів, дерев'яна забудова, парк. Там ми ночували у кінному дворі, де розводять і тренують коней, є хата-музей, кафе з сільською кухнею. Це невеличкий готель на декілька номерів прямо над конюшнею. Спиш на сіннику над ними, а вони внизу тихо іржуть і хрумають сіно. Це з хороших спогадів. А з поганого — коли Оксані був неповний рік, ми поїхали до моїх батьків за 230 кілометрів від Києва. Весь шлях дитина кричала не своїм криком. Незвичні умови, необхідність провести тривалий час в дитячому кріслі були для неї новими. Так ми зрозуміли, що на далекі відстані незвиклу малу дитину везти не варто. Відтоді маршрут тривалої поїздки розбиваємо на етапи з відпочинком, заїздами кудись чи нічлігами по дорозі (наприклад, коли їдемо у Карпати).
Зараз дівчата старші, тож стало легше. Старша слухає музику в навушниках, молодша дивиться мультики на планшеті. Обидві можуть спати у дорозі або просто дивитися у вікно. Сам процес їзди їм не дуже подобається, але вони розуміють, що це необхідний етап на шляху до місця призначення. Менша, як той віслючок із Шрека, періодично питає: «Ми вже приїхали?»
Загалом діти люблять подорожувати. Катя подекуди каже: «Мама, поїхали кудись! Хоч куди-небудь, але поїхали!» Оголошення, що їдемо, зустрічають радісними криками, а потім уже розпитують, куди, що там є і що зможемо робити.
Улюблені місця для виїздів
Кийлівська Асканія, Халеп'я і Витачів, Київське море.
Лайфхаки батьків — що з собою брати
Аптечка, вода, змінний одяг, льодяники від закачування, планшет з мультиками, пару іграшок (якими ніхто ніколи не грається, але вони повинні бути поруч), паперові і вологі серветки та перекус.
Яким має бути сімейне авто
Безпечним. Безпека — це перше, на що ми звертаємо увагу. Найкращі показники по краш-тестам, подушки безпеки тощо. Крім того, це повинен бути позашляховик — не до всіх гарних місць, на жаль, у нас гарні дороги. Бути зручним для сімʼї — не затісним і не занадто вільним, мати місткий багажник.
Віталій Дрожевський про Renault Duster:
З того, що одразу кинулося в очі:
Ще у Renault Duster є цікава фішка — картка-ключ «вільні руки». Вона без допомоги водія на зупинці сама замкне автомобіль. Тому під час подорожі можна не смикатися та переживати — а чи замкнули ми машину?
З того, що одразу кинулося в очі:
- панель приладів розташована високо, тому і посадка водія невисокого зросту має бути високою, регулювання водійського сидіння дозволило вибрати зручну посадку;
- дзеркала заднього виду та бокові, керування коробкою передач та склопідйомниками — зручні;
- як на мене, єдиний мінус — відносно вʼяла динаміка. Але враховуючи масу, дизель 115 к.с. та автомат, на шалений розгін я б і не розраховував — це невелика плата за економічність моделі.
Ще у Renault Duster є цікава фішка — картка-ключ «вільні руки». Вона без допомоги водія на зупинці сама замкне автомобіль. Тому під час подорожі можна не смикатися та переживати — а чи замкнули ми машину?
З родинами катались
Светлана Максимец
Марина Курильчук
Марина Шилович
Ольга Сошенко