— Що найскладніше у вашій роботі: вибивати гроші на нові проєкти для села чи донести до мешканців необхідність того чи іншого рішення? — запитали у Святопетрівського голови Антона Овсієнка.

— Дуже важливо доносити до людей потребу у тому чи іншому проєкті, — каже Овсієнко. — Якщо у людини немає дітей, або діти та онуки вже дорослі, її мало цікавить будівництво нового корпусу дитячого садочка. Але вона хоче, щоби поклали асфальт на вулиці, де вона проживає. Задача місцевої влади, депутатського корпусу — доносити інформацію до мешканців, говорити про пріоритетність завдань.

От як, наприклад, ми з депутатами розвʼязали питання асфальтування вулиць. Асфальтуємо згідно з історичним заселенням вулиць. Тобто ми не можемо заасфальтувати вулицю, яка заселилася два роки назад, покинувши вулицю, де люди живуть 20 років без асфальту. За п'ять років ми заасфальтували 70% вулиць села. Гарантую, що у наступному році у Святопетрівському не буде жодної незаасфальтованої вулиці. Роботи ведуться в основному за рахунок залучених мною коштів з бюджетів вищих рівнів (районного, обласного, державного). Щоб отримати кошти вищого рівня, необхідні постійне спілкування та консультації, вміння досягати домовленностей та велике бажання зробити все необхідне для свого села.

Складніше знаходити джерела фінансування. Дехто вважає, що у нас тут майже такі ж бюджети, як у міста Києва, то чого ж ми не можемо будувати одночасно нову школу, корпус для садочка та ще кілька об'єктів? На жаль, це неможливо. Бюджет Святопетрівської сільської ради у 2019 році складав 42 мільйони гривень. З цих же коштів маємо утримувати сільську раду та комунальні підприємства, сплачувати комунальні послуги, оплачувати вуличне освітлення по селу та інше. Тож доводиться залучати кошти з інших джерел. Скажімо, минулого року ми залучили 36 мільйонів субвенцій.

Леся Бахадор, директорка дитячого садочка Святопетрівського:

— Я народилася у селі, якийсь час навчалася та працювала у Києві, потім повернулася сюди з родиною. Пам'ятаю ті часи, коли у нас було всього три вулиці. Дивлюсь зараз на сучасні зміни і не можу не радіти. Особливо приємно, коли кияни, які перебралися жити у Святопетрівське, високо оцінюють наш дитсадок. Іноді навіть кажуть, що ми забезпечені краще, ніж деякі столичні та приватні садочки.

У садочку виховуємо 240 дітей, дуже чекаємо відкриття нового корпусу, чим завдячуємо у першу чергу сільському голові Антонові Овсієнку. Садочок розташований у кількох кроках від сільської ради. Тож голова майже щодня заглядає на будівництво перевірити стан робіт. Скажу по секрету: деякі колеги з інших населених пунктів навіть трохи заздрять тій підтримці, яку ми маємо.

Маріанна Куровська, завідувачка Святопетрівської амбулаторії:

— 13 років працюю у селі, чотири роки очолюю амбулаторію. І вже майже два роки ми працюємо у новому приміщенні, світлому та просторому. Приємно знати, що місцева влада виконує обіцянки — це ми бачимо на прикладі нашого голови Антона Овсієнка.

Тепер у нас працюють три сімейних лікарі, акушерка, середній медичний персонал, водій медичної машини. Всього у нас в штаті 12 людей. Щодня до нас звертаються 20-30 пацієнтів. Звісно, у зимовий період хворіють частіше, тож іноді приймали по 50-60 людей за день.

Також маємо кардіограф, власну лабораторію, де проводимо загальні аналізи, працює у нас фізіотерапевтичний кабінет. І, звісно ж, проводимо щеплення. У нас є транспорт для виїздів, я зараз повернулася з домашнього огляду новонародженого мешканця Святопетрівського.

Потроху відходимо від паперових карток, ввели електронний запис, наші працівники забезпечені смартфонами та комп'ютерами. Під час карантину і ми, і пацієнти оцінили те, що можемо бути на постійному віддаленому зв'язку.

Людмила Горецька, старша медсестра амбулаторії:

— Дехто з нових мешканців села дивується нашому ставленню. Кажуть, що у великих містах не бачили такої людяності. «Просто ви наші, нічого дивного, — кажу у відповідь. — Ми зацікавлені, щоби ви були обстежені, здорові та задоволені. А у разі потреби отримували усю необхідну допомогу».

Артем, співробітник департаменту безпеки:

— Мешканці зверталися до влади та сільского голови Антона Овсієнка з питаннями про безпеку. Тоді місцева рада прийняла рішення про створення громадського формування «Департамент охорони Святопетрівське». Вже два роки наш підрозділ патрулює вулиці, проводимо профілактичні бесіди, виїжджаємо на екстрені виклики, допомагаємо патрулям поліції в складних ситуаціях. Самі мешканці повідомляють нам про випадки порушення тиші, водіння у нетверезому стані, загублених дітей, інші ситуації. Порушники звикли до нас, адекватно реагують на вимоги представників громадського формування. Але іноді все ж таки доводиться використовувати більш жорсткі методи переконання.

Поліція не завжди має змогу своєчасно реагувати на виклики, пов'язані з порушенням громадського спокою. Тоді мешканці звертаються на нашу гарячу лінію, а ми приходимо на допомогу.

Зінаїда Кожем'яченко, директорка Святопетрівської школи мистецтв:

— Працюю на посаді вже 22 роки. У перші часи було неймовірно скрутно, ми не отримували майже ніякого фінансування. Вчителі по кілька місяців не бачили зарплат, діти кидали школу, бо батьки не мали коштів оплатити заняття. Я носила з дому килимки, аби прикрити дірки у підлозі у шкільному коридорі. Просила обрізки вагонки на місцевій фірмі, а мій чоловік оббивав стіни у коридорі. Із сестрою білили та фарбували кабінети.

Коли я прийшла працювати, ми мали 40 учнів та 6 викладачів. Зараз у нас навчається 1000 дітей та працюють 80 викладачів. Ми активно розширювалися, відкривали філії у Софійській, Петропавлівській Борщагівці. Наші учні перемагають у різних конкурсах, багато виступають за кордоном. Оскільки до нас приїздять учні з різних населених пунктів, ми вже просто не поміщалися у старій будівлі. Діти займалися вже і у дворі за школою. Я розумію, що потреб у села багато, тому особливо вдячна голові сільради, що він наважився віддати приміщення старої амбулаторії школі мистецтв, тут зробили ремонт, виклали бруківкою доріжки перед входом, і тепер ми маємо простір для розвитку. Єдине, чого нам зараз бракує, це великої зали для концертів та заходів.