Це дуже зворушлива книжка про двох підлітків з радикально різним соціальним статусом, що познайомились по переписці і листувались шість років.

Вона — з Америки, він — з Африки. На шкільному уроці вчителька дівчини дала завдання — знайти друзів по листуванню з інших країн. Однокласники Кейтлін написали європейським дітям, а дівчина вирішила написати хлопцю з Африки. Так вона познайомилась з Мартіном із Зімбабве.

Книга розповідає, як діти переписувались з 1997 по 2003 рік. У той час, як американські діти жили доволі добре, у Зімбабве була страшна інфляція. Один американський долар міг місяць годувати африканську родину. У сім'ї Кейтлін було три автомобілі, а батьки Мартіна не могли забезпечити сина навіть здоровою їжею. Листуючись, герої дорослішають, обговорюють та усвідомлюють різницю між своїм становищем і все сильніше прив'язуються одне до одного.

Ця книжка — неймовірно пронизлива. Вона заснована на реальних подіях, перекладена на багато світових мов, а минулого року вийшла й українською. Роман буде цікавим як для підлітків, так і для дорослих, тож спробуйте прочитати — не розчаруєтесь!

Багато читачів знають ім'я Донни Тартт за її бестселером «Щиголь» (він також виходив українською у «КСД»). Але «Таємна історія» — не гірший за «Щигля» роман. Вони дуже схожі і настроєм, і форматом, і художніми прийомами авторки, тож якщо не цураєтесь великих повільних романів, варто прочитати обидва.

«Таємна історія» — книжка про п'ятьох друзів, що захоплюються стародавньою Грецією та отримують освіту у приватному коледжі в Новій Англії. Всі п'ятеро дуже розумні та навчаються в унікального викладача, який не звертає уваги на будь-які порядки та навчальні програми, у нього свій підхід до освіти.

Дружба п'ятьох студентів завершується смертю одного з них. І хоча цей роман не можна назвати детективом, протягом усіх 560 сторінок читачі намагаються зрозуміти, що ж насправді сталось з героєм. Авторка так майстерно закрутила сюжет, що здогадатись самостійно просто неможливо.

Роман глибоко психологічний, він примусить вас замислитись про природу добра і зла, міркувати над етичністю різноманітних вчинків та гадати, як би ви вчинили в тій чи іншій ситуації. А у деяких рецензіях «Таємну історію» навіть порівнюють зі «Злочином і карою» Достоєвського. Словом, любите моральні дилеми? Тоді вам сюди.

У цього роману безліч фанатів. Вперше він вийшов у 2009 році російською, потім багато разів перевидавався та перекладався, а цього року «Дім, в якому…» переклали й українською.

На краю міста стоїть великий сірий будинок, в якому живуть діти з інвалідністю. У когось немає руки чи ноги, хтось не бачить, хтось пересувається виключно на візочку, хтось не може говорити — словом, у всіх мешканців є різні фізичні вади. Живеться в Домі нелегко — це щось на кшталт інтернату, закрите середовище зі своїми порядками, правилами та місцями жорстокими принципами. Натомість фізичний стан дітей примушує їх допомагати одне одному.

Це книжка про дружбу і ворогування, конкуренцію та взаємодопомогу. Вона ні на що не схожа, вона шокує та затягує. До того ж немаленька (в російськомовному варіанті — 960 сторінок, в україномовному — 480, але книжка дуже великого формату) і швидко не прочитається. Але якщо ви одного разу зайдете в Дім, то навряд чи зможете вийти з нього аж до останньої сторінки. А потім ще довго згадуватимете цю моторошну і водночас теплу атмосферу.

Якщо вже говорити про книжки про дружбу, не згадати роман-серіал Ренсома Ріґґса було б злочином. «Дім дивних дітей» — це серія книжок (зараз українською вийшли чотири) про надзвичайних дітей, що наділені надприродними даними. Хтось вміє літати, хтось — розпалювати вогонь долонями, у когось є додаткові очі на потилиці. Таких дітей у світі небагато, і їм дуже важко живеться, будучи «не такими». Тому вони об'єднуються і допомагають одне одному. А ще — борються з монстрами, які хочуть їх знищити, та допомагають іншим «інакшим».

Головна фішка цих книжок — те, що вони проілюстровані старовинними фотознімками. Зацікавлення колекціонуванням ретро-світлин у автора з'явилось раніше, ніж письменницька майстерність. Ріґґс купував старі фотографії на барахолках, годинами їх розглядав, а потім подумав — чому б не вплести ці зображення у казкову історію? Так народився «Дім дивних дітей», який наробив шуму по всьому світу та розійшовся величезними накладами.

Надихнувшись успіхом, Ренсом Ріґґс продовжує писати історії про дивних дітей. І що особливо приємно — поки що усі чотири книжки однаково захопливі та цікаві. Як фанатка серії, я з нетерпінням чекаю на п'яту книжку. Це не просто добре виписані сюжети, а й глибокі романи про «інакшість», відчуття самотності, дружбу та взаємопідтримку і ще багато всього. Словом, якщо вам ще не траплялись книжки серії — варто почати з першої, а далі затягне. Обіцяю!

Проста, здавалося б, історія про дружбу двох дівчат так підкорила світ, що у трьох романів Елени Ферранте безліч фанатів в усіх куточках планети.

Три масивних книжки розповідають про двох головних героїнь — Елену та Лілу: від раннього дитинства, коли вони познайомились, і аж до їхньої глибокої старості. У дівчат дивні стосунки — з одного боку, вони обожнюють одна одну і буквально не можуть одна без одної жити. З іншого — це історія про шалену конкуренцію між ними. Адже протягом всього життя Елена та Ліла намагаються довести одна одній, що кожна з них краща, успішніша та розумніша за іншу. Це призводить до несподіваних, некрасивих, місцями нелогічних вчинків і подальшого каяття.

Дія відбувається в Італії у 50-х роках. І ймовірно, одна з причин такого шаленого успіху романів Ферранте — в яскраво змальованій атмосфері тогочасного італійського життя. Авторка в деталях описує як і зовнішній вигляд італійських вулиць, так і стосунки між людьми, порядки та традиції. Спойлер: дівчатам тоді жилось нелегко.

Минулого року українською вийшла перша частина трилогії — «Моя неймовірна подруга», а буквально днями переклали другу — «Історія нового імені». Третю частину теж неодмінно видадуть в україномовному перекладі, але у вас є трохи часу, щоб встигнути познайомитись з першими двома.

Дебютний роман афгано-американського автора Халеда Госсейні написаний у 2003-му і згодом два роки поспіль очолював список бестселерів The New York Times.

У романі — історія хлопчика Аміра, який в дитинстві через свою слабкість і страх не допоміг другові Гассану у жахливій ситуації. Цей факт він проніс через усе життя, мучився ним та шкодував. Але доля надала йому шанс усе виправити вже в дорослому віці… Чи скористається цим наш герой?

Це книга про дружбу двох хлопців на фоні довоєнного Афганістану 70-х років. У неї колоритна атмосфера, глибокий психологізм й цікавий закручений сюжет. У романі піднімаються етнічні та релігійні питання, стосунки дітей і батьків, вплив політичної ситуації на життя простих людей. Словом, багатопланова та дуже глибока книжка, яку називають уроком людяності.

До речі, у 2007-му за мотивами книжки зняли однойменний фільм, який, втім, не здійснив аж такого фурору, як роман Госсейні.

Це весела та повчальна книжка для підлітків про двох «гламурних» дівчат — Мілану та Зоряну. Вони живуть у великому місті, слідкують за модою, читають жіночі журнали та люблять усе красиве і сучасне. Але одного разу вони потрапляють до бабці у далеке карпатське село. Всі шаблони розірвано, про моду тут не йдеться, а довкола тільки природа, свійські тварини, парне молоко і ставок.

Чудова психологічна книжка про дівчачу дружбу, що точно зацікавить підлітків від 9 до 12 років. Тут є над чим посміятись і над чим замислитись. Можливо, речі, які здаються важливими та першочерговими, — не настільки насправді вагомі? Чи треба рівнятись на «Барбі» та залежати від думки оточення? Відповіді на ці питання ваші діти знайдуть в романі «Файні товсті дівки, йо!».

А ця книжка — взагалі не для підлітків. Точніше, підліткам її краще зовсім в руки не давати. Та й вразливим дорослим також.

«Маленьке життя» — це 880 сторінок про напрочуд міцну дружбу чотирьох героїв, один з яких зазнав глибоких фізичних та психологічних травм ще до знайомства з іншими, і ніяк не може це усвідомити та пережити.

Щоб повною мірою «в'їхати» в сюжет, доведеться потерпіти перших 80-100 сторінок, поки запам'ятаєте героїв, зрозумієте, хто з них чорношкірий, хто на інвалідному візку, хто художник, а хто юрист. Але потім піде, як по маслу — історія хоч і психологічно важка, але дуже затягує, і з героями прощатись зовсім не хочеться.

Будьте обережні, в романі сцени насилля, відверте зображення сексу між чоловіками, зґвалтування, самовбивства — словом, легко не буде. Але лейтмотив цього роману — самовіддана, справжня та непроста дружба, що межує з любов'ю. Тому не згадати книжку Янаґіґари в цій добірці було б злочином.

Щоб трохи зняти напругу — ще одна підліткова книжка, і знову від української авторки. Це роман про п'ятьох хлопців, що захоплюються паркуром. Вони щодня кидають виклик міським висоткам і самим собі, ризикують та самовдосконалюються в своєму небезпечному хобі.

Головним героям по 18 років, відповідно — у них характерні для цього віку проблеми, страждання, зацікавлення та виклики. Вони цікавляться дівчатами, не розуміють батьків, намагаються відлинювати від навчання та знайти своє місце в цьому світі.

Словом, хороша книжка про пошуки себе, коли ти ледве досягнув повноліття. «А ще мені дуже закортіло стати теж частиною «Зграї». Знати, що є люди, які приймуть мене будь-якою, що б я не накоїла, яких би дров не наламала. Знати, що є люди, яким не все одно і які завжди підтримають мене, захистять, наб'ють за мене морду», — якось написала у рецензії на цю книжку одна з читачок. Отже, дорослим цей роман також сподобається — відчуттям єдності та захищеності у своєму маленькому світі.

Здавалося б, про Голокост написано вже дуже багато книжок, усі вони зворушливі та шокуючі, і нічого нового тут не скажеш. Але книжка ірландського письменника Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» — особливий роман на цю тему.

Це книжка про дружбу двох хлопчиків, що опинились по різні сторони «барикад». Один з них — Шмуель — в'язень концтабору. Інший — Бруно — син коменданта цього концтабору. Між двома дітьми зароджується справжня дружба, яку розділяє колючий дріт. Коли у друга трапляється біда — батько Шмуеля раптово зникає — Бруно перевдягається в смугасту піжаму, щоб допомогти йому…

Словом, море сліз вам гарантоване. При цьому, роман теплий, зворушливий і якийсь справжній. У 2008 році по книзі зняли фільм, що отримав багато нагород. Але краще один раз прочитати, ніж кілька разів подивитись.

До речі, за переклад цієї книжки минулого року перекладач Віктор Шовкун отримав премію імені Шолом-Алейхема, тож можна бути впевненими, що українська версія роману не гірша за оригінал.