Жити у Святопетрівському:
сучасне село з дитсадочком та фонтаном
Село під Києвом на три вулиці без аптеки та освітлення, яке за останні роки перетворилося на сучасний населений пункт. Круті спортивні та дитячі майданчики, банкомати та магазини, кав'ярні та престижна школа мистецтв, нова амбулаторія і навіть фонтан. Як здобувати кошти на такі масштабні зміни та пояснювати мешканцям необхідність реформ? Вікенд завітав у Святопетрівське, аби розпитати місцевих мешканців та сільського голову Антона Овсієнка про життя та плани.
Люди та гроші
Святопетрівський сільський голова
— Що найскладніше у вашій роботі: вибивати гроші на нові проєкти для села чи донести до мешканців необхідність того чи іншого рішення? — запитали у Святопетрівського голови Антона Овсієнка.

— Дуже важливо доносити до людей потребу у тому чи іншому проєкті, — каже Овсієнко. — Якщо у людини немає дітей, або діти та онуки вже дорослі, її мало цікавить будівництво нового корпусу дитячого садочка. Але вона хоче, щоби поклали асфальт на вулиці, де вона проживає. Задача місцевої влади, депутатського корпусу — доносити інформацію до мешканців, говорити про пріоритетність завдань.

От як, наприклад, ми з депутатами розвʼязали питання асфальтування вулиць. Асфальтуємо згідно з історичним заселенням вулиць. Тобто ми не можемо заасфальтувати вулицю, яка заселилася два роки назад, покинувши вулицю, де люди живуть 20 років без асфальту. За п'ять років ми заасфальтували 70% вулиць села. Гарантую, що у наступному році у Святопетрівському не буде жодної незаасфальтованої вулиці. Роботи ведуться в основному за рахунок залучених мною коштів з бюджетів вищих рівнів (районного, обласного, державного). Щоб отримати кошти вищого рівня, необхідні постійне спілкування та консультації, вміння досягати домовленностей та велике бажання зробити все необхідне для свого села.

Складніше знаходити джерела фінансування. Дехто вважає, що у нас тут майже такі ж бюджети, як у міста Києва, то чого ж ми не можемо будувати одночасно нову школу, корпус для садочка та ще кілька об'єктів? На жаль, це неможливо. Бюджет Святопетрівської сільської ради у 2019 році складав 42 мільйони гривень. З цих же коштів маємо утримувати сільську раду та комунальні підприємства, сплачувати комунальні послуги, оплачувати вуличне освітлення по селу та інше. Тож доводиться залучати кошти з інших джерел. Скажімо, минулого року ми залучили 36 мільйонів субвенцій.
У групу без черги
— Місць у садочках та школах справді бракує, це загальна проблема регіону. У нас така ситуація склалася через те, що дуже швидко та масштабно відбувалося житлове будівництво. До того ж додалися нові жителі — це мешканці східних частин країн, які вимушені були покинути свої домівки та переїхати на мирну територію України.

Що ми робимо для розв'язання проблеми? Просто зараз добудовуємо дитячий садочок, куди, є надія, з першого вересня потраплять всі зарееєстровані діти, які зараз стоять у електронній черзі. Звісно, сільский бюджет будівництво нового корпусу садочка не покриває, потрібно залучати кошти з районного, обласного бюджетів. Таке залучення коштів є задачею місцевої влади. Щоб отримати кошти з бюджетів вищого рівня, потрібно проводити якісні комунікації та мати велике бажання зробити все необхідне для свого села.

Поки добудовується корпус садочку, вже взялися за розробку проєкту та кошторис нового корпусу школи. І плануємо одразу по завершенню робіт у садочку братися за пошуки грошей на нове будівництво. Звісно, об'єкт буде високовартісним — точно кошуватиме понад 100 мільйонів гривень. Чому не взялися за школу раніше? Бо якщо будуєш один високовартісний об'єкт у населеному пункті, то коштів на другий не отримаєш, доки не завершиш перший.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Леся Бахадор, директорка дитсадочка
Леся Бахадор, директорка дитячого садочка Святопетрівського:

— Я народилася у селі, якийсь час навчалася та працювала у Києві, потім повернулася сюди з родиною. Пам'ятаю ті часи, коли у нас було всього три вулиці. Дивлюсь зараз на сучасні зміни і не можу не радіти. Особливо приємно, коли кияни, які перебралися жити у Святопетрівське, високо оцінюють наш дитсадок. Іноді навіть кажуть, що ми забезпечені краще, ніж деякі столичні та приватні садочки.

У садочку виховуємо 240 дітей, дуже чекаємо відкриття нового корпусу, чим завдячуємо у першу чергу сільському голові Антонові Овсієнку. Садочок розташований у кількох кроках від сільської ради. Тож голова майже щодня заглядає на будівництво перевірити стан робіт. Скажу по секрету: деякі колеги з інших населених пунктів навіть трохи заздрять тій підтримці, яку ми маємо.
Авто для медиків
— У нас була проблема з амбулаторією: вона знаходилися у тісному старому приміщенні, некомфортному ні для медиків, ні для пацієнтів. Як розвʼязали проблему? Надали нове приміщення, яке є власністю святопетрівської громади.

Місцева рада провела всі необхідні роботи, приміщення повністю обладнали, щоб медики могли працювати в комфортних умовах, а пацієнти користувалися всіма доступними послугами.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Маріанна Куровська, завідувачка амбулаторії
Маріанна Куровська, завідувачка Святопетрівської амбулаторії:

— 13 років працюю у селі, чотири роки очолюю амбулаторію. І вже майже два роки ми працюємо у новому приміщенні, світлому та просторому. Приємно знати, що місцева влада виконує обіцянки — це ми бачимо на прикладі нашого голови Антона Овсієнка.

Тепер у нас працюють три сімейних лікарі, акушерка, середній медичний персонал, водій медичної машини. Всього у нас в штаті 12 людей. Щодня до нас звертаються 20-30 пацієнтів. Звісно, у зимовий період хворіють частіше, тож іноді приймали по 50-60 людей за день.

Також маємо кардіограф, власну лабораторію, де проводимо загальні аналізи, працює у нас фізіотерапевтичний кабінет. І, звісно ж, проводимо щеплення. У нас є транспорт для виїздів, я зараз повернулася з домашнього огляду новонародженого мешканця Святопетрівського.

Потроху відходимо від паперових карток, ввели електронний запис, наші працівники забезпечені смартфонами та комп'ютерами. Під час карантину і ми, і пацієнти оцінили те, що можемо бути на постійному віддаленому зв'язку.
Людмила Горецька, старша медсестра амбулаторії
Людмила Горецька, старша медсестра амбулаторії:

— Дехто з нових мешканців села дивується нашому ставленню. Кажуть, що у великих містах не бачили такої людяності. «Просто ви наші, нічого дивного, — кажу у відповідь. — Ми зацікавлені, щоби ви були обстежені, здорові та задоволені. А у разі потреби отримували усю необхідну допомогу».
Привітні та приватні
— Коли я тільки прийшов працювати у сільраду, перше питання, яке ми підняли, — це відкриття аптеки. Її у селі взагалі не було. Так само не було жодного банкомату. Встановлення банкомату стало великим успіхом на той час. Звісно, зараз ми вже багато чого досягли. Кількість населення Святопетрівського зростає, бізнесу стає все цікавіше працювати тут. З нашого боку є повне сприяння та допомога.

Звичайно, чогось все ще не вистачає. Приміром, хотілося б мати у селі декілька відділень банків, а у нас поки працює лише одне. Ми порахували: у селі працює 180 об'єктів приватного бізнесу. Це кав'ярні, приватні дитячі садочки, заклади дошкільної та шкільної освіти, кафе та інші заклади харчування. Маємо дві «Фори», один магазин АТБ та кілька інших невеличких магазинчиків.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Екологія та сміттєва реформа
— Раніше сміття зі Святопетрівського вивозили силами нашого комунального підприємства. Згодом збільшилась кількість населення, до того ж село стало проїзним населеним пунктом на великій трасі. Тож і сміття побільшало. Ми зрозуміли, що власними силами розвʼязати проблему вже не можемо, тож провели невеличку реформу. Оголосили тендер, його виграла французька компанія VEOLIA, яка також працює у Києві.

Встановили контейнери, облаштували майданчики, куди можуть виносити сміття і жителі багатоповерхівок, і мешканці приватного сектору. Кошти за цю послугу доплачує сільська рада. Розробили спеціальну програму: приватний сектор отримує спеціальні мішки для сміття кубатурою 110 літрів, мішок вартує 29 гривень. У вартість входить і сам мішок, і вивіз сміття, і його утилізація. Вивозимо раз на тиждень.

Певні категорії населення отримують мішки безкоштовно — по два на місяць (до пільгової програми залучені інваліди, учасники АТО, багатодітні родини та інші).

Також безкоштовно видаємо додатковий мішок-сітку, закликаємо сортувати сміття. Те, яке підлягає переробці, забираємо безкоштовно, адже 60% можна переробити. Отже, людина вже не кожного тижня купує мішок для вивозу сміття, а може купити один на два тижні.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Патруль та камери
— Ми встановили вже 130 камер відеоспостереження біля дитсадочка, школи, у місцях великого скупчення людей. Але ще треба попрацювати: вважаю, що для гарного покриття села потрібно 200 камер — на майже 10 тисяч зареєстрованого населення.

У рамках програми «Безпечне Святопетрівське» не тільки встановили камери, а й створили громадське формування «Департамент охорони».

Вже два роки підрозділ цілодобово патрулює вулиці, виїжджає на екстрені виклики, допомагає поліції у складних ситуаціях. Комунікація з департаментом відбувається дуже оперативно за допомогою вайбер-спільноти.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Артем, співробітник департаменту безпеки:
Артем, співробітник департаменту безпеки:

— Мешканці зверталися до влади та сільского голови Антона Овсієнка з питаннями про безпеку. Тоді місцева рада прийняла рішення про створення громадського формування «Департамент охорони Святопетрівське». Вже два роки наш підрозділ патрулює вулиці, проводимо профілактичні бесіди, виїжджаємо на екстрені виклики, допомагаємо патрулям поліції в складних ситуаціях. Самі мешканці повідомляють нам про випадки порушення тиші, водіння у нетверезому стані, загублених дітей, інші ситуації. Порушники звикли до нас, адекватно реагують на вимоги представників громадського формування. Але іноді все ж таки доводиться використовувати більш жорсткі методи переконання.

Поліція не завжди має змогу своєчасно реагувати на виклики, пов'язані з порушенням громадського спокою. Тоді мешканці звертаються на нашу гарячу лінію, а ми приходимо на допомогу.
Світло та вказівники
— У нас працює сучасне вуличне освітлення, облаштовані зупинки громадського транспорту. На нових зупинках встановили схему вулиць села, це досить зручно. Також усі зупинки освітлюються у темний час.

По всій території встановлені кабінки біотуалетів, урни для сміття, вказівники, знаки дорожнього руху. Для домоволодінь коштом сільського бюджету замовили та встановили однакові таблички-вказівники. Якщо хтось тільки побудувався, то залишає заявку у сільраді, ми дозамовляємо таблички та безкоштовно видаємо мешканцям.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Для здоров'я та м'язів
— У селі відкрито багатофункціональний спортивний майданчик для дорослих StreetFIGHT — тут займаються кікбоксингом, дзюдо, іншими видами спорту. Є кілька міні-майданчиків, у тому числі у військовій частині на території Святопетрівського та на прибудинкових територіях.

З'явилося нове футбольне поле, провели реконструкцію міні-футбольного поля, побудовано волейбольне поле. А на території дитячого садочка розпочали будівництво відкритого міні-басейну. Він зможе одночасно приймати вісім діток. Вартість проєкту складає 3 мільйони гривень, кошти залучені з районного бюджету. Плануємо, що на вихідних басейн буде відкритий для усіх мешканців села, але у пріоритеті будуть дітки з особливими потребами.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Мистецька легенда
— Ми надали нове приміщення амбулаторії. У будівлі, що звільнилася, зробили капітальний ремонт, розширили за рахунок другого поверху та передали Святопетрівській школіі мистецтв.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Зінаїда Кожем'яченко, директорка школи мистецтв
Зінаїда Кожем'яченко, директорка Святопетрівської школи мистецтв:

— Працюю на посаді вже 22 роки. У перші часи було неймовірно скрутно, ми не отримували майже ніякого фінансування. Вчителі по кілька місяців не бачили зарплат, діти кидали школу, бо батьки не мали коштів оплатити заняття. Я носила з дому килимки, аби прикрити дірки у підлозі у шкільному коридорі. Просила обрізки вагонки на місцевій фірмі, а мій чоловік оббивав стіни у коридорі. Із сестрою білили та фарбували кабінети.

Коли я прийшла працювати, ми мали 40 учнів та 6 викладачів. Зараз у нас навчається 1000 дітей та працюють 80 викладачів. Ми активно розширювалися, відкривали філії у Софійській, Петропавлівській Борщагівці. Наші учні перемагають у різних конкурсах, багато виступають за кордоном. Оскільки до нас приїздять учні з різних населених пунктів, ми вже просто не поміщалися у старій будівлі. Діти займалися вже і у дворі за школою. Я розумію, що потреб у села багато, тому особливо вдячна голові сільради, що він наважився віддати приміщення старої амбулаторії школі мистецтв, тут зробили ремонт, виклали бруківкою доріжки перед входом, і тепер ми маємо простір для розвитку. Єдине, чого нам зараз бракує, це великої зали для концертів та заходів.
Дитяче щастя
— Навіщо Святопетрівському фонтан, питає дехто. Відповім, що це в жодному разі не марнотратство. У нашому селі немає ніякої водойми, а людям, особливо дітям, хочеться у спеку побути біля води. Тому ми вирішили побудувати у центральному сквері невеличкий інтерактивний фонтан. По ньому дітлахи можуть бігати між водними струменями, а коли малеча ступає ніжками на певні кнопки, фонтан змінює режими.

Антон Овсієнко, Святопетрівський сільський голова
Сучасним селом гуляли
Світлана Максимець
Текст
Алла Яцун
Фото
Made on
Tilda