English до Києва доведе.
Як у місті розмовляли англійською
Коли Київ побачив перших британців, прочитав перший переклад Шекспіра та вперше захворів на англоманію? Вікенд разом з Green Forest дослідив, як кияни від Ярослава Мудрого до сьогодення вчили англійську, відкривали Англію та англійців.
Перші корінні англійці у Києві
Коли саме Київ дізнався, що «London is the capital of Great Britain» й інші англійські таємниці — питання доволі спірне. Всі ми добре знаємо про шлюбну дипломатію Ярослава Мудрого. Її наслідком став союз Єлизавети Ярославни з Гаральдом Суворим. Але Гаральд, якому вдалося стати королем Англії, походив з норвезької династії Інглінгів. Тогочасне життя вимагало від правителів бути вправними воїнами, а не поліглотами. Тож малоймовірно, що Єлизавета Ярославна могла почути від нього «I love you».

Справжніми корінними англійцями з Вессекської династії при дворі князя Ярослава були принци Едвард і Едмунд, які могли претендувати на англійський трон. Але на той час Англія вже була завойована норманами, які теж були воїнами, а не поліглотами. Державний апарат Англії пройнявся мовою завойовників і створив нову мову — англо-норманську. Навіть якщо вессекські принци не встигли перейти на норманську в дитинстві на батьківщині, вони навряд чи стали розмовляти рідною староанглійською в гостях. Для здобуття трону їм треба було командувати найманцями-норманами і плести політичні інтриги з династіями, які теж зріднилися з норманами. Тому швидше за все англійські принци розмовляли в Києві таки норманською.

Норманський впливав на англійську мову до 14 століття. Лише законодавча заборона поставила поза державним апаратом англо-норманську мову і тим дала шанс ново-англійській мові.
Генерал Патрік

Знадобилось не так багато часу, щоб ново-англійська стала життєздатною літературною мовою. Найбільш яскравим носієм цієї мови в Києві став продовжувач традицій норманів — військовий найманець Патрік Гордон. Судячи з його листувань і щоденника, він був далеко не єдиним англійцем в Києві. Патрік мешкав у нашому місті з родиною. Тож ми навряд чи помилимось, якщо припустимо, що у 1678 році в Києві залунала англійська мова. Інша справа, що розмовляли нею англійці з англійцями.

Патрік Гордон навіть став комендантом Києва і намагався укріпити місто, але не зміг отримати належного фінансування з Москви. Тоді військовий найманець вирішив звільнитися.
Але влада не погодилася відпустити досвідченого Патріка Гордона зі служби. Йому дозволили виїхати ненадовго в Англію лише за умови, що родина залишиться в Києві. По суті рідні Патрика стали заручниками його повернення. В справу навіть довелося втрутитися англійському королю Якову ІІ!

Це лише роздратувало московську владу, і Патріка Гордона розжалували із генералів в поручики. Та король Англії не відступався. Однак справа була залагоджена не стільки завдяки дипломатії, скільки через нову війну з турками. Московська влада і англійський найманець вирішили забути старі образи, і в 1686-му продовжувач справи норманів покинув Київ назавжди заради військової слави.
Алкоголь та гумор
Чим більше відбувалася інкорпорація українських земель до складу Московського царства, а потім Російської імперії, тим більше це впливало і на позиції англійської культури. З часів Петра I, щоб подолати російську відсталість, влада активно запрошувала іноземців, серед яких були й англійці. Таким чином гостям не доводилось конкурувати з підданими імператора, і вони робили блискучу кар'єру. Одним із таких «заробітчан-просвітителів» був архітектор Вільям Гесте, який в 19 столітті склав генеральний план забудови Києва і інших міст.

Водночас династія Романових була ближчою з династією Гольштейнів з німецького Шлезвігу. Тому англійці спочатку опинилися в тіні німців, а в кінці 18 століття, коли всю Європу разом з Росією охопила мода на французьке, англійці мусили поступитись франкофонії. Російська імперія звернула увагу на своїх англійців лише під час наполеонівських війн, але цей процес тривав недовго. Варто було росіянам взяти Париж — і знову запанувала франкофонія. Кожен полонений француз мав нагоду зробити кар'єру гувернера в Росії. Російську мову заповнили галліцизми (слова з галльської мови). Знать розмовляла між собою французькою, а не російською.

Але були й певні успіхи. У словнику Володимира Даля можна знайти слова: «англичанить», «англичаниться», «обангличаниться». Англоманія проникала у верхи суспільства, тож і англіцизми у словнику Даля стосувалися насамперед дозвілля і модних захоплень вищого світу: бульдог, денді, клуб, комфорт, памфлет, піджак, пікнік, раут, робер, спіч, сплін, тост, шаль, шик. Англійські страви (біфштекс, пудинг, ростбіф) й алкоголь (грог, джин, портер, пунш) теж спокусили Російську імперію, завдяки чому потрапили до словника. З'явились і англіцизми, без яких сьогодні важко уявити блог київського урбаніста: воксал (складний намет для масових гулянь і зібрань, тобто вокзал), парк, сквер. А ще завдяки англійцям в Російській імперії з'явився «юмор».
Шекспір та Шевченко

Освічених киян цікавила не лише мода, а й культура, і в першу чергу — Шекспір. Відомо, що Тарас Шевченко у 1858 році надзвичайно радів приїзду в Київ афроамериканського актора Айри Фредеріка, який грав у лондонському Ковент-Гардені. Шевченко хизувався в листі Щепкіну: «У нас тепер африканський актер, чудеса виробляє на сцені. Живого Шекспіра показує».

Великим здобутком для української літератури став переклад «Гамлета» Михайлом Старицьким. Київські колекціонери і меценати Богдан та Варвара Ханенки придбали «Шекспірівську галерею» Джона Бойделла, яка тепер зберігається в Музеї мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків.
Важливою подією для української літератури стала поява англійського перекладу шести віршів Тараса Шевченка письменницею Етель Войнич. Київська газета «Рада» з надзвичайною радістю повідомляла про це своїх читачів.
Дипломатія з горілкою
Та після 1917 року характер українсько-англійських взаємин змінився. Культурний взаємообмін мусив поступитися політиці. Хоча в Києві діяло англійське представництво, Англія вирішила підтримати білогвардійський рух на чолі з Денікіним, а потім Врангелем. УНР направила своїх представників в Англію та США. Однак місія виявилася невдалою. Серед причин — незнання англійської мови.

Так, одною з найяскравіших фігур української дипломатії був радник посольства у Британії і колишній київський адвокат Арнольд Марголін. Він навіть став героєм анекдоту. За півроку роботи в Лондоні Марголін вивчив англійську як зміг, чи то британці за цей час вивчили його «англійську». Та одного разу, коли на прийомі українська горілка змішалась з англійським віскі, британці не витримали і запитали у свого колеги:

⎯ Невже ж у вас поміж українцями немає своїх, що вміли б краще по-англійськи?
⎯ Є, але не мають жидівської голови.

Тим часом у США Юліян Бачинський, який у 1895-му висунув гасло «Вільна, велика, політична самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!», просто поклав усі урядові кошти на банківський рахунок і більше нічим не відзначився. Адже він теж не володів англійською мовою на належному рівні. Характерно, що коли приятелям Бачинського дорікали за його «дипломатію», то вони відповідали, що це й краще, що він сидить тихо і не ганьбить УНР, як інші дипломати, а чесних просто неможливо переконати їхати у Вашингтон.
Совіет інгліш

Наслідком невдалої дипломатії УНР і хибної ставки Англії стала перемога більшовиків. Радянська влада в свою чергу поклала край і франкофонії, і англоманії як ганебному пережитку царських часів. Знання мов могло стати приводом до обвинувачення в шпигунстві на користь Англії. Складні відносини між радянським урядом і Англією тільки підливали олії до вогню.

Після Другої світової війни в радянських школах почали вивчати англійську мову. Але скільки б радянські школярі не вчили, в результаті виходив лише совіет інгліш. На танцювальних вечорах надзвичайно популярною була пісня з перекрученим рядком «Шизгара», який насправді звучав «She's got it» — з пісні «Venus» гурту «Shocking Blue».
Характерно і те, що Радянський Союз глушив передачі радіо «Свобода», але не глушив такі англомовні хвилі, як ВВС.

Та навіть у таких умовах з'являлися шедеври перекладу. Одним з них є робота Василя Стуса над віршем Редьярда Кіплінга «Синові».
Нова англоманія
Після розпаду Радянського Союзу почалась нова хвиля англоманії. У нашій мові масово почалися з'являтися англіцизми, пов'язані з економічним життям. Київ теж став цікавим для іноземців. Показником цього став вихід в 1995 році англомовної газети «KyivPost». Розвиток інтернету посилив позиції англійської мови в усьому світі, в Києві масово відкривалися інтернет-клуби та школи англійської. Вивчати мову стало набагато простіше та комфортніше. Головне, як і зараз, — обрати курси англійської у Києві, які ідеально підійдуть.

Навесні 2001 року на десятому поверсі гуртожитку інституту Драгоманова, у ленінській кімнаті, відкрився перший офіційний офіс школи англійської мови «Грін Форест». А цієї весни школа англійської мови Green Forest святкує свій день народження — їй виповнюється 20 років. Тут є можливіть вивчити англійську з нуля, підтягнути знання для початківців і вдосконалити тим, хто має середній та високий рівень. І все це як онлайн, так і на курсах в офісах школи.
За 20 років офіс виріс у мережу з 5 шкіл:

  • Green Forest — загальна англійська для всіх дорослих;
  • Green Country English School — для школярів 6-16 років;
  • Yappi Business English School — курс бізнес-англійської;
  • Yappi Corporate — корпоративне навчання;
  • Project 12 — школа з адаптивним графіком.
>
За цей час компанія 45 разів робила ремонти та переїздила на нові локації.
>
Green Forest в цифрах
30
філій відкрили по всій Україні
600
працівників у команді
більше 100 000
студентів випустили за 20 років
За час існування школи у проекту тричі змінювався логотип, на перших двох були дерева, хоч і не зелені. А перші рекламні листівки у формі листочків вручну вирізали самі директор та директорка школи.
>
Green Forest — одна з перших компаній, хто задіяв всім відомого Гуся у своїх рекламних кампаніях. Зробили це ще у 2017 році, до того як це стало мейнстрімом. Загалом за 20 років компанія працювала з 10 крутими українськими дизайнерками та ілюстраторками.
>
У Green Forest є свій центр для викладачів англійської. 10 разів там набирали охочих вчитися та випустили 100 готових до роботи професіоналів.
>
У Green Forest Journal опублікувано 1320 навчальних статей, найпопулярніша з них — «10 порад про те, як правильно дивитися кіно англійською мовою».
>
Підтягнути свою англійську
Англійську вивчав
Олександр Вітолін