Якщо ви запеклий книгочитун, та ще й надаєте перевагу паперовим книжкам перед електронними, врешті постане питання: що робити з горою літератури, яка починає витісняти вас з житла? Довго і щасливо сусідувати з книжками допоможе організація бібліотеки.

Спеціально для Вікенду авторка телеграм-каналу «Непозбувний книгочитун» Тетяна Гонченко з'ясовувала, як організувати домашню бібліотеку, щоб в ній не загубитися.

Авторка методик з генерального прибирання Марі Кондо радить дістати усі домашні книжки з полиць та переглянути їх за принципом «чи викликають вони у вас приємні емоції?». А потім лишити тільки 30 книжок — найголовніших. Недавно я перейнялася цим принципом і зробила так само. Але лишила десь 400.

Ця історія ілюструє: будь-яку систему треба налаштовувати під себе, а не сліпо виконувати рекомендації. Гугл пропонує багато варіантів упорядкування домашньої бібліотеки: розставити за алфавітом, авторами, роком написання, видавництвами, жанрами і навіть кольорами обкладинок. Але будьмо чесними: якщо бібліотека у вас не просто предмет інтер'єру, книжки постійно мігрують: додаються, читаються, віддаються друзям «на почитати» (насправді назавжди), продаються на барахолках і так далі.

Тож давайте відразу домовимося: легкий хаос — це нормально. Домашня бібліотека активного книгочитуна — це живий організм. Досягнути ідеалу тут важко. Але періодично оптимізувати та упорядкувати свою бібліотеку корисно. Принаймні з трьох причин:

Далі визначаємося, яка мета для нас першочергова, і вибудовуємо власний принцип організації книжок. Як це працює на практиці — подивімося на прикладі трьох реальних домашніх бібліотек.

Цього року я здійснила мрію — замовила книжкову шафу майже до стелі. Шафа за моїм ескізом та на замовлення, з доставкою та складанням обійшлася в 6100 гривень.

Здавалося б, що тут креслити? Але у мене, наприклад, продумана одна трохи вища полиця — для коміксів (якщо замовлятимете шафу, зверніть на це увагу та поміряйте свої книжки). Ну і загалом шафа мала вписатися у спальню, а готових варіантів з такими параметрами не було.

Спосіб організації бібліотеки у мене свій авторський. Виходила не з якихось порад і принципів, а з наявних книжок та зручності. Вийшло так:

У нас є окрема менша шафа з колекцією історичної літератури чоловіка та дитячими книжками. А ще — моя бібліотека десь такого ж розміру, як ця шафа, лишилася у батьків. Мрію колись обзавестися власним будинком та перевезти її в Київ.

У бібліотеці киянки Таміли Вергелес 675 книжок. Виглядає це так:

— У моїй родині завжди був культ книг. Батько, до того, як почав спиватися, багато читав. Один з моїх ранніх спогадів — це коли він зачитував мамі якісь смішні уривки з Зощенко. Мама до мого народження працювала на «Поліграфкнизі» палітурницею, і виростила мене в розумінні, що книги заслуговують на повагу не тільки за їхній зміст, а й за ту працю, яку в них вкладено, — розповідає Таміла.

Вдома у неї завжди було багато книжок. Навчилася читати в чотири, а до семи вже подужала «Кайдашеву сім'ю» та «Зачаровану Десну». Шкільну бібліотеку прочитала вздовж і впоперек ще до третього класу.

— Коли батьки розлучилися, домашню бібліотеку розділили — всі передплатні видання забрав батько, а нам з мамою дісталося зовсім мало і не найкраще, — згадує вона. — Якийсь час після розлучення батьків ми з мамою жили у друзів, потім в будинку з голими стінами. Весь цей час книги мешкали в коробках і в старій шафі в три-чотири шари, буквально вивалювалися. Тому після прибудови своєї кімнати я насамперед загорілася ідеєю купити туди книжкову шафу. Але ніяк не могла знайти ідеальної. Нею в моїй голові завжди були відкриті полиці на всю стіну.

У кінці 2009 року Тамілі раптом виплатили майже річну заборгованість із зарплати, і вона замовила собі в кімнату шафу. Майстер переміряв всі книги, вирахував висоту і ширину полиць. Шафу проєктували та майстрували три тижні.

Книжки розставлені в бібліотеці без особливої логіки, але певна закономірність є: за серіями і за тематикою. «У мене була колись ідея зробити розставлення за алфавітом, але тоді шафа виглядала б не так ефектно», — каже Таміла.

— Зараз я в основному читаю з Kindle, але паперові книги продовжую купувати. Це для мене таке ж гурманство, як для когось фуа-гра. Читання паперової книжки — цілий ритуал, під який я виділяю вихідні і більше нічим не займаюся. Читалка таких відчуттів все-таки не дає, — пояснює вона.

У іншої киянки, Алли Комарової (авторки книжкового блогу на ютубі та телеграм-каналу Читай, kurwa, книжки) дві великі книжкові шафи і чотири маленькі полиці. Кількість книжок у неї вже перевалила за тисячу. Наприклад, лише на цьогорічну «чорну п'ятницю» Алла купила 56 книжок!

— Основний принцип, за яким я спочатку формувала шафи, це розподіл «художка — нонфікшн». Але коли кількість книжок перевалила за тисячу, принцип пішов лісом, бо доводиться розставляти методом «куди влізло», — говорить вона про організацію своєї бібліотеки

Також є розподіл за видавництвами.

— Я постійно купую книжки у видавництв на їхніх сайтах. Тому, аби перевірити, чи є вже у мене така книжка, можна просто продивитися одну (ну ок, дві-три) полиці, а не бігати туди-сюди по двох кімнатах, — пояснює вона.

«Дірки» на полицях означають, що відсутню книжку читають, або тут планується впихування наступних покупок.

Словом, головний принцип організації домашньої бібліотеки — «щоб вам подобалося». Зрештою, ми купуємо книжки не для того, щоб вони красиво стояли на полицях (або не тільки для того). Тож краще побільше їх читати, аніж безкінечно розставляти!