— Облік витрат і доходів почав вести одразу після того, як переїхав від батьків і став жити повністю самостійно. Я взагалі дуже люблю усіляку статистику, великі масиви даних. Навіть у дитинстві, яке випало на останнє десятиліття існування СРСР, в енциклопедіях зачитувався географічними та економічними томами, де вивчав співвідношення площі та населення різних країн чи досягнення народного господарства у порівнянні з 1913 роком. Відповідно складання бюджету та відстежування витрат для мене стало не лише способом контролювати досить скромні на той час фінанси, а й просто цікавим набором даних для аналізу, який я, до того ж, маю змогу контролювати — на відміну від народного господарства СРСР. Спершу я навіть записував витрати на все, і міг відстежити, наприклад, подорожчання пакету молока, та порівняти реальність з офіційними інфляційними даними. Потім, звісно, на таку деталізацію вже не було сил та часу.

Спочатку записував у таблиці в Excel, яка з часом ставала все складнішою, приростала додатковими підтаблицями. Це було зручно, але мені бракувало візуалізації. Тому я почав тестувати різні додатки — лише для ПК, бо я люблю великі таблиці та складну графіку, а на екрані смартфону це просто незручно розглядати. Зупинився на програмі Family 12 Pro — вона не безплатна, але й не дорога і досить зручна.

Я складаю бюджет на наступний місяць, але щоб не створювати зайвий тиск на самого себе, домовився із собою, що бюджет орієнтовний. Запланований дохід завжди вищий за заплановані витрати, але я дозволяю собі витрачати більше, якщо це не шкодить моїй загальній фінансовій ситуації і мені дуже хочеться щось купити. Також завжди радію, коли витрачаю менше, ніж запланував. Специфіка моєї роботи передбачає нерівномірність доходів — у січні та влітку бувають значні провисання, і тоді я спокійно планую бюджет із дефіцитом, бо знаю, що це явище тимчасове.

Оскільки я люблю роботу з даними, то вносити їх легко. Більше часу витрачаю на аналітику — передивляюсь звіти, які формує програма, порівнюю витрати за різними категоріями у різні проміжки часу, дивлюсь на загальні суми, які я витратив на ті чи інші потреби. Постійно знаходжу у цих звітах якісь цікаві інсайти.

Облік доходів і витрат веду для себе, але іноді з друзями обговорюємо та порівнюємо.

Як людині, схильній до тривожності та приступів паніки, цей процес у першу чергу дає можливість побачити цілісну та чітку картину фінансового становища та адекватніше сприймати форс-мажорні ситуації. Тобто при втраті клієнта я замість паніки просто одразу бачу, що втрачаю я, наприклад, суму, яку минулого місяця витратив на щось необов'язкове — і це не кінець світу. Водночас наочно видно, що прихід нового замовника — можливість пришвидшити темпи нарощування заощаджень або збільшити бюджет, наприклад, на оновлення житла. Це заряджає енергією. Так само і з несподіваними витратами — коли треба віддати на щось нагальне не просто величезну суму з нескінченими нулями, а еквівалент якогось рядку у бюджеті — то вже не так лякає.

Витрати я коригую постійно, раз на 1-2 місяці, аналізуючи результати попередніх місяців. Коригую в обидва боки — десь розумію, що можу бути ощадливішим, а десь навпаки — бачу, що надто себе обділив, і треба просто визнати реальність і дозволити собі витрачати стільки, скільки потрібно, аби бути щасливішим.

— Ще у важкі часи перебудови довелося вчитися контролювати витрати. Тоді при отриманні зарплатні чи інших доходів розкладала гроші по конвертах: «їжа», «квартплата», «одяг» тощо.

Коли почала отримувати зарплатню на картку, виникло відчуття великої кількості грошей на ній, стала витрачати більше, ніж раніше. Довелося шукати способи контролю над витратами. В інтернеті є програмки для ведення сімейного обліку. Я використовую Excel. Складала різні варіанти таблиць. Складала бюджет на місяць, виходячи зі своїх доходів. Це допомагає, коли потрібно накопичити певну суму. Починаєш відразу відсікати витрати, без яких можеш якийсь час (або зовсім) обійтися. Починала з дуже детальних записів, щоб чітко розуміти структуру витрат і робити аналіз.

Коли вела дуже докладний облік, то збирала чеки та записувала на початку дня витрати за попередній день, інакше забуваєш про готівкові витрати. Потім перейшла на записи за тиждень.

Коли запис витрат входить у звичку, то робиться все швидко. Пізнавально дивитися, на що витрачаються гроші. Іноді над собою смієшся або дивуєшся, коли бачиш на яку дурницю або «за компанію» витратив гроші.

Облік веду винятково для себе, але, якщо вважаю за необхідне, певні моменти можу обговорити з чоловіком.

Що це дає? По-перше, я завжди знаю, скільки у мене готівки, скільки — на картці, скільки — під «матрацом». По-друге, я навчилася робити менше імпульсивних покупок, які найчастіше виявляються непотрібними. Аналіз витрат показує, що з часом витрати на різні сфери життя змінюються.

— Почала вести облік витрат десь півтора року тому, бо зрозуміла, що необхідна дисципліна у фінансовому питанні. Насамперед я відмовилася від кредитних лімітів на всіх картах, а потім вирішила заощаджувати. Але гроші просто зникали, хоча, здавалося б, ну що я там купила? Раз таксі, раз морозиво. Спробувала записувати. Стало набагато зрозуміліше, де заощаджувати та скільки насправді я витрачаю. Завдяки такому методу грошей стало більше: я знаю, скільки мені треба, від чого можна відмовитися та скільки заробити, щоб заощадити. Отже, я підсіла на контроль фінансів і веду облік щодня увесь цей час.

Я одразу обрала першу аплікуху, що сподобалася візуально, 1Money для Андроїда, на ній і лишилася, навіть придбала платну версію. Тут розширена кількість категорій, можна встановити собі ліміт, а також є категорії доходів, які згодом я теж почала вносити.

Чеки збираю тільки з Сільпо, бо вони з передбаченнями. Але для підрахунку витрат ними не користуюся, вношу дані одразу ж після сплати. Сплачую здебільшого мобільним пей пас, тож це зручно. Оплатила — внесла.

У відпустці мені дуже лінь все вписувати, особливо якщо витрати в євро чи доларах, бо треба ще й конвертувати. Тому я завела категорію «Поїздки», куди після повернення вношу загалом витрачену суму. Часом зранку мені дуже не хочеться враховувати вартість випитих текіл, поїздок на трьох таксі та походу в караоке на всі гроші... Але у цьому і є сенс підрахунку. Тож заварюю міцну каву, бурчу на себе і вписую.

У нас з чоловіком роздільний бюджет, дітей немає, тож облік веду тільки для себе. Чоловік теж цікавиться обліком і веде його у тій же аппці. Не знаю, як у нього там успіхи.

У цілому я не стала заощаджувати після того, як почала вести облік. Багато витрачаю на таксі, тому що не люблю громадський транспорт, на кафе (сюди ж доставка їжі), тому що не люблю готувати. А якщо відмовитися від алкоголю, то на чаї, компоти, комбучі та газировки піде приблизно така ж сума. Оце було цікавим відкриттям.

Завдяки обліку я бачу, скільки витрачаю, і розумію, скільки потрібно заробити й на який рівень орієнтуватися, щоб накопичувати заощадження. Скільки має коштувати година моєї роботи, які знання для цього я маю отримати, на скільки це збільшить мої витрати тощо. Контролювати фінанси досить цікаво, і це справді напряму впливає на їхню кількість.