— Як давно знімаєте білок та чому вирішили це робити?

— Знімаю давно. Активно — два-три роки. Коли є час, можу і щодня ходити до білочок. Вони живуть біля дому. Йти близько. Та й район наш називається Новобіличі.

Я знімаю все, що мені цікаво. З часом помітив, що коли знімати багато, можна ловити навіть певні білчині «емоції», які виглядають цілком як людські.

— Пригадайте першу зйомку. Все йшло за планом чи тваринкам вдалося вас здивувати?

— Ніколи не планую нічого. Цікаві фото не заплануєш, але можна бути готовим технічно зняти щось цікаве.

Іноді приходжу, а білок не видно: чи зайняті десь, чи ширяють між деревами. А здивувати вони можуть завжди. То грайливим настроєм, то бійками, то тягнуть щось цікаве, то ховають на дереві яке яблуко чи грушку, то шматок хліба десь підберуть, то кістку гризуть акуратно. Чудасія.

— Ви одразу йшли знімати з горіхами? Чи придбали їх згодом?

— Горіхи носять до лісу всі порядні люди. Особливо їх люблять синички, сойки, дятли, повзики та інші птахи. Час од часу купляю горіхи на OLX. Продавці іноді запитують, навіщо мені партії горіхів по 10 кілограмів. Коли розповідаю про призначення вантажу, присвистують: «А не жирно буде?»

Недавно пропонував білці сушку. Вона взяла, відбігла, придивилася і кинула. Зазвичай перекусивши, тваринки починають заривати горіхи в землю чи в листя. Виглядає смішно. Бігають, оглядаються, чи не підглядають за ними ворони.

— На якій локації відбуваються зйомки — це завжди той самий куточок парку?

— Знаю біля дому чотири локації, де слід шукати руденьких. Найкраще — зранку. Влітку вже о сьомій ранку можна знімати — світло якісне і глибокі тіні.

— Скільки часу витрачаєте на одну таку зйомку та скільки приблизно зйомок відбулося?

— Залежить від часу. Зазвичай від 15 хвилин до години. Буває довше. Залежить від моделей і настрою. Але приходить час, поспішаю на роботу. Білки — це захоплення.

— Скільки горіхів ви витратили за весь час та скільки фото білок зробили?

— Горіхів чимало. Якщо активно виносити горіхи з дому і не оминати синичок, то на три місяці зазвичай 10 кілограмів вистачає. Ціна горіхів зараз 30-35 гривень за кіло.

— Пропонуєте білкам якісь інші ласощі залежно від сезону? Чи завжди пригощаєте горіхами?

— Бувало, насіння тягнуть. Бачив, що їдять груші-дичку. Яблука шукають. Горіхи — універсальна і доступна їжа. То кістку тягнуть якусь. То шукають поживу у смітті, яке залишають за собою алкоголіки і наркомани, шашлиководи. У лісі та парках водиться чимало дичини.

— Чи важко знімати взимку? Чи навпаки?

— Знімати цікаво завжди. У сніг чи дощ теж. Тут багато значить технічна підготовка конкретного автора. Було, що знімав, ховаючись під парасолею.

— Який ваш улюблений сезон та час для зйомок та чому?

— Немає улюбленого. Завжди цікаво. Зимою по снігу скачуть чи купаються в ньому. Восени листя розгрібають, весною гасають одна за одною, як навіжені, влітку можуть і в струмок залізти, що стирчатиме тільки хвіст і мордочка над водою.

— Ви багато знали про цих тварин, коли починали знімати? Чи поповнювали знання про них в процесі?

— Потроху вивчаю їх. Трохи читав на Вікіпедії.

— Що нового та цікавого дізналися про білок за цей час?

— Вони дуже хазяйновиті, хижакуваті та надзвичайно спритні гімнасти.

— Як реагують на ваші зйомки люди, що гуляють парком?

— Оглядаються. Всі люди як люди — з собакою чи пляшкою швендяють по лісі. Я створюю враження дивака-шпигуна.

— Яка зйомка найулюбленіша та чому? Яка найскладніша?

— Немає таких. І складного нічого. Коли людині цікаво, то вона подолає всі труднощі. Аби було здоров'я та час.

Білок знімати не складно і водночас не просто. Бо вони рухаються дуже швидко і дуже хаотично. Тому, мабуть, 90 відсотків усього матеріалу — дублі чи технічний брак по різкості. По складності нагадує, певно, професійний футбол чи художню гімнастику.

До речі, моя дружина Наталя родом з Соснівки Львівської області. У них на офіційному гербі міста теж живе білочка.