Через стрімке зростання популярності авіаперевезень та початок ери реактивних літаків радянська влада ухвалила рішення заснувати новий головний аеропорт для української столиці. «Жуляни» для цього не підходили, бо їх розвиток був обмежений розташуванням у межах міста. Будівництво почали на місці тодішнього військового аеродрому біля міста Бориспіль. Перший цивільний рейс за маршрутом «Москва — Київ — Москва» відбувся 7 липня. Поки йшло будівництво аеровокзалу, пасажирів обслуговували у наметах та тимчасових спорудах.

«Бориспіль» прийняв свої перші рейси з інших країн — Угорщини, Австрії та Болгарії — і став міжнародним аеропортом. Цей статус він зберігає і досі. На той час «Бориспіль» був лише третім у УРСР за обсягами перевезень (після «Жулян» та аеропорту Сімферополя), але згодом вийшов на перше місце і вже ніколи його не втрачав.

Відбулось відкриття будівлі аеровокзалу. Сьогодні ця споруда відома як термінал B. Через застарілість вона вже не використовується у регулярних перевезеннях, але й досі залишається символом аеропорту. На час відкриття аеровокзал був другим за розміром у СРСР та одним з найбільших у Європі. На жаль, реалізований проект виявився не настільки масштабним, як планувалося. Через технічні проблеми довелося відмовитися від галереї з телетрапами, в результаті чого пропускна здатність будівлі виявилась меншою, ніж могла би бути.

Єдиної злітно-посадкової смуги виявилось недостатньо, тому було побудовано другу, паралельну першій, довжиною 3,5 км. У той самий час звели радіоелектромайстерні, аварійно-рятувальну станцію, комплекс засобів вторинної радіолокації.

У результаті кризи після розпаду Радянського Союзу обсяги перевезень значно впали. «Бориспіль» виявися занадто великим для тодішнього пасажиропотоку, і навіть говорили про його можливе закриття. Але уряд зміг знайти інвесторів — і підприємство продовжило роботу.

Аеропорт «Бориспіль» отримав статус державного міжнародного аеропорту. За всі роки незалежності він залишається найбільшим в Україні, обслуговуючи більш ніж половину (а в окремі роки — до 70%) всіх внутрішніх та міжнародних рейсів.

Відбулась реконструкція першої злітно-посадкової смуги. Відтепер «Бориспіль» має змогу приймати усі існуючи типи літаків, навіть славнозвісну «Мрію» — найбільший літак у світі.

У «Борисполі» відкрили новий термінал F. Тоді у ньому обслуговувались авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» та ще декілька великих європейських перевізників. Через невдалу концепцію розвитку, термінал пропрацював лише три роки, після чого його законсервували. Але вже навесні 2019 року термінал було знов відкрито — цього разу для лоукостів. Конструкція терміналу дозволяє максимально скоротити витрати на обслуговування пасажирів. Так, для більшості рейсів навіть не використовують автобуси — літаки зупиняються біля будівлі і до них легко дістатися пішки.

Напередодні чемпіонату Європи з футболу у «Борисполі» відкрили новий, найбільший у країні на даний момент термінал D. Після кризи 2014-2015 років кількість рейсів у аеропорті скоротилася, тож у термінал D перейшли усі авіакомпанії. Протягом декількох років він був єдиним для аеропорту.

Авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України», що стала головним базовим перевізником у «Борисполі» після банкрутства «Аеросвіту», почала працювати за хабовою моделлю. Це означає, що значна частина пасажирів, яких обслуговує аеропорт, використовують його лише як транзитний пункт для перельотів між заходом та сходом чи північчю та півднем. Цьому сприяє вдале розташування Києва — між Європою та Азією. Сьогодні у МАУ близько 30% транзитних пасажирів.

Пройшло голосування щодо привласнення «Борисполю» імені видатної особистості. Він міг отримати назву на честь видатного конструктора Олега Антонова, гетьмана Івана Мазепи чи навіть художника Казимира Малевича. Але врешті керівництво аеропорту відмовилося від цієї ідеї та залишило звичну і знайому усім назву Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

Річний пасажиропотік «Борисполя» вперше перетнув позначку у 10 мільйонів. На той час це було 64% усіх українських пасажирів, але цей показник поступово знижується через активний розвиток регіональних аеропортів.

До аеропорту почав курсувати Kyiv Boryspil Express — потяг, що з'єднав головні повітряні ворота з залізничними. На жаль, для будівництва було обрано проект, що вимагав найменших витрат, тому результат виявився далеким від досконалості. Втім, це не завадило експресу стати дуже популярним: кількість пасажирів, що скористалися ним за перші півроку, майже сягнула 400 тисяч.

День 9 червня став рекордним для аеропорту: за 24 години через нього пройшли 52362 пасажири. Цікаво, що попередній рекорд — 51853 пасажири — було встановлено лише тиждень тому, 2 червня.

У цьому році всі прогнози полетіли шкереберть через пандемію коронавірусу. Було заборонене міжнародне та внутрішнє авіасполучення. Звичайно, це не могло не позначитися на аеропорті «Бориспіль». Наприклад, у травні він обслужив трохи менше ніж 30 тисяч пасажирів — це на 98% менше, ніж за травень попереднього року. Коли повноцінно відновиться сполучення та якими будуть результати буремного 2020-го, зараз передбачити важко.

На цей рік заплановане будівництво ще одного терміналу, що згодом має стати для «Борисполя» головним. А для цього доведеться знести частину старих будівель, зокрема легендарний термінал B. Історичну споруду шкода — але іншим чином розширити аеропорт не буде можливості.

Згідно з планами уряду, за 25 років аеропорт «Бориспіль» буде обслуговувати близько 54 мільйонів пасажирів щороку.