На початку 20 сторіччя заможні кияни не займалися хатньою роботою. Це суперечило їхньому стилю життя. Всі домашні клопоти лягали на плечі прислуги, яка прала, прасувала, прибирала і готувала. Інструменти для хатньої праці — праска, віник, швабра, піч — були зроблені вручну. Шанувальникам крафту тодішній Київ обов'язково сподобався б, тільки вони не змогли б похизуватися перед друзями, бо інтернету тоді не було, існував лише телеграф.

Технічний прогрес тільки-тільки торкнувся побуту. Так, інженер Лесман представляв у Києві завод пневматичних машин, який в Санкт-Петербурзі збирав електропневматичні пилососи «Благо». Рекламне оголошення, подане інженером Лесманом, зверталося не до широкого загалу, а до лікарень, навчальних закладів, бібліотек, готелів, бо там придбання недешевої побутової техніки мало себе виправдати.

Побутовою технікою київські заводи похизуватися не могли. Холодильники, пральні машини й інші побутові електропристрої виготовляли в інших містах. Холодильники були не таким дефіцитом, як відеомагнітофони, але щоб їх дістати, доводилося пройти особливий квест. Офіційно вони продавалися в магазинах господарчих товарів, але охочих купити було завжди більше. Тому потрібно було записуватися у списки, ходити на переклички або чергувати в черзі. Тривалість квесту залежала від популярності моделі. Наприклад, двокамерні холодильники були більш бажаними і відмічатися за ними треба було довше, тому потенційний покупець часом обирав простішу модель, яку міг купити прямо зараз.

Техніку (або інші дефіцитні товари) виробники також відправляли на інші заводи, щоб потім розподілити по талонах серед кращих робітників. Таким чином директори заводів намагалися пришвидшити обмін необхідними їм товарами, а інколи просто дбали про робітників, які не мали часу стояти в черзі за дефіцитними товарами. Такий розподіл дефіцитних товарів також заохочував робітників продовжувати працювати саме на цьому заводі.

Однією з особливостей всієї радянської продукції була різниця в якості товарів, зроблених у звичайні дні, і товарів, випущених для перевиконання плану. Перевиконанням плану партійне керівництво дуже пишалось, але часто це відбувалося через брак. Хоча траплялися і звичайні несправності. Тоді власнику техніки доводилося оббивати пороги ремонтних майстерень. Діяльність подібних майстрів була навіть зображена в сатиричному кіножурналі «Фітіль».

У питанні ремонту техніки кияни мали переваги перед мешканцями інших міст і сіл: можна було пошукати майстрів не в ремонтній майстерні, а серед знайомих працівників радіозаводів.

Одночасно з цим країну накрив дефіцит. Не всі вже пам'ятають часи, коли у магазинах неможливо було придбати необхідні речі та продукти. Аби розв'язати продовольчу проблему, багато людей почали брати городи та садити картоплю — розпочалася епоха славнозвісних сумок-кравчучок. Одяг стали ввозити з Польщі та Туреччини — джинси «мальвіни», светри «бойс». А техніку у ті часи везли з Арабських Еміратів і продавали у комісійних магазинах.

Саме біля такого комісійного магазину на вулиці Шота Руставелі познайомилися майбутні партнери по бізнесу — співзасновники бренду Фокстрот, що став першою в Україні мережею магазинів електроніки та по суті дав відповідь на сформований попит.

Киянин Геннадій Виходцев та його партнер Валерій Маковецький літали в ОАЕ за технікою — відеомагнітофонами та телевізорами, які скупляли у гуртовиків та везли в Україну. Торгівля йшла жваво, адже у 90-х був тотальний дефіцит.

Згодом Виходцев та Маковецький знайшли прямі контакти й постачальників світових виробників техніки та електроніки — Sony, Panasonic, Samsung, Ariston, LG Electronics, Indesit — та налагодили постачання товару до України без участі посередників.

Після цього виникла логічна ідея розпочати власний роздрібний продаж техніки. Так у Харкові, разом з регіональними партнерами, було відкрито перший магазин роздрібної торгівлі під брендом «Фокстрот», а потім урочисте відкриття святкували й у Києві. Мережа красивих магазинів з фірмовою лисичкою швидко стала лідером за рівнем впізнаваності бренду, відвідування і покупок.

Сьогодні Фокстрот налічує 164 магазини у 90 містах України, а foxtrot.ua — один із найпопулярніших інтернет-магазинів, трафік якого сягає 9,5 мільйона відвідувачів на місяць.

Асортимент товарів у супермаркетах Фокстрот складається з понад 40 тисяч найменувань, серед яких й власні торгові марки: Bravis — споживча електроніка (телевізори, мобільні пристрої, аудіо- та відеотехніка), Delfa — велика і дрібна побутова, кліматична техніка та LeChef — посуд і кухонні аксесуари.

У різноманітних рейтингах вітчизняних брендів за вартістю, прозорістю й масштабністю Фокстрот посідає лідерські позиції.

У 2006 року Фокстрот підписав ГД ООН про корпоративну соціальну відповідальність. Є автором 11 звітів про стійкий розвиток перед ГД ООН та понад 10 власних соціальних проєктів.

У лютому 2021 року Фокстрот запустив соціальний проєкт «Пухнасті друзі в кожен дім» з фондом Happy Paw у кампанії «Шукай свого у притулках».