Корисні чи шкідливі: як автомобілі змінили Київ

Корисні чи шкідливі:
як автомобілі змінили Київ

Кияни звикли нарікати на затори, смог та автохамів і покладають провину за це на автівки. Але то лише верхівка айсбергу, бо автомобілі змінили Київ набагато більше, ніж здається з першого погляду. Власне, той Київ, який ми сьогодні знаємо, і є таким завдяки автомобілям. Історик Олександр Вітолін дослідив ці зміни.

Автомобілі почали змінювати Київ, як тільки у ньому з'явилися. Першою прийняла виклик архітектура — будинки тепер будувалися з гаражами.

Коли наступного разу якийсь водій заїде на газон з поясненням, що авто нема куди ставить, відведіть його на Лютеранську 23 до будинку купця Олександра Аршавського. Завдяки міському фольклору він відомий як Будинок безутішної вдови через маскарон на його фасаді. Липки на початку 20 століття почали набувати статусу одного з найпрестижніших районів, і Аршавський не шкодував гроші на будівництво. Дім заклали у 1907 році, а вже наступного року завершили всі роботи. Аршавський забажав мати два гаражі та приміщення для шофера. Престижний район вимагав по-справжньому престижного способу життя. Тож варіант просто кинути машину у дворі навіть не розглядався власником — мав бути гараж!

Змінили автівки й вулиці Києва. Екіпаж, запряжений кіньми, в кіно завжди виглядає аристократично і вишукано. Іноді навіть дивуєшся, як люди змогли відмовитись від цього виду транспорту. Але звичайний кінь за добу з'їдає 5 кіло вівсу, 10-15 кіло сіна, 2-3 кіло моркви або іншого соковитого корму. Далі, думаю, ви зрозуміли?

Визирніть у вікно, порахуйте машини під під'їздом і уявіть, скільки кізяків було б на вулиці, якби на бруківці Києва досі дзвеніли підкови. Тож хоч автомобілі і забруднюють повітря, але сучасні технології все-таки дають шанс розвʼязати цю проблему, на відміну від загрози кінських «териконів».

Перший пожежний автомобіль з'явився в Києві доволі рано — у 1913 році. Швидкість прибуття пожежників, можливість підніматися на спеціальних драбинах на дах, а пізніше поява резервуарів з водою дозволили боротися з осередками займання набагато швидше.

У 2004 році в Києві відкрився пожежний музей. У ньому зберігаються світлини першої пожежної машини, а також пізніші моделі машин. Сьогоднішнім пожежникам стало набагато важче добиратися до місця пожежі через затори і недотримання іншими водіями правил руху. Всюдисущий пластик гасити майже неможливо, а при горінні він виділяє отруйні викиди. Але навіть при всіх цих негараздах пожежі перестали бути стихією, яка здатна знищити місто.

Перший вантажний автомобіль з'явився в Києві у 1908 році. Це був італійський Фіат з двигуном потужністю 40 кінських сил з вантажопідйомністю майже 5 тонн. Звісно, поява вантажівок у Києві змінила торгівлю.

До того всі товароперевезення тримались на конях. За кіньми-ваговозами закріплений рекорд 22,5 тонни. Але звичайний кінь, запряжений у віз, по гарній дорозі може перевезти вантаж, вагою вдвоє більший від своєї, тобто вантаж буде важити приблизно 800 кілограмів. Візник не може весь час їхати швидко, інакше він ризикує втратити коня.

Тож вантажівки не просто пожвавили торгівлю, а й дозволили завдяки гуртовим перевезенням зробити ціни нижчими. Наявність продовольчих товарів у крамницях Києва стала залежати тільки від виробників сільської продукції. А ще вантажівки пожвавили будівництво міста. Важко уявити вартість квадратного метра в сучасних хмарочосах, якби вони будувались з матеріалів, доставлених без «залізних коней».

Швидше за торговців переваги автомобілів оцінили, мабуть, тільки військовики. На початок Першої світової війни тільки в Київському військовому окрузі було понад сто військових автомобілів, а за першої потреби армія мобілізувала й цивільні автівки. Але їхній час ще не настав. Перша світова війна швидко завершила епоху кавалерії. 8 (21) серпня 1914 року відбувся останній великий кавалерійський бій біля села Ярославичі на Тернопільщині, щоб почати добу окопів.

Після 1917 року всі учасники революційної боротьби мали автомобільні загони. Але все-таки в 1917-1921 роках автомобілі використовувались у першу чергу для перевезення штабу і цінних вантажів. Так сім мільйонів карбованців з військової казни УНР під час відступу були вивезені трьома автомобілями. Всі вирішальні наступи і відступи проводились головним чином залізницею.

Автомобільні війська змогли продемонструвати своє значення лише в Другій світовій війні, за що воїнам автомобілістам встановлено в Києві два пам'ятники на вулиці Симиренка і Голосіївському проспекті.

Автомобілі довели свою важливість і тепер вимагали підготовки науково-технічних кадрів, які забезпечували б розвиток необхідної інфраструктури і всієї галузі.

У 1944 році в Києві було засновано Київський автодорожній інститут, який готував фахівців з низки спеціальностей: автомобільні дороги, мости, автомобілі, автомобільне господарство, дорожні машини і механізми. У 1994 році інститут отримав статус університету, а в 2000 році став Національним.

Фрагмент фільму «Дика любов»

У 1993 році знімальній групі фільму «Дика любов» вдалося зняти Київ без заторів. У тодішньому Києві будь-яка іномарка була свідченням успіху її власника, а Mercedes-Benz W140, або «шестисотий», названий так за робочий об'єм двигуна, викликав захоплення, наче це був космічний корабель.

У 2013 році Київ перетворив власників автомобілів на мирних борців за європейське майбутнє України. Невелика група з п'яти автомобілів, яка приєдналася до блокування вулиці, швидко розрослася до потужного руху.

Автопробіги до резиденції Януковича у Межигір'ї добряче псували нерви владі, яка вирішила загнати українців у Митний союз. Працівники МВС застосовували протизаконні методи проти Автомайдану, а депутати Верховної Ради прийняли закон, який забороняв пересуватися автоколонами понад п'ять машин. Однак переслідування не залякало активістів, і Автомайдан став з'являтися і в інших містах України. Так автомобілі, які колись почали змінювати Київ, стали змінювати всю Україну.