Поки хтось страждає, що минулий рік був вельми грибним, а цей на них небагатий, учасники спільноти «Гриби України» щодня викладають фото повних кошиків, зібраних у різних регіонах, в тому числі на Київщини. І доводять, що знавцям можна вирушати на «тиху охоту». Шість видів грибів на днях зібрала, хвалиться щасливиця з Обухівського району. І це попри спеку та відсутність дощів!

Взагалі спільнот, які об'єднують грибників, у фейсбуці багато: десь шукають попутників для поїздки в ліс, десь діляться рецептами та відосиками. А перша мікологічна фейсбук-спільнота створена саме для обміну знаннями про будь-які гриби, що зростають на нашій території. Тут заборонені фото з кучами зібраних грибів на газетах, у пакетах, мисках, відрах, ящиках, багажниках авто тощо. Але можна публікувати розважальні пости про гриби та кулінарні рецепти. Вітаються пости з фотографіями грибів у природних умовах, проте обов'язково вказувати дату та місце знахідки.

Річ у тім, що серед учасників групи — не тільки завзяті грибники, а й професійні мікологи, які з науковою метою збирають дані про поширення різних видів грибів на території України. Суворі модератори уважно стежать за порушниками: тут заборонено публікувати знімки зірваних грибів, занесених у Червону книгу.

«Що це за клоп?», «Ааа, спіймали величезного павука», «Хто ця мохната гусінь?». Такі питання ставлять у спільноті Українського ентомологічного товариства. Тож якщо знайшли в хаті страшну комаху, схожу на скорпіона, не спішіть панікувати. Сфоткайте та запитайте у ентомологів, що воно за чудовисько. І можете дізнатися, що чудовисько — безпечна і навіть корисна комаха, яка знищує кліщів, що живляться клеєм на обкладинці книжок. Тому її ще називають книжковим псевдоскорпіоном.

Українське ентомологічне товариство — середовище, у якому успішно контактують ентомологи. Тут вони координують наукову, просвітницьку та колекціонерську діяльність, сприяючи розвитку науки про комах в Україні.

Серед членів товариства — співробітники наукових центрів та установ Академії наук, викладачі та студенти зоологічних кафедр вишів, вчені інших країн, а також ентомологи-аматори. Головне завдання об'єднання — популяризація знань з ентомології та суміжних дисциплін.

Аби не проґавити нагоду зробити на Тельбіні селфі із залітним гостем — плавунцем плоскодзьобим — треба підписатися на Українське товариство охорони птахів. У спільноті також довідаєтесь, що Святошинські озера — одна з найкращих локацій у Києві для спостережень за птахами. А ще завдяки товариству можна навчитися відрізняти журавля від чаплі та лелеки. Або дізнатися, скільки видів синиць нараховано в Україні та до якого виду відноситься справжня бойова українська синиця, що любить сало.

Товариство засноване у 1994 році як перша неурядова організація зі охорони птахів в країні. Відтоді активно займається охороною рідкісних і зникаючих видів та є партнером BirdLife International в Україні.

У першу чергу тут зосереджені на охороні птахів, занесених до Червоної книги України і європейського та міжнародного червоних списків. Членство в організації відкрите для всіх бажаючих, тут разом працюють природоохоронці, любителі птахів, науковці і аматори.

Щоб щось любити, треба його знати, кажуть у спільності. Тому тут радісно діляться знаннями, фото та цікавими фактами про птахів. Підписуйтесь — і дізнавайтеся більше про птахів та про себе. Бо птахи — то маленькі крилаті люди!

Звідки такий ажіотаж навколо якихось там залітних качок на Тельбіні? Чого там збираються цілі делегації, озброєні дзеркалками і телеоб'єктивами? Бо це не якісь там качки, розтлумачать вам у спільноті Пернаті друзі. Плавунець плоскодзьобий — рідкісний гість з полярних широт. За весь час спостережень в Україні цих птахів бачили разів 20, не більше. А тут вони вже близько тижня відпочивають на озері на лівому березі.

Спільнота Пернаті друзі — Пташиний світ України створена як для науковців, так і для простих шанувальників природи, небайдужих людей, залучених до охорони довкілля. Тут поширюють знання про нашу орнітофауну, збирають наукові матеріали, присвячені пташиному світу. А ще залучують у волонтери дітей та дорослих, аби разом реалізовувати важливі проекти. Наприклад, висаджувати дерева у національних природних парках.

Ще знайдете у спільноті старі гравюри з птахами, маловідомі книги про птахів, настільні ігри радянських часів на ту ж тематику, дізнаєтесь, що спільного між кротом, жабою та соловейком та як припинити пташині бої.

Майже 80 мільйонів американців гуманно полюють на птахів. Тобто спостерігають за ними з біноклями та фотоапаратами. Бьордвотчинг — так називається це гуманне хобі, яке завойовує світ. Рух поширений також в Європі, а останніми роками в нього з'являється все більше палких шанувальників і в Україні. Спільнота українських бьордвотчерів створена для їхнього спілкування про цікаві види птахів та місця спостережень. Наші найбільш досвідчені спостерігачі, знаючи «правильні місця» за день можуть спостерігати до сотні різних видів птахів!

Головна для бьордвотчерів подія вже відбулася: 19 жовтня пройшли осінні змагання для спостерігачів всієї країни. Хтось змагався один, інші об'єднувалися в команди — правила дозволяють мати не більше п'яти учасників в команді. Протягом визначеного дня потрібно було шукати птахів, визначати їхній вид та фіксувати результати спостережень в загальну таблицю.

Цікавенні звіти про «великий день» учасники публікують у групі. Вони ж розкажуть, в яких птахів самка виховує своїх та сусідських пташенят, коли лебеді стають агресивними, що шукають дрозди у приватному секторі міста та який птах має настільки швидкий обмін речовин, що за годину без їжі може померти від голоду.

Звідки взявся дурний міф, нібито ботаніка — це нудно? Ботаніка може бути корисною, креативною та важливою. Про наукові цікавинки розповідає група Флора України, яку створили науковці як своєрідний онлайн-атлас рослин України. Тут публікують фото рослин нашого регіону, короткі описи, назви латиною та українською, та приводять дані, де росте та чи є рідкісною. Загалом зібрана вже п'ята частина усіх видів судинних рослин, що є в Україні. Для тих, кому подобається подорожувати рідною країною, існує рубрика #мальовничаУкраїна. Там зібрані фото рідкісних видів рослин, які мало хто бачив.

Самі ботаніки кажуть, що одним з найпопулярніших питань до науковців у всі часи існування людства були: «А що це за рослина/квітка/листочок/тощо? Як вона називається?». Тому у групі не тільки допомагають ідентифікувати рослини, а й рекомендують додатки, які працюють на розпізнавання по фото.

Науково-популярна спільнота Рослинний світ України присвячена дикій флорі та природній рослинності України. Тут досить суворі правила щодо розміщення постів та існує модерація. Зате можна перевірити свої знання, бо група практикує фотозагадки для читачів — треба відгадувати рослини по фото.

Яка рослина перетворює літній ліс на зимовий, наче вкритий пуховою ковдрою, що спільного у червоного дуба та амброзії, чому лишайники — це зовсім не хвороба, а іноді навіть навпаки? Чи є шанс перемогти дівочий виноград і чим агресивний американський виноград зашкодив острову Хортиця? Відповіді на ці питання знайдете у групі.

Як виглядає звір ліскулька, чи справді «білка» та «вивірка» — синоніми, чому богомоли бувають зеленими або жовтими, хто з птахів у гнізді-рукавичці живе, чим агресивні азійські сонечка пригнічують наших ріднесеньких українських сонечок? У спільноті Тваринний світ України вивчають дику фауну. Як і в багатьох інших, тут потрібно розміщувати фото тварини, вказавши місце і дату зйомки. Звичайно, суворо заборонені публікації та коментарі, які пропагують жорстоке ставлення до тварин. Не знайдете тут постів про тварин, ареал яких знаходиться поза межами України.

Тут знайдеться цікавий матеріал для тих, хто вивчає птахів і кому подобаються комахи. Але є й інформація про більш крупних звірів. Комусь пощастило зробити фото обережного горностая, хтось не побоявся посадити гадюку на ялинкову гілку заради гарного знімка, а комусь не бридко було і лісових тарганів фоткати заради науки.