Завжди.

Довше.

І дорожче.

Скільки б не планували, ви однозначно витратите на ремонт більше часу та коштів, ніж розраховували, навіть якщо здається, що усе прорахували.

Я не дарма повторюю, бо насправді багато хто сильно через це розчаровується, нервується. Сподіваюся, якщо ви будете готові, то спокійніше реагуватиме на цю неминучість (вона все одно трапиться!). Плануючи ремонт, я закладала різноманітні похибки, наприклад, +30% на кошти, чи *2 на час. Але подеколи й ці похибки не відбивали реального стану справ. Наприклад, важко порахувати додаткову третину до того, що ти взагалі спочатку й забув (чи не знав, що то потрібно) запланувати у бюджеті.

Багато часу витрачається й тоді, коли наймаєте робітників. Ми запрошували спеціалістів для кількох видів робіт. Зазвичай, вони чітко називають строки, у які впораються. Але коли вони почнуть — ось питання. Нам потрібен був сантехнік, знайшли чудового професіонала, він попередив, що йому знадобиться цілий день для роботи у нас. Проте власне дата, коли він зміг узятися за роботу, постійно вислизала. Були етапи: давайте за тиждень, зателефонуйте наступного четверга, і в пʼятницю ми будемо. Телефоную у четвер і чую: «У клієнтів прорвало стояк, треба виручати». Зрозуміло, проблема нагальніша, ніж у мене, нехай. Потім ще плюс тиждень через закупівлю матеріалів. Таким чином, коли я мріяла, що за тиждень мені все зроблять, минув місяць у передомовленностях. Хлопці справді зробили все за один день, дуже якісно та класно, ще й дали кілька надзвичайно важливих та корисних порад. Але треба розуміти, що гарні професіонали нарозхват, тож, щоб скористатися їхніми послугами, доведеться почекати. І така історія була не тільки з сантехніком, а майже з усіма іншими спеціалістами, яких ми залучали. Черги, щось екстрене, непередбачувані особисті обставини — усе це відсуває далі й далі завершення ремонту. І тут іншої поради, як виховувати дзен, навряд чи можна дати.

Наскільки я знаю від знайомих, що робили ремонти з запрошеними дизайнерами та бригадами, з часом і грошима траплялося те саме. Лише там, де у офіційних договорах було чітко усе прописано, вкладалися у час. Але ж запрошені бригади — то не наш шлях, тож продовжуємо.

Не раджу економити на комунікаціях та на усьому, що знаходиться у підлозі, стелі та стінах. Це розводка сантехніки — труби та краники, електрика та розетки. На мою думку, якщо щось зіпсується у підлозі, в стінах чи у стелі, вважай, увесь ремонт треба перероблювати. Що може піти не так? Неякісна проводка — усе погорить до чортів, і неважливо, якими красивими були шпалери, доведеться розбивати стіни та перероблювати. Хоча що шпалери — уся електротехніка зіпсується, тож треба буде наново купувати пралку, холодильник, духовку, ноутбук і що там ще живилося від мережі. Коли щось з трубами з водою — затопите сусідів і попадете на купу грошей, або собі перероблювати, якщо піде верхом. Крім того, я дуже переймаюся через усілякі пожежі, тож матеріали обирали по можливості максимально негорючі, наприклад, мінеральну вату, яка у нас у стінах та у стелі.

З труб, електропроводів ми обирали найсучасніші, навіть якщо вони виходили дорожчими. Але зараз я певна, що мінімум з десяток років з тим не матиму проблем (перечитаю цю статтю через 10 років).

Заощаджувати на ремонті можна! Насправді на те, на чому економити не можна (про що йшлося у попередньому розділі), йде приблизно третина бюджету. Усе інше — це устаткування та оздоблення: побутова техніка, плитка, фарба, шпалери, покриття на підлогу тощо.

Ремонт не буде ідеальним — це факт. На шляху до його втілення поставатимуть нездоланні перепони. Тут вентиляційна шафа, яку одразу не врахували, тут стеля знизилася, а тут просто грошей не вистачило, тому під ванною буде не така плитка, як на усій підлозі, а з дешевих залишків будівельного гіпермаркету. І це нормально. Якщо ви перейматиметеся через кожну деталь, нафантазуєте кіношний інтерʼєр, який неможливо зробити у ваших квадратах, — то нічого доброго з того не вийде. Краще одразу визначити, що для вас найважливіше. Тут, звісно, ми говоримо вже про дизайн. Бо, наприклад, з застарілими трубами для сантехніки з минулого тисячоліття миритися не варто. Скажімо, для мене було важливим витримання кольорів, плитка для кухонного фартуха, про яку я казала вище, та широке підвіконня, яке ми переробляли. Я мріяла про нього як про ідеальну місцину для роботи та відпочинку. З усім іншим була готова більш-менш змиритися. Так, я хотіла, щоб ревізійні дверцята на ванній були вбудовані і вкриті плиткою, що використовувалася для короба, це виглядало б цілісно та естетично. Зробити цього не змогли через брак коштів, тож зараз там стоїть звичайний білий пластиковий лючок. Виглядає дешевше, ніж могло б, але тоді вибору не було, і загалом цей варіант мене влаштовує.

Звісно, я не раджу робити як попало, але за кожну деталь переживати не варто. Це дозволяє змиритися з непереборною реальністю та радіти тому, що все-таки вдалося зробити добре.