Правила для МАФів та сміття:
як працює благоустрій у Києві
Хто відповідає за чистоту та доглянутість столиці? Чому не працюють штрафи за сміття та на що найчастіше скаржаться містяни? Чому Києву складно брати приклад з інших міст та як розвʼязувати столичні проблеми за допомогою камер та планшетів? Директор Департаменту міського благоустрою КМДА Олексій Кулеба розповів Вікенду, у чому проблема з МАФами та як кожен киянин може долучитися до того, щоб зробити місто кращим.
Олексій КУЛЕБА
— У листопаді 2020-го інспекція з благоустрою міста відзначала своєрідний ювілей — 75 років від часу створення. Вона була заснована одразу після завершення Другої світової війни. З того часу кардинально змінилося наше місто, його жителі і функції нашої служби. У минулому перед інспекцією повноваження стосувалися, зокрема, і безпеки: інспектори благоустрою на рівні з міліцією мали можливість слідкувати за порядком у місті та виконували функції, які потім на себе взяли дружинники. Теперішні повноваження Департаменту міського благоустрою зовсім інші.

Варто почати з розуміння, що таке благоустрій взагалі. Уявіть, що ви виходите на вулицю, і все, що ви побачите навколо, і є благоустрій: паркани, освітлення, зелені насадження тощо.

Ми маємо забезпечувати порядок і благоустрій у столиці. Для цього слідкуємо за роботою різних комунальних служб. Насамперед це керуючі компанії, які займаються прибиранням прибудинкової території, і їхні порушення фіксуються нашими інспекторами. Не в наших повноваженнях, наприклад, скарги щодо відключення води, наша зона відповідальності — все, що стосується вулиці до підʼїзду. Також контролюємо роботу «Киїзеленбуду» та районних підрозділів «Київавтодору».
У керуючих компаній на балансі знаходяться прибудинкові території, у «Київзеленбуду» — зелені насадження, у підрозділів «Київавтодору» — більшість доріг та тротуарів. Їх ми називаємо балансоутримувачами.

У Києві існує проблема: є міські території, не взяті на баланс жодним підприємством, комунальним чи приватним. У вересні-жовтні райони зробили велику роботу, коли взяли на баланс усі території, що знаходилися поза балансом. І зараз ми готуємо розпорядження по місту, щоб закріпити це юридично.

За дотриманням правил благоустрою слідкують інспектори. Щодня, включаючи вихідні, вони виходять на вулиці Києва і контролюють все, що відбувається на вулиці. Звертаю увагу: інспектори виконують саме контролюючу функцію. Тому коли інспектор бачить порушення, він звертається до балансоутримувача з приписом — вимогою усунути це порушення.

Зараз це працює так:
інспектор побачив, що людина насмітила або створює стихійну торгівлю.
Він має скласти протокол на ту людину. Для цього йому потрібен паспорт, який людина має надати добровільно.
Припустімо, у неї є з собою паспорт і вона любʼязно погодилася його надати.
Складається протокол, відправляється до адміністративної комісії.
Адміністративна комісія збирається десь раз на місяць і приймає рішення щодо винесення покарання. Припустімо, вона вирішила, що людина вчинила погано, присудила покарання на тисячу гривень.
Після цього треба відправити за адресою прописки штраф. Зазвичай це не місто Київ.
Часто штрафи не сплачують. На це може бути безліч причин: людина не там мешкає, немає грошей.
Що відбувається далі? По суті — нічого. Якщо на людину накопичуються штрафи, може підключитися виконавча служба, і процес йде через неї.
Як бачите, це довга історія. Уявімо поширену ситуацію: людина робить ремонт і викинула будівельне сміття біля баку. У моєму розумінні вона має одразу заплатити штраф. А зараз існує елемент безкарності.

У кожного інспектора є свій територіальний сектор. Зазвичай інспекторами у нас працюють одні чоловіки, хоча колись була і дівчина-інспектор. Але це швидше виняток з правил, адже інспекторська робота дуже складна і потребує високої стресостійкості. Інспектору необхідно постійно спілкуватися з різними людьми в різних ситуаціях. І тому інспекторів, на жаль, частіше зустрічають з негативом. Саме тому нашим хлопцям інколи доводиться залучати поліцію та Муніципальну варту.

Намагаємося відповідати викликам часу та послуговуватися новими технологіями. У кожного інспектора є планшет з інтернетом, де підключена програма для листування держслужбовців. Таким чином, йому не потрібно йти на роботу, щоб написати звіт про те, що зробив годину тому. Фото зробив, завантажив, про зроблену роботу написав — і відпрацьовує наступну проблему.
Є також громадські інспектори, це неоплачувана робота. Щоб ним стати, треба звернутися до Департаменту міського благоустрою КМДА. Це орієнтовано і на звичайних мешканців, і на працівників підрозділів КМДА, які перетинаються з нашою сферою чи проводять багато часу на якійсь території. Іноді звертаються працівники районних підрозділів «Київавтодору», то ми завжди видаємо їм таке посвідчення, бо вони постійно знаходяться на вулиці і знають, що там відбувається. Щоб стати інспектором, треба пройти тестування на знання норм та правил. Якщо людина не змогла його пройти, ми рекомендуємо ще повчити, даємо потрібні посилання. Таких інспекторів небагато, цьогоріч видали близько 40 посвідчень.
У жовтні через 15-51 було отримано понад 1100 запитів, що стосувалися сміття.

У середньому на місяць опрацьовується близько 450-500 інших запитів у сфері благоустрою.

Основне джерело інформування про порушення — це контактний центр 15-51, інтернет-сервіси Департаменту міського благоустрою, комунального підприємства «Київблагоустрій».

Кожен робочий день інспектора починається з опрацювання нових інформаційних запитів від мешканців щодо можливих порушень на секторі. Під час опрацювання цих запитів інспектор також фіксує й інші порушення благоустрою на території.
Топ-5 найчастіших порушень благоустрою:
1
Сміття (несвоєчасне вивезення, прибирання).
2
Тимчасові споруди та МАФи.
3
Розриття (без взяття контрольної картки, неналежне огородження)
4
Сміття на узбіччі доріг.
5
Відсутність урн.
Найбільше скарг від мешканців стосуються санітарно-технічного стану. Сьогодні нам бракує двірників, маємо постійне перезавантаження міста сміттям, бо немає сміттєперероблювальних заводів та культури сортування сміття.

У кожному районі є місця, де люди звикли викидати сміття. Місто намагаєтьсяся підходити системно до її розвʼязання: встановлюються відеокамери, разом з поліцією відстежуються водії, які звозять будівельне сміття в зелені зони. Але тут ми знову упираємося в те, що відповідальність за такі порушення не співвідносна тій шкоді, що люди наносять.

Я вважаю, що потрібно більш суворе покарання за недотримання санітарно-технічних норм. Зараз це штраф для фізичних осіб від 340 до 1360 гривень, для юридичних осіб до 1700 гривень. Але питання не в тому, скільки «коштує» порушення. Я за те, щоб такий штраф сплачувався на місці.
Понад 110
інспекторів налічується у Києві.
3255
приписів було винесено у жовтні.
314
протоколів було складено у жовтні.
Яких заходів для поліпшення благоустрою потрібно дотримуватися, які об'єкти можна встановлювати, а на які необхідні дозволи, які існують вимоги до утримання територій міста — на всі ці та інші питання є відповідь саме в Правилах благоустрою Києва.

На сьогодні діють правила, ухвалені 2008 року. Ці правила — фундаментальний документ, наша конституція. Проте за 12 років сталося багато змін. Тому вони вже застарілі й не відповідають сучасній картині Києва.

Зараз ми підготували проєкт нових правил благоустрою. Над його створенням працювали протягом тривалого часу, брали участь різні підрозділи КМДА. Він двічі виходив на громадське обговорення, щоправда, охочих внести свої зміни та пропозиції було небагато. Нові правила приведені у відповідність до державних норм та законів і відповідають сучасній моделі управління міста.

Звичайно, при складанні правил ми дивилися на досвід інших міст, українських та європейських. Та треба памʼятати, що міста досить сильно відрізняються одне від іншого, правила благоустрою, наприклад, Вінниці часто не відповідають потребам Києва: це інші масштаби, ми маємо агломерацію, по-різному побудована система управління тощо. До того ж є закон про столицю, де прописані багато особливостей і повноважень, яких не має жодне інше українське місто.
Проєкт рішення про правила благоустрою Києва займає близько 65 сторінок друкованого тексту.
За процедурою проєкт рішення має пройти депутатські комісії, які ще не сформовані після виборів, потім на сесії Київради депутати мають проголосувати щодо його прийняття. Скоріш за все, проєкт приймуть десь у лютому-березні 2021 року.

Окрема проблема у Києві — це МАФи. У нас побутує думка, що МАФи — це малий бізнес. Раніше я теж так думав, але помилявся. У Києві близько семи тисяч МАФів. Якщо зайти на OLX чи будь-який сайт нерухомості, можна знайти багато оголошень про те, що МАФ здається в оренду власником. Вартість оренди — від 10 до 80 тисяч гривень. У місті є люди, які мають сто, двісті таких МАФів. Порахуємо по мінімуму. У вас десять тимчасових споруд, які ви просто здаєте в оренду за 10 тисяч гривень — це виходить сто тисяч гривень на місяць. Я вважаю, що це рантьє, а не малий бізнес.

Більшість МАФів у Києві зараз працює саме так. Звісно, починалося все як малий бізнес. Але розвинулося у бізнес з оренди МАФів. Мабуть, у 2010 році й мови не йшло про такі орендні ставки, тоді платили може по 100 доларів на місяць, а власник працював у тому МАФі. Зараз це зовсім інша історія. Як і в будь-якому ринку, сформувалися напів-монополістичні групи, які формують ринок МАФів, намагаються його регулювати і мають значний вплив і гроші.
У роботі з середнім та малим бізнесом (мова не про МАФи, а, наприклад, про кавʼярні чи магазинчики на перших поверхах) зазвичай проблем не виникає. Вони свідомі люди, займаються бізнесом, щодня борються за те, щоб вижити. Тому вони комунікабельні, критично мислять, з ними досить легко. З великим бізнесом складніше, наприклад, торговельними мережами чи ТРЦ. Але ми їм нагадуємо, що рано чи пізно їм доведеться звернутися до міста, і варто будувати конструктивні стосунки.

До речі, зараз готується великий документ, який передбачає, що інформація про всі види торгівлі у Києві має знаходитись на одному сайті. Тоді кожен киянин зможе побачити наявні види споруд та документи, які об'єкти вільні тощо.

На моє глибоке переконання, певні правила благоустрою мають бути окремим предметом у школі, бо ми не знаємо елементарних речей, які нас оточують у місті. Наприклад, якщо взяти проблему сміття, то у дітей варто виховувати культурне ставлення до середовища, у якому ми живемо. Має бути модно і круто сортувати сміття — і це допоможе Києву у благоустрої. Якщо люди викидатимуть сміття в урни, місто точно стане чистішим.
Розпитувала
Марина Курильчук