Пшикати з розумом: як у Києві колекціонують парфуми
Чому деякі люди хочуть пахнути гаражем? Як парфумерні фанати розпивають при зустрічі? Навіщо киянам парфумерний гардероб? Вікенд розпитав про це Катерину Бойченко, колекціонерку та парфумерну експертку.
— Чим тільки не займаються парфумерні експерти! Наприклад, допомагають створювати парфумерний гардероб, коли люди шукають аромат за потребою — для офісу, вечірки або просто створення певного настрою. Або хтось хоче підібрати аромат під певний костюм. Також пишуть про новинки, ведуть парфумерні блоги, радо підвищують культуру користування парфумами, проводять різні парфумерні майстер-класси.

Ніколи не хотіла збирати колекцію парфумів просто заради колекціонування. Усі аромати зі своєї колекції можу носити на собі, вони мені подобаються і я ними користуюсь. Щоправда, рідко коли ношу один і той самий аромат декілька днів поспіль. Почалося все тоді, коли майже не було нішевих ароматів, а продавалося все абсолютно однакове, вже тоді мас-маркет і люкс у погоні за трендами створювали схожі аромати. Ще студенткою я познайомилася з дівчиною, яка відкрила мені нішеву парфумерію. Її тоді було небагато в доступі — L`Artisan Parfumeur, Goutal, Lutens, трошки Montale. Діставати все було дуже важко. Ми купували наосліп, не розуміючи, як то має пахнути, потім ділилися з іншими фанатами зі своїх флаконів.

Парфумерних фанатів у Києві багато. Раніше ми спілкувалися тісно: хтось привозив щось цікаве, ми зустрічалися, щоб оцінити новий аромат, так як кожен із нас хотів обов'язково спробувати щось нове і не дуже досяжне, і колеги по захопленню ділились ароматними скарбами. Всіх друзів, хто подорожував, просили привозити щось рідкісне, адреси бутіків у Європі передавали один одному як цінність. Зараз із цим простіше, в магазинах і у нас є вибір, тож і бачимося менше. Але зустрічі з тими, хто з тобою на одній хвилі, дуже цінні.
Колекціонування парфумів — дороге захоплення: діставати рідкісні екземпляри, оплачувати дорогу пересилку. Колись на форумі журналу «Наталі» у нас була окрема парфумерна гілка. Ми робили якісь ігри, пересилали одна одній листи щастя з пробниками. Зараз багато тематичних спільнот у фейсбуці. Частіше за все там збирають компанію, щоб поділити якийсь флакон, іноді там можно придбати аромати з власних колекцій колекціонерів. Колекціонують не лише жінки, чоловіки теж, хоча їх небагато.
Розпив — це той випадок, коли людина купила флакон, але він для неї надто дорогий або завеликий. Тоді цей аромат виставляють в профільних спільнотах, і люди ділять його між собою — відливаючи потрібну кількість в інший флакон, який парфюміста (парфумерні фанати) називають відливантом.
Не можна питати парфумерних фанатів про улюблені екземпляри в колекції. Це те саме, що питати матусь, кого з дітей вони люблять найбільше. Моя дитяча згадка: я була з мамою на весіллі її подруги. Ми з дітьми побили колінця, мама хотіла якось продезінфікувати, але в неї був при собі лише маленький флакончик Chanel № 5. Під час маніпуляцій флакончик розбився, а той аромат лишився зі мною назавжди.

У дорослому житті я довго не могла його носити. А одного разу до мене потрапив вінтажний екземпляр, випущений ще до реформулювання. Аромат мені сподобався, я стала його носити й розуміти. Тепер він — один з моїх фаворитів. Люблю не лише класичну Chanel № 5, а й фланкери, які вони випускали: Eau Premiere та L`Eau.
Дуже люблю нішеві парфуми від Serge Lutens, маю в колекції багато його ароматів. Загалом захоплююсь не тільки певними ароматами, а часто брендами. Видимими та знаними парфумерів зробив Frederic Malle. Він першим став писати на флаконах імена людей, які створили аромат. Із ним працює багато різних парфумерів.
Різниця між сучасними та вінтажними ароматами
Основна відмінність у компонентах. Дуже багато з них були заборонені до використання через аллергенність або вплив природне оточення й атмосферу. Саме через це аромат, який ви пам'ятаєте з дитинства, в сучасній версії пахне інакше, адже він скоріше за все вже пережив кілька реформулювань.

Вінтажі також часто не мають спреїв, а це вже не в нашій культурі. Ми хочемо користуватися парфумами швидко — напшикали на себе і побігли у справах.

Вінтажна парфумерія вимагає більше уваги до себе і більше часу, бо сильно змінюється.
Правила зберігання парфумів
Основне — зберігати в такому місці, де на них не буде падати пряме сонячне проміння. Сонце може не тільки змінити колір, а й зіпсувати парфум.
Парфуми не люблять різких перепадів температур.
Парфумам не подобаються перепади вологості.
Не треба зберігати в холодильнику.
Термін придатності — скоріш вимога компаній-виробників. Вони готові гарантувати, що протягом цього часу аромат буде безпечним для використання і точно не зіпсується. Зазвичай цей термін складає один-три роки.
Якщо мова йде про спиртовий парфум, то він може зберігатися доволі довго. Один із найстаріших екземплярів, які я пробувала, випущений у тридцяті роки. Цей аромат від Guerlain був незіпсованим. Звичайно, він не був таким, як сучасний аромат, проте не мав зіпсованих чи битих нот. Так, він змінив колір, мав старий флакончик, проте лишався артоб'єктом.
Якщо парфум мені подобається, відповідає моїм вимогам, не бачу сенсу обов'язково шукати вінтажний аромат, спокійно буду користуватися сучасним. У мене є такий парфум від Guerlain Mitsuko. Я не вважаю себе парфумерним снобом, ношу аромати, які мені подобаються, а от масові вони, ніша або вінтаж — не принципово.
Чим відрізняються мас-маркет, люкс та ніша
(крім ціни)

Основна різниця в тому, для чого аромати створюються. Мета мас-маркету — подобатися якомога більшій кількості людей. Існує стереотип, що для парфумів мас-маркету використовуються дешевші й гірші за якістю компоненти. Це не зовсім так, компоненти використовуються стандартизованої якості, але в цьому сегменті є досить жорсткий ліміт на ціну готового парфуму, так як він має бути доступним більшості людей.

Люкс також має подобатися якомога більшій кількості покупців. Але там творці вже не так лімітовані ціною компонентів, тому можуть робити цікавіший продукт.

Ніша виросла з того, що аромати мас-маркету й люксу стали схожими та з'явилась потреба в не такому массовому продукті. А нішеві парфуми не мають подобатися більшості людей. Скажімо Comme des Garcons має аромат Garage. Чи багато хто захоче пахнути гаражем? Напевно ні, але для тих, кому потрібний саме такий аромат — це класна можливість виразити себе через такий трошки дивний аромат.
Українські парфумери
Існує таке поняття, як національний код. Парфумам він теж властивий. Найпростіший приклад: для більшості з нас аромат лаванди — це запах шафи з одягом. У французів такої конотації немає, для них це просто чудова польова квітка.

Українських парфумерів можна назвати незалежними, вони навчалися свого мистецтва самостійно, витрачали на це багато років. І вже зараз парфумерній Україні є ким пишатись.

У парфумерному просторі К&К ми з колегою Ксандрою Осініною навчаємо людей сприймати аромати більш свідомо, створювати власні парфуми та маємо на меті підвищення культури користування, сприйняття ароматів та створення дружньої спільноти однодумців в цій темі.
Як правильно нюхати аромати
Коли аромат нанесли на блотер чи інший носій, спочатку треба дати вивітрися спирту кілька секунд.
Потім обережно піднести до носа.
Враховувати, що аромати бувають дуже сильними. Деякі на відстані пахнуть сильніше. Такі аромати ще називають шлейфовими.
Потім дати аромату час на розкриття. Адже іноді буває так, що парфум нам подобається с перших хвилин, а от базові ноти вже не дуже.
Про культуру носіння ароматів
Ще недавно вважалося, що є аромати, які треба носити тільки вдень, а інші — лише ввечері. Зараз цей принцип вже не діє, ми носимо те, що нам подобається, але треба враховувати доцільність. Якщо йдеш в спортзал і тобі конче потрібно щось нанести, бери щось непомітне й легке, бо під час тренування температура тіла підвищується, аромат стає більш помітним. Інші спортсмени в залі можуть від цього страждати.

У відкритих офісах працює поруч купа людей. Недобре, якщо хтось пахне так, наче на вечірку прийшов, адже і тут занадто сильний і яскравий аромат, що пахне цілісінький день, у когось може викликати погіршення самопочуття, а ще є ті, у кого алергія на парфуми. Тому краще використовувати лайфхаки: наносити не десять пшиків, а один, причому так, щоб він закривався волоссям чи був під одежею. Деякі люди навіть наносять парфум під коліна.

Можна розпилювати не на себе, а в повітря, і самому заходити в цю хмаринку. Тоді збільшується площа, на яку попадає аромат, і зменшується інтенсивність. Але для офісу я б радила обирати щось свіже, легке, парфумерно толерантне. Можливо цитрусове, мускусне. Зараз ще дуже популярні так звані аромати чистоти.
Культові аромати
Різні епохи приносили нам різні аромати. Це залежало зокрема й від розвитку хімічної промисловості. Крім Chanel №5, про яку ми вже говорили, до культових можна віднести Opium від Yves Saint Laurent. Свого часу він прогримів на весь світ: скандальні флакон, назва та аромат! Епоха Opium — епоха східних ароматів, багатих, спецієвих, тяжких.

На зміну прийшла епоха морських ароматів. А причиною стало використання хімічного інгредієнта Колон або Кавуновий кетон. Винайшли його за 30 років до того, як почали використовувати в парфумерії. Спочатку хіміки шукали ароматизатор, який передаватиме аромат кавуна для їжі. Згодом парфумери віднайшли, що в великому розбавленні цей інгредієнт має морські ноти — свіжі, солонуваті. Тоді трапився цілий бум морських і свіжих ароматів: з'явилися Cool Water Davidoff, Kenzo pour Homme, Ozon та інші.

У 1992 році з'явився Angel з овердозою Етил Мальтолу, який має дуже солодкий аромат цукрової вати й паленого цукру. І тоді, і зараз його сприймають не всі. Але цей аромат розпочав тренд на гурманіку.

Зараз пів світу пахне Baccarat Rouge 540 від Francis Kurkdjian, має дуже сильний шлейфовий аромат. Через шалену популярність у нього з'явилося багато клонів. Крім того, багато брендів випустили свіжі зелені аромати. Волога зелень у тренді. Надалі експерти очікують тренду на білоквіткові аромати. Тож подивимося, чи справдяться прогнози.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Парфуми вивчала
Світлана Максимець
Made on
Tilda