Скільки дітям можна їсти цукерок, проводити часу за гаджетами і пити води? Як їм прищепити звички здорового способу життя та які хвороби матиме сучасне покоління? Чим відрізняється гарний лікар від поганого та як розпізнати шахраїв в інстаграмі? Педіатр Анна Лебедюк розповіла Вікенду про сучасних авторитетів для батьків, головне завдання для них та ідеальний сніданок.
— Педіатр веде дитину від 0 до 18 років. Коли мама виписується з пологового будинку, до неї додому приходять медсестра і лікар-педіатр. Вперше дитина «йде» до поліклініки у місячному віці.
Основні завдання педіатра:
у перші півроку життя дитини педіатр є другом та наставником сімʼї, який має навчити батьків доглядати дитину, застерегти від травматизму, розказати усі основи розвитку дитини. У перший рік вибудовується фундамент здоровʼя дитини. Якщо батьків правильно налаштувати, впевнити у їхніх власних силах, все буде добре. Погано, коли педіатр лякає: «ви не те робите», «ви не так годуєте». Так робити не можна, у таких випадках треба міняти лікаря. Коли батьки йдуть до лікаря у стресі — це неправильно.
Протягом усього першого року життя важливі щомісячні візити батьків та дитини до лікаря. Тут більше не про лікування, а про поради, настанови на розвиток, режим харчування, вид вигодовування, профілактику травматизму. Є два завдання — це навчання і профілактика хвороб.
Далі продовжуємо навчати батьків, говорити про те, як змінюється дитина, вони мають бути готовими до цього.
Коли дитина йде в садочок, то стикаємося з різними інфекціями. Тоді вже основна функція — лікування гострих захворювань.
До 18 років — профілактичні огляди і лікування захворювань.
Педіатр є першою ланкою — визначає певні проблеми і направляє до вузьких спеціалістів. Батьки не мають хаотично водити дітей до всіх підряд.
До 14 років батьки обовʼязково мають бути на прийомі разом з дитиною. Після 14 років за згодою батьків і дитини вона може бути присутньою сама.
<
Як зрозуміти, що перед вами поганий педіатр?
Коли у дитини нежить чи біль у горлі, а батьки виходять від лікаря зі списком щонайменше на пʼять пунктів різних препаратів.
Використання в лікуванні БАДів та гомеопатії.
Відсутність колегіальності — лікар боїться направити до когось на консультацію.
Не сприймає критику.
Категоричність у рішеннях, не приймає рішення з інших консультацій. Пацієнт був на консультації, приходить до лікаря з висновком, а лікар каже: ні, це неправильно, тільки моя думка правильна.
Постановка застарілих діагнозів: дисбактеріоз, ацетономічний синдром (синдром — це не діагноз, а частина захворювання), хронічний обструктивний бронхіт (раніше цей діагноз дуже любили, зараз є гострий обструктивний бронхіт).
Як визначити хорошого педіатра?
Постійно вчиться, вдосконалюється.
Якщо ви прийшли з якоюсь проблемою, він заглиблюється в анамнез, намагається прийти до початкової точки, звідки вона почалася.
Лікар є прибічником доказової медицини — медицини, заснованої на дослідженнях, а не на авторських методиках.
Дослухається до думки інших спеціалістів.
Пояснює кожне призначення, розʼяснює батькам діагноз, який ставить, чому він вважає, що саме цей діагноз або чому він під питанням. Батьки мають виходити від педіатра з усіма крапками над «і».
Має бути злагодженість у роботі — це називається комплаєнс. Якщо батьки чітко розуміють захворювання, рекомендації лікаря, то вони їх виконуватимуть. А коли у них залишиться багато питань, то нічого з призначеного робити не будуть.
<
Сучасні мами з питаннями та проблемами одразу біжать у гугл. Потім — на мамські форуми. Я сама на деякі підписана, щоб дивитися, про що питають. Іноді пишуть: у дитини кров з носа — що робити? Звичайно, треба викликати швидку або надавати першу медичну допомогу, а не писати на форумах.
Раніше авторитетним джерелом був лікар Комаровський, але його популярність спадає. Зараз багато лікарів є у інстаграмі. Багато хто знаходить свого лікаря в інтернеті, підписується і керується порадами.
Раніше авторитетним джерелом був лікар Комаровський, але його популярність спадає. Зараз багато лікарів є у інстаграмі. Багато хто знаходить свого лікаря в інтернеті, підписується і керується порадами.
Як у соцмережах відрізнити справжнього лікаря від шарлатанів і неспеціалістів?
Можна запитати диплом і сертифікати про навчання. Ми кожні пʼять років підвищуємо свою кваліфікацію і маємо сертифікат на цей період часу. Буває, людина 10 років тому випустилася з університету, але вчасно не отримала сертифікат, отже, не має подальшого дозволу на практику. На запит лікар має предʼявити ці документи.
Якщо «лікар» активно рекламує БАДи, гомеопатію, фітолікування — для мене це справжній шахрай. Якщо дописувач позиціонує себе як лікар, а не гомеопат чи хтось у цьому дусі, він не має права рекламувати таке у себе на сторінці.
Вважаю шарлатанами лікарів, які виступають проти вакцинації дітей. Вони напевне не вчились або прогуляли усі пари, якщо вони не розуміють, як вакцинація впливає на людей та як вона допомагає.
Якщо знайшли якогось лікаря в інстаграмі і бачите, що ваші друзі теж на нього підписані, спитайте, чи зверталися до нього, чи допоміг він якось.
За яких ознак треба звернутися до лікаря або викликати швидку?
Коли разом з підвищеною температурою:
зʼявляється висип;
у дитини виражена слабкість, яка прогресує;
біль у животі, вусі, голові.
Якщо довго тримається висока температура — близько 39, і батьки не можуть її знизити протягом 3-4 годин.
Якщо дитина молодшого віку на фоні температури пронизливо плаче — а батьки розуміють, що це не звичайний плач.
Коли у дитини підвищена температура, батьки дають жарознижувальне і температура поступово знижується, то вони в цілому можуть впоратися і без лікаря.
<
Немає універсального рецепту, як привчити дитину їсти овочі, дотримуватися режиму чи інших правил. На мою думку, це тільки приклад батьків. Якщо батьки о девʼятій йдуть чистити зуби та лягати спати, дитина теж виконуватиме ці дії. Власним прикладом вони мають показувати режим харчування, сну, відпочинку своїм дітям. Примушувати не треба, тільки пояснювати. Якщо батьки о десятій ляжуть спати, дитина не буде лягати спати о дванадцятій-першій ночі. Для свого сина-підлітка ввели правило — забирати з кімнати усі гаджети. Без них він врешті лягає в ліжко і засинає.
Ви робитиме зарядку — і дитина робитиме, ви чиститеме зуби — і вона чиститиме. Не сьогодні, може, не завтра. Важливо і пояснювати, нащо це робити, скажімо: ось я чищу зуби, щоб вони були здорові, без карієсу, красиві. Будьте взірцем, проговорюйте — і дитина теж буде так робити.
Якщо вдома на столі лежатимуть нарізані фрукти, овочі, а під час обіду поставите перед дитиною кашу з мʼясом, то вона не дістане з-під стола чипси і не буде перед вами їсти. Батьки кажуть: а він їсть цукерки! Так не треба купляти цукерки, якщо їх не буде вдома, де він їх візьме? Де в три роки дитина візьме цукерки, якщо мама не купить? Сама ж до магазину не піде. Те, що вдома буде, дитина їстиме.
Діти не дуже обізнані щодо основних принципів здорового способу життя, а от батьки знають майже всі. На прийомах кажуть: так, я це знаю, але на практиці мало дотримуються. Буває й така ситуація: батьки дотримуються, але не залучають дітей до цього, пояснюючи «вони ще маленькі та не розуміють». Є дуже помітна тенденція. Коли діти ходять до садочку, де вони проводять цілий день, у них з режимом все чудово. Як тільки дитина йде до школи, особливо до старшої, вона сепарується від батьків і вже ніхто не наполягає на здоровому харчуванні і ніхто не прищеплює цього. Батьки скоріше друзям розповідають, як вони ведуть здоровий спосіб життя, аніж пропагують це своїй дитині.
Ви робитиме зарядку — і дитина робитиме, ви чиститеме зуби — і вона чиститиме. Не сьогодні, може, не завтра. Важливо і пояснювати, нащо це робити, скажімо: ось я чищу зуби, щоб вони були здорові, без карієсу, красиві. Будьте взірцем, проговорюйте — і дитина теж буде так робити.
Якщо вдома на столі лежатимуть нарізані фрукти, овочі, а під час обіду поставите перед дитиною кашу з мʼясом, то вона не дістане з-під стола чипси і не буде перед вами їсти. Батьки кажуть: а він їсть цукерки! Так не треба купляти цукерки, якщо їх не буде вдома, де він їх візьме? Де в три роки дитина візьме цукерки, якщо мама не купить? Сама ж до магазину не піде. Те, що вдома буде, дитина їстиме.
Діти не дуже обізнані щодо основних принципів здорового способу життя, а от батьки знають майже всі. На прийомах кажуть: так, я це знаю, але на практиці мало дотримуються. Буває й така ситуація: батьки дотримуються, але не залучають дітей до цього, пояснюючи «вони ще маленькі та не розуміють». Є дуже помітна тенденція. Коли діти ходять до садочку, де вони проводять цілий день, у них з режимом все чудово. Як тільки дитина йде до школи, особливо до старшої, вона сепарується від батьків і вже ніхто не наполягає на здоровому харчуванні і ніхто не прищеплює цього. Батьки скоріше друзям розповідають, як вони ведуть здоровий спосіб життя, аніж пропагують це своїй дитині.
Що має бути у домашній аптечці, коли вдома є дитина?
Термометр.
Жарознижувальне: ібупрофен або парацетамол.
Пластир, бинт для надання першої допомоги при порізах.
Пантенол у формі спрею для надання першої допомоги при опіках.
Сольові розчини для носа при закладеності.
Пакетик електролітного розчину — регідрон або хумана електроліт для поповнення водно-електролітного балансу при підвищенні температури, блювоті, діареї.
Сорбенти — смекта, атоксіл.
Зараз аптеки працюють цілодобово, якщо лікар щось призначить, то батьки у будь-який час можуть купити те, що треба.
<
Які навички та знання повинні мати батьки?
Допомога дитині при удушенні — якщо дитина чимсь вдавиться;
що робити, коли піднялася температура;
що робити, коли дитина обпеклася.
Про навички догляду за дитиною — купання, як підмивати хлопчика, дівчинку, доглядати за вухами — обовʼязково розказує лікар на патронажах, у перші місяці життя дитини. Про навички дій в екстрених випадках теж розповідає та показує лікар, десь у шість місяців, коли дитина починає перевертатися, починає більше рухатися і зростає ймовірність травматизму.
Стерильна кімната — це не добре для дитини, тому що вона потім виходить у світ (на вулицю, в садочок), де буде більш уразлива для цих подразників. Звичайно, має бути чисто, але прибирати з стериліумами не треба. Просто — чистою водою, без хімії, щоб дитина росла в природних умовах, а стерильні умови не є природними для дитячого організму.
Звісно, зараз усі ми опинилися в нових, пандемічних умовах. Дорослі мають ходити у масках, користуватися антисептиками. Дитині до трьох років заборонено вдягати маску, тому що є ризик задухи, ви не бачите, як вона дихає. Руки їй миємо часто, звичайним милом, стерилізатори не використовуємо, бо шкіра дуже чутлива, після вулиці вмиваємо обличчя водою. Нехай батьки слідкують за своєю чистотою, стерилізацією, масками, якщо вони будуть здорові, то й дитина теж.
У сучасних дітей, на відміну від попередніх поколінь, дуже багато алергій. Це повʼязано з екологією.
Стерильна кімната — це не добре для дитини, тому що вона потім виходить у світ (на вулицю, в садочок), де буде більш уразлива для цих подразників. Звичайно, має бути чисто, але прибирати з стериліумами не треба. Просто — чистою водою, без хімії, щоб дитина росла в природних умовах, а стерильні умови не є природними для дитячого організму.
Звісно, зараз усі ми опинилися в нових, пандемічних умовах. Дорослі мають ходити у масках, користуватися антисептиками. Дитині до трьох років заборонено вдягати маску, тому що є ризик задухи, ви не бачите, як вона дихає. Руки їй миємо часто, звичайним милом, стерилізатори не використовуємо, бо шкіра дуже чутлива, після вулиці вмиваємо обличчя водою. Нехай батьки слідкують за своєю чистотою, стерилізацією, масками, якщо вони будуть здорові, то й дитина теж.
У сучасних дітей, на відміну від попередніх поколінь, дуже багато алергій. Це повʼязано з екологією.
Як відрізнити алергію від симптомів інших захворювань?
Треба відслідковувати сезонність — алергія повторюватиметься.
При алергії температура не підвищується.
При алергії виділення з носа рідкі, не забарвлені. Якщо це хвороба, то вони можуть мати жовтувате, зеленувате забарвлення.
При алергії симптоми можуть тривати більш як два тижні. Звичайне захворювання має тривати менше.
При алергії стан може погіршуватися при виході на вулицю: зʼявлятися сльозотечія, ринорея — виділення з носа, чхання. При захворюванні стан не змінюється залежно від того, вдома людина чи на вулиці.
Якщо це захворювання, то крім виділення з носа та чхання будуть інші прояви: слабкість, ломота в тілі, симптоми інтоксикації.
Через навантаження інформаційними технологіями ми бачимо у дітей тенденцію до раннього зниження зору. Не знаю, чим це закінчиться у старшому віці, тому що діти, що народилися у період інформаційного буму та тісно повʼязані з гаджетами, поки у пубертаті. Зараз діти дуже мало рухаються, багато сидять, у кожного другого — проблеми зі спиною, сколіози. Тож у старшому віці проблеми з опорно-руховим апаратом будуть у половини. А від цього страждатиме нервова, серцево-судинна система. Наслідки ми ще будемо бачити.
Правила щодо гаджетів, телевізорів, компʼютерів:
З двох до трьох років дитині можна гаджети до 30 хвилин на день. До року взагалі не даємо гаджети, а читаємо книжки, дивимося навколо.
Дітям шкільного віку — до години на день. Ця година має бути розподілена, а не всі 60 хвилин дивитися в одну точку. Кожні 15 хвилин — встати, пройтися, подивитися вдалину. Як мама підлітка скажу, що обмеження у годину важко дотримуватися через те, що в школах все максимально в планшетах. Не знаю, як з цим боротися. Ми після школи забороняємо користуватися гаджетами.
Не перед сном. Є хибне враження, що коли дитина подивилася на ніч мультик, вона заспокоїлася. У нервовій системі проходить вибух, і після мультиків дитина ще більш збуджена, ніж після активних ігор. Тому всі мультики, фільми, ігри на планшетах — за 2-3 години перед сном, щоб встигнути заспокоїтися. Перед сном краще читати книжки або спокійно порозмовляти.
Чи можна забезпечити достатню фізичну активність без відвідування спортивних секцій та гуртків? Це можливо. Наприклад, погуляти хоча б годину після школи, вдома час від часу робити 10 присідань, віджимань, вправ на прес. Взагалі тут має бути велика робота батьків у заохоченні дитини: вийти на одну зупинку раніше, коли їдете зі школи додому, якщо живете на високому поверсі — спуститися пішки. Такі мінімальні фізичні навантаження теж зроблять свій внесок у здоровʼя дитини.
Скільки дітям треба пити води?
Є різні способи розрахунку: залежно від ваги та від віку. В середньому так:
до року — 250 мл води;
до 2 років — літр;
до 5 років — 1200 мл;
старші — 1,5-2 літри, вже як дорослі.
Але це все приблизно. Якщо діти до року на грудному вигодовуванні, їм взагалі можна не давати пити, вони з молоком отримують досить рідини. Перший раз маємо дати воду дитині, коли вона почала їсти прикорм.
Як привчити дитину пити потрібну кількість води:
купити класну прикольну чашечку, трубочку — це може зацікавити дитину;
має бути постійний доступ до води — не в крані, а набрана в графіні;
дитині шкільного віку давати пляшечку з собою. Перші тиждень-два вона може просто носитиме її з собою, але потім почне пити. Можна підказати, що коли вона випʼє води, то рюкзак стане легшим;
у прозорий графін з водою на столі можна покласти гілочку мʼяти, фрукти, щоб дитині було цікаво — робити прийом води естетичнішим;
коли самі пʼєте, пропонуйте й дитині.
Чай дітям до трьох років не рекомендується пити, бо там є дубильні речовини, які не дають всмоктуватися залізу. Можна ромашку, липу. Сік до року не можна, потім — тільки натуральні без додавання цукру. Але якщо вибір стоїть між соком та фруктами, то краще обрати фрукти, бо від них більше користі.
<
Скільки можна давати цукру?
Треба налаштуватися, що до двох років дітям цукор не даємо. Їхні солодощі — це фрукти.
Від двох до пʼяти років можна до чотирьох чайних ложок на день. Але це не значить, що в чай кинули чотири ложки, мається на увазі увесь цукор, що потрапляє до організму: з пастили, йогурту з фруктами, мюслів.
5-7 років — до шести ложок.
10-12 років — до восьми ложок.
Це не наші, українські рекомендації, у нас дають до 30 грамів цукру на день — це дуже багато. У реальності діти споживають у 2-3 рази більше за рекомендовану дозу, тому що є багато прихованого цукру у продуктах, що ми даємо їм. Навіть у булочках з Макдональдса є фруктоза — цукор, тому діти їх так сильно люблять, через підсилений смак.
<
У якому вигляді можна давати цукор дітям:
фрукти;
пастила, зефір;
чорний шоколад;
печиво — його варто обирати за віком дитини.
Варто уникати готових тортів — вони, крім цукру, містять ще й маргарин, який дітям не можна. У складі йогуртів та сирків з додаванням фруктів зазвичай є цукор, тому це вже не кисломолочний продукт, який приносить користь, а десерт. Це не заборонено, але треба памʼятати, що це не корисний кефір.
<
Заборонені продукти для дітей молодшого віку: чіпси, сухарики, газовані напої, будь-який вид алкоголю та енергетики. Знаю випадки, коли батьки дають безалкогольне пиво — але його все одно не можна. Також не варто давати консерви — рибні, тушенку; фаст-фуд.
Батьки часто маніпулюють їжею. І заохочують дитину, наприклад, картоплею фрі з Макдональдсу. Так формується звʼязка: якщо вона щось добре зробить, їй куплять картоплю фрі. Тоді виникає більша жага до фаст-фуду. Тобто батьки самі створюють підгрунтя, щоб діти їли шкідливу їжу. Можливо, і нас так виховували, але це потрібно змінювати. Ми не маємо заохочувати дітей шкідливою їжею: гарно зробиш — отримаєш цукерку. Треба заохочувати іншим.
Батьки часто маніпулюють їжею. І заохочують дитину, наприклад, картоплею фрі з Макдональдсу. Так формується звʼязка: якщо вона щось добре зробить, їй куплять картоплю фрі. Тоді виникає більша жага до фаст-фуду. Тобто батьки самі створюють підгрунтя, щоб діти їли шкідливу їжу. Можливо, і нас так виховували, але це потрібно змінювати. Ми не маємо заохочувати дітей шкідливою їжею: гарно зробиш — отримаєш цукерку. Треба заохочувати іншим.
Топ змін, які варто було б запровадити у школах:
розробити більше активностей для дітей під час перерви. У перерві діти здебільшого представлені самі собі. Хотілося б, щоб їх чимось зацікавлювали, спонукали до активної роботи;
мені не подобається, що школи перейшли на гаджети в усіх проявах. Від цього краще відходити;
зменшувати кількість домашнього завдання. Після цілого дня у школі діти приходять додому і до вечора роблять домашнє завдання. Мені здається, в багатьох країнах світу від цього відмовилися, довели, що це не є продуктивним. Нехай би вони більш продуктивно працювали на уроках.
Ідеальний сніданок для школяра:
будь-який вид каші: гречана, рис, кускус;
яйце;
овочі: огірок, брюсельська капуста;
якщо хочете зробити солодкий сніданок, то та сама каша з нарізаними свіжими фруктами: ківі, банан.
Якщо буде здорова, щаслива мама — то буде здорова та щаслива дитина. Це чітко видно у новонароджених: якщо мама тривожна, нервує, то дитина дуже страждає кольками, плаче, неспокійна. Коли мама впевнена в своїх силах, розуміє, що її чекає, дитина теж легше переносить усі ці фізіологічні процеси.
★
У всьому має бути баланс. Всього можна потрошки, якщо не зловживати. Це стосується і цукру, і похибок у режимі. Якщо в основному ви дотримуєтеся і інколи бувають певні відхилення — все буде окей. Не треба впадати у крайнощі: не давати щось, забороняти. Це погана перспектива для батьків і дітей, призводить до нервовості та тривожності. Головне — якомога більше спілкуватися та розмовляти зі своїми дітьми.
★
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
На прийомі була
Марина Курильчук