Від героїки до стімпанку:
як українські дівчата пишуть фантастику

Існує стереотип, що фантастика — це або щось технологічне для «справжніх чоловіків» або казочка для підлітків. Чи має фантастика гендер і вік? І чому все більше дівчат не лише читають, але й пишуть фантастичне?

Новий літературний клуб Фантастичні talk(s) об'єднав п'ятьох фантасток — сучасних українських письменниць, що за келишком вина обговорюють новинки літератури, тренди та відомих письменників.

От і ми поговорили з дівчатами про фантастику.
Дарія Піскозуб
Однією ногою я в одному жанрі, другою — в іншому. Голова загубилась в хмарах, шукаючи фантастичні концепції, а розум намагається все це впорядкувати та розпланувати.

Хотіла стати письменницею з 8 років, з 13 працювала над цим плідно. У 23 дебютувала з першою частиною тетралогії «Машина» про постапокаліптичний світ примітивних племен, де зберігся штучний інтелект Машина. Працюю над другою частиною циклу, читаю фантастику, вчусь ремеслу. Планую у майбутньому попрацювати і з класичним епічним фентезі, і з науковою фантастикою.
Чому фантастика?
Для мене ніколи навіть не стояло питання, чи можу я писати щось поза фантастикою. З дитинства я дуже системно-орієнтована, люблю аналізувати від малого до великого і навпаки, ставити собі питання «а що, якщо?» і моделювати альтернативні варіанти розвитку подій. Усе це привело у фантастику — як на мене, вона якнайкраще репрезентує оте «а що, якщо?», при цьому дозволяючи визирнути за межі себе, за межі означеного і вивченого.
Чого бракує світовій літературі? А сучукрліт?
Боюся відповідати на питання, чого бракує світовій літературі — надто вже багато треба для цього прочитати. Скажу, що українській літературі бракує якісних жанрових текстів, українській фантастиці — опрацювання тем, близьких до яви. Історії, культури, стереотипів, страхів. А ще — сильної структури.
Чи існує розподіл на чоловіку й жіночу фантастику? Чому ваш клуб лише для дівчат?
Не вірю, що такий поділ має існувати. Він означав би, що є певні уподобання, причиною яких є суто стать, а це вже надто близько до «хлопчикам — героїні в бронеліфчиках, дівчаткам — рятувати принцесу з вежі». Разом з тим про мій роман якось заявили, що він доволі маскулінний, тож редагуватиме текст чоловік, а не жінка. Чому так? Чи означає це, що я якась маскулінніша? Чи мої герої? Не думаю.

А з іншого боку, сьогодні в Україні більше фантасток, ніж фантастів, чула, що це вже створює певний канон і формує уподобання видавців. Категорична не згодна з цим, тож дайош публічну дискусію! Щодо нашого клубу — саме ці п'ять фантасток одного разу зустрілись в коментарях у фейсбуці та об'єднались. Відразу все пішло як по маслу. Чи трапилось це тому, що ми всі любимо фантастику, чи тому, що всі дівчатка? Хтозна.
Фантастика — це про майбутнє чи про минуле?
Про сьогодення. Кожен читач безумовно порівнює фантастичний світ з реальним, навіть якщо дія відбуватиметься у далекій космічній колонії чи замку пізнього Середньовіччя.
Ваші рекомендації, що почитати.
Ребекка Кванг «Макова війна» — для любителів фентезі, історії, військової справи та Сходу.
Наталія Матолінець
Я — та людина, котра повісила над робочим місцем скретч-мапу Європи, щоби в процесі редагування нагадувати собі, що мандри близько.

Стартувала у 2017 році з перемогою в Коронації Слова. Рік потому вийшло моє підліткове фентезі «Гессі», запустила серію міського фентезі у львівських та близькоєвропейських локаціях — «Варта у Грі». Моя «Академія Аматерасу», історія про міфічних божеств в універі, увійшла в том-5 Книги року BBC-2019, а найсвіжіша новинка «Керамічні серця» передбачила карантин. Цього року заплановані ще дві нові історії.
Чому фантастика?
Бо я люблю її читати. Не ставлю собі обмежень у жанрах (маю в планах і дещо нефентезійне), але в усі історії хочеться досипати трохи магії, міфів, мандрів у часі і віри у те, що пригода почнеться онде, просто за рогом будинку.
Чого бракує світовій літературі? А сучукрліт?
Сучукрліту бракує екранізацій Нетфлікс.
Чи існує розподіл на чоловіку й жіночу фантастику? Чому ваш клуб лише для дівчат?
Тут, як і в багатьох штуках, зіграло роль спілкування: ми з дівчатами давно знайомі, товаришуємо, перетинаємося на заходах і поза ними, тому чуємося на одній хвилі. А з такою тусівкою і робити щось хочеться.
Ваші рекомендації, що почитати.
З новинок — «Дев'ятий Дім» Лі Бардуґо, щойно з друку «Око світу» Роберта Джордана. З того, що я недавно дуже зацінила: чудова міфологічна «Цирцея» Медлін Міллер і «Мрійник Стрендж» Лейні Тейлор.
Світлана Тараторіна
Я на 1/8 кримська татарка, хоча це і не точно. Мій найулюбленіший пейзаж — степ, що через солончаки зустрічається з морем. Вірю, що саме праукраїнці вперше в історії людства осідлали коней.

А якщо серйозно, то я письменниця, журналістка. Авторка фантастичного роману «Лазарус», художньої біографії Марії Примаченко «Оця Марія звірів малювала», коміксу «Звуки миру». Володарка премії «ЛітАкцент року — 2018» та відзнаки The CHRYSALIS AWARDS від Європейського товариства наукової фантастики.
Чому фантастика?
Я фанат жанру. Люблю всі його прояви у різних видах мистецтва: література, кіно, комікси. Намагаюся стежити за розвитком жанру у світі. До пандемії моїми найбільшими пригодами стала участь у двох світових конвентах фантастів — Worldcon (Гельсінкі та Дублін). Крім того, для мене фантастика саме та чарівна мова, якою можна у здавалося б грайливих декораціях говорити про дуже важливі і часом важкі теми. Сучасна фантастика вже кілька років розбиває усі шаблони і говорить про те, що раніше було прерогативою високої полиці. Це і історія, і політика, і гендерні проблеми. А до всього фантастика — це політ фантазії, найзахопливіша втеча від буденності.
Чого бракує світовій літературі? А сучукрліт?
Вважаю, що сучасна українська література розвивається стрімкими темпами. Крім того, ми нарешті отримуємо переклади закордонних новинок не через роки, коли їх вже всі прочитали англійською чи російською, а одночасно зі світовими релізами. Звісно, поки йдеться радше про одиниці, ніж про загальну практику, але тенденція помітна. Проте існують і проблеми. Перш за все це стосується інформаційного супроводу новинок. В Україні кілька мільйонів потенційних читачів, але більшість просто не знає, що можна почитати з сучасної української літератури. Це проблема як книгарень та книгорозповсюджувачів, так і бібліотек та загального ставлення ЗМІ та суспільства до книг. Читати має бути модно, тільки тоді видавничий ринок буде розвиватися, а не вічно виходити з кризи.
Чи існує розподіл на чоловіку й жіночу фантастику? Чому ваш клуб лише для дівчат?
Не думаю, що можливо провести якийсь поділ. Це лише стереотипи, що є певні теми, які цікавлять здебільшого жінок, і теми, цікаві переважно чоловікам. Світ змінюється. На старті золотої ери наукової фантастики, у п'ятдесятих, фантастику в більшості писали чоловіки (Урсула Ле Гуїн чи Андре Нортон були радше винятками). Якщо оцінити лауреатів найбільших фантастичних премій за останні роки, то там тотальна перевага жінок.

Це не означає, що фантастика була чоловічою, а стала жіночою. Можна говорити лише про те, що жінки в цілому отримали більше прав і можливостей у суспільстві і зрозуміли, що можуть створювати круті тексти. І це добре. Мого «Лазаруса» переважно читають чоловіки середнього віку. З життєвим досвідом і досвідом читання. І не думаю, що автор в принципі здатен спрогнозувати, кому сподобається його книга. Більш-менш уявлення звісно є, але перш за все автор пише те, що особисто йому приносить задоволення.
Фантастика — це про майбутнє чи про минуле?
Про все на світі. Для фантастики немає обмежень. Хіба що авторська уява.
Ваші рекомендації, що почитати.
Пройдемося новинками.

Наукова фантастика: «Експансія» Джеймса Корі (НК-Богдан) — книга стала літературною основою суперуспішного однойменного серіалу, «Драконова перлина» Юан Ха Лі (Жорж) — наукова фантастика для підлітків з прекрасним азійським присмаком, комікс «Дюна» (Рідна мова) — вихід екранізації вкотре перенесли, саме час прочитати.

Фентезі: «Сіяч вітру» Майа Лідія Коссаковська (Рідна Мова) — ще одна польська фантастична новинка для янгедалт. Перша частина легендарного «Колеса часу», монументального епічного фентезі від Роберта Джордана (НК Богдан). І, звісно, читайте книги нашої фантастичної пʼятірки та інших українських фантастів.
Ірина Грабовська
Письменниця, мікроблогерка, кролик. Пишу у різних жанрах: маю в доробку документальну хроніку, історичний роман, стімпанк, детектив, альтернативну історію, вестерн, містичне, дарк і героїчне фентезі, а також авантюрні романи. Не все з цього побачить світ, звісно.
Чому фантастика?
Найсмішніше, що я завжди вважала, що фантастику не писатиму взагалі ніколи, ніхт найн! Але потім зрозуміла, наскільки фантастика різноманітна і скільки простору вона дає уяві, особливо у поєднанні деталей фантастичного і реального історичного тла.
Чого бракує світовій літературі? А сучукрліт?
У світовій літературі вже є все, що треба, і щастя, що зараз все більше крутих новинок оперативно перекладаються українською. Українській літературі бракує сміливих тем і актуальних проблем, які давно обговорюють у світі. Плюс у нас в принципі тільки з 2014 року почала розвиватися жанрова проза, тож нам бракує творів майже кожного жанру — тільки бери і пиши!
Чи існує розподіл на чоловіку й жіночу фантастику? Чому ваш клуб лише для дівчат?
Чіткого поділу нема, є література, кореневу цільову аудиторію складають переважно чоловіки чи переважно жінки. Але це не значить, що такі тексти не можуть подобатися іншій аудиторії.
Фантастика — це про майбутнє чи про минуле?
Про все на світі. Я більше люблю фантастику в історичних декораціях.
Ваші рекомендації, що почитати
З фантастичного — Брендон Сандерсон «Шлях королів», Лі Бардуго «Шістка воронів», «Королівство шахраїв», «Дев'ятий дім», Джо Аберкромбі трилогія «Перший закон».
Наталія Довгопол
Ніколи не вірила в казки про Діда Мороза й зайчика, що приносить гостинці. Зате завжди любила самостійно вигадувати казочки. За книгу «Шпигунки з притулку "Артеміда"» вихопила срібло на «Коронації слова—2019» і здобула «Еспресо. Вибір читачів—2020», тож тепер видаю цілу серію та активно підкорюю нішу янгадалт літератури, наприклад, із містичною книгою «Мандрівний цирк сріблястої пані». Окрім того, пишу історичну літературу для дітей і дорослих — щойно побачила світ моя родинна історія «Куба-якої-не-було».
Чому фантастика?
Ніколи не вважала себе фантасткою, і досі не знаю, що я роблю в цій фантастичній п'ятірці. Хоча дуже люблю містичне й міфологічне, оте незбагненне на перетині нашого й того світів. Загалом працюю в історично-пригодницькому жанрі, а від нього до фантастики один крок.
Чого бракує світовій літературі? А сучукрліт?
Буває, критики української літератури кажуть: не доросла до світової, тож ми її принципово не купуємо. А як український автор може кудись дорости без читача, зворотного зв'язку й фінансової зацікавленості? Сучукрліту досі бракує масового покупця, фан-клубів і хороших гонорарів. Хоча певні зрушення відчуваються вже — взяти хоча б спільноти блогерів і звичайних читачів, що публічно діляться враженнями.
Чи існує розподіл на чоловіку й жіночу фантастику? Чому ваш клуб лише для дівчат?
Хтось каже, що жіночий стиль емоційнішій, що там більше кохання та епітетів, а чоловічий навпаки — рубаний і дієвий. Як на мене, це все дуже відносно — питання смаку, читацького настрою й стереотипів, що мужики не плачуть, а принцеси не долають драконів. А нам чоловіки одразу почали закидати про гендерну нерівність. Ну, вибачайте, протягом історії існувало стільки чоловічих літературних гуртків, що один жіночий літклуб цю шальку не переважить!
Фантастика — це про майбутнє чи про минуле?
Якщо зазирнути під казкову обгортку, фантастика — це про суспільство. Будь-який міф — метафора, покликана пояснити дуже реальні речі.
Ваші рекомендації, що почитати.
Якщо ви ще не читали сучукрліту, зайдіть до книгарні й візьміть з полички будь-якого українського фантаста чи фантастку. Напишіть про це знайомство в соцмережах — вдале чи невдале? Впевнена, друзі накидають вам ще рекомендацій до прочитання. А нам, авторам, дуже важливо продовжувати цей дискурс.
Чого очікувати від Фантастичні Talk(s) далі?
Попередні випуски про Лі Бардуго та Ніла Геймана можна знайти на ютуб-каналі, але значно цікавіше приходити на пряму трансляцію, коли можна поспілкуватися з однодумцями в чаті, дати коментар чи поставити запитання.

Уже в кінці липня ми будемо говорити про романтичне фентезі, а в серпні обговоримо польську фантастику. Плануємо також спецвипуск, присвячений новенькій збірці вітчизняної фантастики — але тсс! — це велика таємниця!

Дізнатися більше можна у наших спільнотах:
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!
Фото на обкладинці: Depositphotos.
Made on
Tilda