Рослини, риби та птахи: як працює
Будинок природи в Києві
Як працює Будинок природи на Рогнідинській, 3? Для чого там збирають кенарів з усієї країни та вигадують ігри про екологію? Хто піклується про унікальні акваріуми та як впливає спека на їхніх мешканців? Вікенд розбирався, навіщо місту цей заклад та чи справді акваріумістика — дорога та немодна чоловіча справа.
Галина Стець, заступниця директора Будинку природи
Галина Стець, заступниця директора, працює у Будинку природи дев'ять років:

— Київський міський Будинок природи — це комунальне підприємство, підпорядковане управлінню екології та природних ресурсів. Таку назву заклад отримав у 2004 році, а до того відносився до «Товариства охорони природи», яке веде свою історію з 1964 року.

Зараз це центр екологічної просвіти, місце, де можна отримувати актуальну екологічну інформацію і проводити час у близькому спілкуванні з природою. Для цього проводимо різні виставки.
Виставка акваріумних риб і рослин діє у нас постійно. І це наша перлина.

Проводимо три- та чотириденні виставки фіалок, кактусів та сукулентів, равликів, птахів. Як комунальне підприємство, маємо виконувати фінансовий план. Тому і організовуємо виставки з платним входом: по 20 гривень для школярів та пенсіонерів, 30 гривень — для дорослих.

Щороку проводимо конкурс «Кращий кенар-соліст». За давньою традицією він відбувається в останню суботу листопада. До того господарі з усієї України весь рік тренують пташок, вмикають їм пісні, свистять для них. Серед власників є хлопці-школярі і чоловіки по 80-90 років. Нарешті настає зірковий час, майже як на Євробаченні: власник виходить, ставить клітку з кенарем, а слухачі у залі чекають, заспіває пташка чи ні. Як відомо, співають тільки кенарі-самці.

Також проводимо семінари, круглі столи, дитячі конкурси. Минулого року в складі робочої групи розробляли екологічну стратегію міста. Нещодавно почали грати в екологічні ігри. «Монополію» та «Аліас» знають усі, а екологічні ігри поки маловідомі. Розробили авторську гру «Фауноманія», у ній 100 карток з тваринами, яких можна зустріти в Києві. Часто люди дивуються і не вірять, хоча насправді тварин у місті понад сотні видів. Тільки треба їх побачити, бо не всі навіть відрізняють галку від сороки. А після нашої гри є вже і розуміння, і бажання дізнаватися більше про київську фауну.
Часто люди думають: нас у світі сім мільярдів, хіба я можу на щось вплинути? Але наші щоденні звички формують ставлення до навколишнього середовища. Тоді людина принаймні дивиться на пакування товарів, які купує. І замість того, щоб у цю неймовірну спеку щодня купувати нову пластикову пляшку з водою, купує багаторазову. Думаєте, дрібниці? А спробуйте уявити купу з дев'яноста пляшок на звалищі!

Наша остання акція називається «АвоськаVSпакет». Нещодавно Верховна Рада прийняла закон про те, що пакети будуть заборонені, тож ми хочемо в Маріїнському парку провести майстер-клас і показати усім охочим, як плести торбинки. І нагадати, що пакетам легко можна знайти заміну, яка не шкодитиме природі.
Ігор Оболєшев, головний біолог виставки у Будинку природи
Ігор Оболєшев, головний біолог виставки, працює тут вже 25 років:

— Маємо в основному багатотоннажні акваріуми. У найбільшому 6 тисяч літрів води. У менших — тонна води, 800 літрів. Коли ми 15 років тому створили цей акваріум, аналогів у світі не було. Це був перший такий величезний водний акваріум з живою рослинністю.
Факти про виставку
Загалом у центральному залі маємо акваріуми на 20 тонн, і на такий самий обʼєм — у фондах лабораторії.

У нас представлені понад 150 видів тропічних рослин.

Близько 200 видів риб.
Поряд з рибами живуть черепашки та ігуана, однак основний профіль виставки — це тропічні водойми.
Колись нас було четверо, зараз працюємо з напарником, вдвох обслуговуємо весь цей комплекс.
Щодня годуємо рибу, контролюємо її стан: хтось переїв, хтось захворів, хтось задихнувся у спеку.
Щотижня у санітарний день проводимо обов'язковий комплекс робіт: заміна води, чистка ґрунту, видалення відмерлих частин рослин, обслуговування обладнання, живцювання рослин.
Останнє найважливіше, адже маємо власне підводний сад, рослинність у якому за тиждень може доростати до поверхні.

Ми не розводимо риб, бо для цього потрібні особливі умови. У загальному акваріумі вони розмножуються самостійно. Когось з'їдають конкуренти, про інших піклуються батьки, декому вдається вижити у цих джунглях та поповнити загальну зграйку. Один з найвідоміших принципів створення акваріуму — за біотопами. Тобто орієнтуємося на якийсь природний регіон і заселяємо в акваріум тих риб, які і в природі живуть поруч.

Наш вузький профіль — водна рослинність. Маємо найбільшу колекцію в Києві, в Україні ми досить відомі. Чимало рослин ми тут розмножували вперше.

Колись нам привозили риб з-за кордону, іноді прямо з тропічної природи. Зараз отримуємо нові екземпляри з ферм, які займаються штучним розведенням. Ми підтримуємо рідкісні види, в колекції є досить цікаві екземпляри. Так само і з рослинами: наприклад, маємо червонокнижний тайський кринум. Вперше в Україні ми розмножили його через насіння.

Нагадаю, що наша спеціалізація — акваріумні рослини, прісноводна тропічна флора, і тут з нами важко конкурувати. Навіть Київський зоопарк з нами не тягається по рослинах! А загалом добре, що у Києві є стільки різних тематичних місць: Океанаріум на Дарниці, Музей медуз, Музей води. Разом легше популяризувати цю тему. Плануємо розвиватися: згодом під акваріумами мають з'явитися тераріуми.
Стереотипи про акваріумістику
Це дуже дорого
Не маємо права торгувати рослинами, проте до нас завжди можна звернутися по консультацію. Користуйтеся нашими знаннями безкоштовно, будемо тільки раді. До нас постійно звертаються школи та дитячі садочки, інші муніципальні заклади, де є акваріуми.

Розповідаємо, як створити бюджетний акваріум на 100-200 літрів, підібрати все гармонійно і не витратити при цьому зайвих грошей. Криза відкрила нові можливості для вітчизняних виробників, а вони пропонують досить доступні речі.
Це немодно
Людей, захоплених акваріумістикою, насправді стало в рази менше за останні 25 років. Дитина зараз готова відмовитися від розваг та солодощів заради крутого смартфона, тоді як акваріум її навряд чи настільки захопить. Тим приємніше бачити, як діти заходять до нас, ховають гаджети та дивляться з захопленням. Тут виросло вже кілька поколінь киян: спочатку приходили самі, потім приводили дітей, а зараз вже ведуть онуків. Проводимо екскурсії для шкільних груп та індивідуальні консультації.
Це чоловіче хобі
Неправда, серед акваріумістів купа жінок! У нас є дівчата-переможниці міжнародних дизайнерських конкурсів. Це дуже популярне за кордоном хобі. Скажімо, у японців розвинений такий стиль оформлення як «природний акваріум».

Щороку проводиться конкурс природних акваріумів. Люди з усього світу надсилають фото своїх акваріумів, а професійне журі оцінює за певними критеріями. Так от є серед переможців таких конкурсів чимало українців та українок! Потім вони намагаються популяризувати це мистецтво, проводять подібні конкурси для дітей в Україні. Минулого року у нас проходила виставка рибок гупі, а паралельно — дитячий конкурс акваріумного дизайну.

Ми постійно оновлюємо експозицію. Нещодавно довелося робити це примусово: через спеку загинула риба в одному з акваріумів. Добре, що маємо великі ресурси, тож за півгодини відновили, вірніше створили нову картинку.

Це надзвичайна ситуація, адже зазвичай риба помирає у нас лише від старості. Померлих риб не викидаємо в унітаз, за добу-дві їх з'їдають равлики та сомики.

Спостерігати за рибами неймовірно цікаво. Емоційності в них нуль, проте є поведінкові рефлекси. Отой здоровий красунчик ховається від вас, однак всередині акваріума це справжній тиран, який ганяє всю дрібноту та молодь, не випускає їх з заростей. А як тільки він бачить когось більшого, одразу придурюється тихонею.

Кожна риба в акваріумі має свою територію, де вона годується та намагається нереститися. У кожній групі є домінант і ті, хто підлаштовується та підкоряється. Тож риби мають певну ієрархію.

Щоб отримати порцію уявної риб'ячої любові, достатньо пройтися повз акваріуми перед годуванням і провести рукою вздовж скла. Риби звикають до людей. Коли привозять новеньку, вона спочатку лякається і ховається. Коли пройде пару десятків екскурсій, туди-сюди пронесеться купа дітей, риба-новачок звикає і перестає лякатися.

А подивіться на наших скатів! Підійдіть ближче, і він обов'язково підпливе до скла, покаже вам і пузо, і рот, і який він красунчик. Головне не пхати руки в акваріум, бо можна отримати удар голкою.

Один з найцікавіших атракціонів для сучасних дітей — це дивитися, як їдять піраньї. Сподіваюся, найближчим часом у нас з'являться мулисті бризкуни, які стріляють по комахах водною цівкою. Також існують риби, які можуть бігати по підлозі. Тож плануємо і далі дивувати!
Сподобалася стаття? Подякуй авторкам!
За рибами спостерігали
Світлана Максимець
текст
Sasha Che
фото
Made on
Tilda