В погоні за чистим містом: один день з інспектором благоустрою
Хто перевіряє чистоту міста та відповідає на скарги киян? Які основні проблеми центру та спальних районів і різних сезонів року? Нащо дзвонити за нелегальними рекламними оголошеннями та звідки беруться «вічні» проблеми? Вікенд провів день з інспектором департаменту благоустрою КМДА, аби дізнатися, що роблять ці люди для Києва.
З інспектором Дмитром Ващуком ми зустрічаємося біля собору Святого Олександра, поруч розташований парк Володимирська гірка. На місті не стоїмо — Дмитро приступає до роботи та паралельно розповідає про те, чим займається.
Дмитро ВАЩУК
— Я — провідний інспектор КП «Київблагоустрій», працюю близько двох років. До того працював офіціантом, маю юридичну освіту. Шукав роботу за оголошеннями, хотів більше працювати за фахом, і натрапив на таку цікаву вакансію. Я живу в центрі міста, і мене дуже дратує сміття, розмальовані фасади. Тож захотілося щось змінити у місті, подався і пройшов конкурс.

Територія, за яку я відповідаю, — центральна частина міста: вулиця Прорізна, Хрещатик, Володимирська гірка, парк Шевченка, Пейзажна алея. На цій ділянці працюю вже майже рік. До того працював у Соломʼянському та Дніпровському районах по кілька місяців.

Проблеми центральних та спальних районів міста відрізняються. У центрі, по-перше, багато розмальованих фасадів, їх зафарбовують, а через два-три дні знов зʼявляються графіті. По-друге, проблемний санітарний стан тротуарів, бо вулиці дуже вузькі і багато запаркованих машин, тож техніці комунальних підприємств часом неможливо підʼїхати та прибрати сміття.

У спальних районах головна проблема — велика кількість сміттєзвалищ. У центрі такого немає: фіксуємо порушення, і його одразу усувають. А там сміттєзвалища великі, багато територій не знаходяться у когось на балансі, ні за ким не закріплені, тож для усунення такого потрібно збирати комунальні підприємства: Зеленбуд, ШЕУ (районні підрозділи автодору) та керуючі компанії, щоб вони спільно прибирали.

Мій робочий день триває з 8-ої до 17-ої години. Він починається з опрацювання звернень громадян: є планшет, на якому можу швидко подивитися скарги, що надходили, проходжу ділянкою, перевіряю ці скарги та фіксую порушення, які бачу сам, вручаю приписи — вимоги усунути порушення. До системи скарги потрапляють зі звернень громадян на сайті КМДА, Киїблагоустрою, сервіс 15-51.
— Найкращий друг інспектора — комунальні підприємства, з якими ми постійно підтримуємо звʼязок: керуючі компанії з обслуговування будинків, ШЕУ та зеленбуди. Якщо стикаємося з проблемою прибирання сміття у сквері чи парку — за це відповідає зеленбуд, на тротуарі хтось залишив пакет зі сміттям — звертаємося до ШЕУ, кли треба щось усунути на прибудинковій території, за яку відповідає керуюча компанія — звертаємося до неї. Вони охоче йдуть з нами на співпрацю.

А найгірший ворог інспектора — це, звісно, порушники.
Близько 20 порушень

фіксує інспектор на день
Від 10 до 20 кілометрів

проходить інспектор на день
Ми йдемо парком Володимирська гірка. Тут усе чистенько, прибране листя, сміття немає. У пошуках порушеннь крокуємо до альтанки. Там, за словами Дмитра, постійно зʼявляються графіті. Та цього разу пощастило місту, та не пощастило нам: попереднє вже прибрали, а нове не зʼявилося. Тож відправляємося шукати щось далі.
— У центрі зазвичай треба реагувати дуже швидко, іноді навіть доводиться бігати. Це дуже відповідальна робота, тож я намагаюся працювати на упередження.

Врешті ми знайшли порушення — на огорожі біля фунікулеру зі сторони схилу намальоване графіті.

— Мені здається, його ніколи не приберуть, я вже стільки раз подавав заявку на нього, — бідкається Дмитро. Проте знову фіксує порушення та передає на опрацювання. — Його балансоутримувач — зеленбуд, але туди дуже важко дібратися.
— Є «вічні» проблеми — одне й те саме порушення на одному й тому ж місці. Часто це роблять самі мешканці: викидають сміття і вимагають, щоб ми прибрали. А формально порушником є балансоутримувач. Іноді бувают скарги — помер голуб, заберіть його труп з вулиці. Звичайно, реагуємо й на таке — видаємо припис балансоутримувачу, щоб той прибрав.

Для інспектора неважливо, яка пора року, кожна має свою специфіку: восени найчастіше фіксуємо порушення по неприбиранню листя, взимку — сніг, бурульки, влітку — покіс трави.

Наступне порушення, яке ми знаходимо — це графіті та реклама. У випадку з останньою департамент благоустрою працює з системою «Стопспам».

— Графіті з рекламою, що має номер телефону, називаємо спамом. Фотографуємо таке порушення, відправляю у «Стопспам» (туди можуть відправляти скарги тільки інспектори департаменту благоустрою, районних адміністрацій та працівники КП «Київреклама»). Тоді вони беруть цей номер на автодозвін, складають адміністративний протокол. Зазначу, що у цьому випадку порушником є не балансоутримувач, а той, чий номер розміщений. Коли порушення усувається, номер знімається з автододзвону. Це дуже ефективно, підприємці зацікавлені в тому, щоб виправити все якнайшвидше. Раніше було так: ми казали балансоутримувачу — прибери рекламу зі стовпа. Він прибрав, наступного дня воно знов зʼявилося. А коли натискаєш на порушника — зовсім інша справа.
Біля паркану навколо Михайлівського стоїть розкладка, де продають усіляки сувеніри: магнітики, шарфики, декоративні тарілочки тощо. Це — стихійна торгівля, пояснює Дмитро, і на неї теж можна скаржитися. Але є один нюанс.

— Якщо є елементи благоустрою — стіл, намет чи щось таке — тоді можна, а якщо торгують з землі, то тільки викликати поліцію.

Поліцію залучаємо досить часто, наприклад, при стихійній торгівлі, незаконних розриттях. Іноді комунальні служби не беруть аварійні ордери для проведення своїх робіт на порушення благоустрою та його відновлення. Якщо вони не беруть цих ордерів, їхнє розриття вважається недозволеним. Чи трапляється, що, наприклад, замінили кабель, і не відновили благоустрій, тобто не закопали та не заасфальтували ту ділянку, де працювали. Коли виявляємо порушення, зупиняємо роботи, викликаємо поліцію та складаємо протокол, що зобовʼязує все залагодити. Поліція швидко реагує на наші звернення.
Ми проходимо поряд з готелем «Інтерконтинталь» та бачимо, що біля відомих золотих фонтанчиків лежать мішки з будівельними мателіалами, стоять помаранчеві огорожі. Чому вони діють в рамках правил, пояснює Дмитро:

— Вони взяли ордер на порушення благоустрою через ремонт фасаду. Тобто офіційно подали документи, що можуть робити ремонт фасаду. Тож тимчасово вони можуть так поскладати те, що їм треба. Проте не всі знають правила благоустрою та подають відповідні заявки. Якщо її не було, знову ж таки викликаємо поліцію та складаємо протокол.
Заходимо у двори через вузенькі вулички. Дмитро розповідає, що тут теж ЖЕК неохоче виконує свої обовʼязки, тож часто збираються купи сміття. Проте цього разу усе вивезено. Та поруч все одно знаходимо порушення: графіті, невивезене гілля та листя.

— Коли бачу порушення, зазвичай знаю, у кого на балансі ця територія, у цьому частково й заключається моя робота — знати, до кого треба звернутися для того, щоб його усунули.
— Конфлікти трапляються часто, зазвичай порушники кажуть: я не порушував. Іноді погрожують фізичною розправою, різні ситуації бувають. Та в мене вже імунітет, головне бути спокійним, посміхатися та робити свою справу. Я багато спілкуюся з різними людьми, і вже відчуваю, коли люди починають брехати — така собі профдеформація.

У Києві специфічний поділ на райони. Тут до бордюру — Шевченківський район, а за бордюром — Подільський. Також Подільский та Шевченківський ділять сходи від Пейзажної алеї. До речі, Пейзажна алея зараз безбалансова територія, її мають закріпити за кимось після реконструкції. Цікава ситуація на Хрещатику: будинки, їхні фасади та трохи тротуару до першої зеленої зони — Печерський район, а далі тротуар після зеленої зони — Шевченківський.
Зліва від бордюру — Шевченківський район, справа — Подільський.
Проходимо поряд з Національним музеєм історії України, аж бачимо — на газоні будівельне сміття. Дмитро каже, що запиту на відповідний дозвіл не було, тож і музеєві доведеться реагувати на скаргу від нашого інспектора.
— Я не ходжу одним й тим самим маршрутом, він залежить він того, звідки надійшли скарги, де зареєстровані розриття тощо. Та найкрутіше у роботі в центрі — це можливість милуватися неймовірними краєвидами.
Сподобалася стаття? Подякуй автору!
Інспектували
Марина Курильчук
Текст
Юлій Кудланик
Фото