Науковці як зірки та авторитети: як працює проєкт «Дійсна наука»
Як науковці знову стають суспільними авторитетами? Чи конкурують між собою різні наукові проєкти? Звідки взявся запит на наукпоп та де послухати цікаві лекції популяризаторів? Як запросити до школи вашої дитини крутого науковця з цікавою лекцією? Про все це Вікенд розпитав співзасновниць проєкту «Дійсна наука» — кандидатку економічних наук Олену Казьміну і докторку фізико-математичних наук Катерину Терлецьку. Ось про що нам розповіли.
— Дійсна наука — це проєкт однодумців-науковців, яким не байдуже майбутнє української науки. Ми започаткували його 3,5 роки тому — як невеликий семінар-майданчик для спілкування науковців у Київському будинку вчених. Обирали теми, найбільш близькі до наукових тематик авторів семінару: інформаційні технології, математичне моделювання, зміни клімату, економіка. Трохи згодом почали розширювати аудиторію — до нас долучилися і студенти, і викладачі, і просто зацікавлені люди. Розширилися і теми, додалися біологія, фізика, соціальні та гуманітарні науки.
Архівні фото
Проводили семінари як у Київському будинку вчених та відкритих просторах, так і в онлайн режимі, вже понад 60 лекцій на різні теми. Побачили, що до нас почали ходити школярі, і зрозуміли, що це найбільш вдячна аудиторія — їм цікаво, а лекції можуть вплинути на їхнє рішення щодо майбутньої професії. Тому вирішили подати цей проект на фінансування на Громадський бюджет.
Пройшли всі етапи конкурсу: від експертної оцінки та відкритого голосування, на якому була найбільш напружена боротьба, до остаточного затвердження в переліку переможців. Отримали 832 голоси від киян на підтримку проєкту попри періодичні технічні складнощі з голосуванням. Особливо приємно було читати відгуки про потрібність наших лекцій від тих, хто на них уже побував або навіть вперше знайомився з ідеєю.
На конкурсі наукових проєктів для широкого загалу було небагато — ще Наукові пікніки, Медичні пікніки та Дні науки, щорічні фестивалі науки. А також Науковий сквер — простір, де на свіжому повітрі можна було би дивуватися експериментам з фізики і математики (на жаль, не пройшов). Інші близькі до наукових проєкти — інженерія, робототехніка, ракетобудування — мали більш вузькотематичне або локальне призначення. Хоча, звичайно, вони теж потрібні.
Масштабні науково-популярні події як Дні науки та Наукові пікніки стали дуже популярними, але вони відбуваються декілька разів на рік. А запит на науково-популярні заходи є і в інший час. Лекторії в школах мають частково задовольнити попит на наукпоп для дітей. У суспільстві зараз формується запит на саморозвиток і навчання протягом усього життя, тому наші лекції викликають великий інтерес.
Оскільки кожен із киян має 5 голосів для обрання, куди спрямовувати частину міського бюджету, наукові проєкти між собою не конкурували, а скоріше навпаки, мали спільну підтримку від зацікавлених у розвитку киян.
Оскільки кожен із киян має 5 голосів для обрання, куди спрямовувати частину міського бюджету, наукові проєкти між собою не конкурували, а скоріше навпаки, мали спільну підтримку від зацікавлених у розвитку киян.
Як працюватиме проєкт?
Наші лектори — це провідні вчені, які вміють захопити наукою. Для учнів київських шкіл вони адаптують матеріали так, щоби максимально зацікавити аудиторію своєю темою. З початку 2021 року будуть проводитися по 5-8 лекцій на місяць у різних школах. Щоб прослухати лекцію, достатньо буде зайти на сайт, обрати тему та забронювати час.
Для всіх киян продовжуємо щомісячний лекторій у онлайн та офлайн форматах. Лекції «для дорослих» (для широкої аудиторії) відбуваються 1-2 рази на місяць, щоразу за новою темою.
Для тих, хто не мав можливості потрапити безпосередньо на заходи, здійснюватиметься запис і монтаж відео лекцій із розміщенням у вільному доступі на Youtube-каналі та поширенням через соціальні мережі.
Звісно, дорослі приходять на лекції вже досить підготованими і розуміють, навіщо їм потрібна певна інформація — тут не обійтися без ґрунтовних знань науковця. Дітей же потрібно зацікавити, зробити так, щоби вони включилися в процес — в цьому плані перед дітьми виступати складніше.
Лектори проєкту «Дійсна наука»:
Семен Єсилевський — фізик і відомий блогер.
Світлана Краковська — кліматолог та перша з українських жінок, яка була в Антарктиді в складі другої національної антарктичної експедиції у 1997—1998 роках.
Олексій Болдирєв — нейрофізіолог, біофізик, молекулярний біолог та один зі співзасновників засновників проєкту «Моя наука», що займається популяризацією наукових досягнень.
Артем Чернодуб — професор, зараз працює в компанії Grammarly.
Роман Шеремета — науковець, економіст. За версією «Forbes» — один із двох найкращих українських економістів, має публікації з нобелівськими лауреатами.
Віктор Грінченко - академік і директор Інституту гідромеханіки НАН України.
Олексій Ігнатенко — яскравий лектор, який доносить українському суспільству тему теорії ігор в багатьох проявах, співзасновник «Дійсної науки».
Тимофій Брік, Ph.D в галузі соціальних наук, викладач та дослідник KSE, який себе називає «Соціолог з Оболоні».
Олександр Скороход — молекулярний біолог, ультрамарафонець, популяризатор спорту і здорового способу життя
та ще багато інших яскравих українських науковців.
Кількість тих, хто готовий ділитися і розповідати про свою сферу знань, поступово збільшується. Дехто приходить послухати, зав'язується жвава дискусія між фахівцями, і ми бачимо, кого варто запросити наступного разу виступити перед публікою. Або ж науковці самі виходять на нас з ініціативою, спостерігаючи за успішними заходами колег.
Досить популярні медичні і біологічні теми, бо вони видаються кожному більш близькими і потрібними у повсякденному житті. Є цікавість до тем, пов'язаних тим чи іншим чином з ІТ — від чисельного моделювання та теорії ігор до глибоких нейромереж і технологій захисту інформації.
Досить популярні медичні і біологічні теми, бо вони видаються кожному більш близькими і потрібними у повсякденному житті. Є цікавість до тем, пов'язаних тим чи іншим чином з ІТ — від чисельного моделювання та теорії ігор до глибоких нейромереж і технологій захисту інформації.
Процес популяризації розпочали самі науковці: вони пропонують ідеї для лекцій, вчаться розповідати про науку цікаво. Поки у нас немає конкуренції серед наукпоп контенту, бо пропозиція все ще невелика. Але якби суспільству це було не потрібно, такі ініціативи би не проростали і не розвивалися. Інше питання, коли це стане цікаво суспільству настільки, що воно буде готове за цей контент платити. Тоді за допомогою конкуренції матимемо більш якісний наукпоп продукт.
Хто та для чого приходить слухати наукові лекції:
люди, які вже досить гарно розбираються в темі і хочуть поглибити свою обізнаність у ній, поспілкуватися з практиками;
люди, які тільки починають цікавитися темою і шукають доступну інформацію;
ті, для кого предмет лекції — предмет особистого захоплення;
ті, хто хоче збільшити свою загальну обізнаність та розширити світогляд.
Якщо говорити про вік, то найбільше людей віком 20-45 років, хоча є і значно старші, і молодші.
Приємно бачити, що думка науковців набуває ваги у суспільстві. Маючи чудові аналітичні здібності, вони здатні влучно і яскраво описати ситуацію та запропонувати обґрунтований знаннями, логікою, досвідом спосіб її вирішення. Такі люди — без пафосу — є нашою інтелектуальною елітою. Власне, це одна з цілей проєкту: зробити голос науки таким, що чують і враховують при прийнятті важливих рішень.
Приємно бачити, що думка науковців набуває ваги у суспільстві. Маючи чудові аналітичні здібності, вони здатні влучно і яскраво описати ситуацію та запропонувати обґрунтований знаннями, логікою, досвідом спосіб її вирішення. Такі люди — без пафосу — є нашою інтелектуальною елітою. Власне, це одна з цілей проєкту: зробити голос науки таким, що чують і враховують при прийнятті важливих рішень.
Сторінка Дійсної науки у фейсбуці, канал на ютубі.
Сподобалася стаття? Подякуй редакції!