Всесвітня організація охорони здоровʼя закликає дивитися на сексуальність з позитивного боку. В документах «Сексуальні права: Декларація міжнародної федерації планування родини» та «Стандарти сексуальної освіти у Європі» відмічається, що до сексуального життя треба ставитися як до важливої складової повноцінного щасливого життя кожної людини. Також завжди треба враховувати культурний код країни, який відбиває традиції, зокрема сексуальні, табу, заборони, освітні програми та інше.

В Україні у чоловіків та жінок, спостерігається тенденція терпіти. Як у стосунках у цілому, так і сексуальному аспекті, а після тривалого стримування відбувається вибух.

Часто ми погано відчуваємо своє тіло, що відбивається на сексуальному житті. Жінка не завжди може сказати своєму партнеру, що щось не так. Вона терпить, незадоволення зростає, а вона не розуміє чому — і стосунки стають гіршими.

У багатьох спостерігається відсутність культури розмов з партнером. Ми соромимося. Люди взагалі часто не розуміють, що треба говорити з партнером, він же не вміє читати думки. Щоб пояснити, чого б хотілося насправді, треба добре знати своє тіло.

Оскільки ми — діти та онуки радянських часів, коли на державному рівні «сексу не було», у нас мало зрілої сексуальності. Сьогодні жінкам, які народилися в Радянському Союзі, тільки 35-40 років. І у них є запит на пізнання своєї сексуальності. Вони хочуть дозволити собі бути сексуальними, отримувати задоволення. Їхні мами у цьому віці вже ставили хрест на сексуальності, ніби життя скінчилося.

Але треба враховувати, що коли впав «залізний занавіс», почалася сексуалізація суспільства, маятник ніби качнувся в іншу сторону. Зараз у тих, кому до 35 років, менше стереотипів, заборон, вони більш відкриті до сексу, готові про це говорити. У Києві та великих містах бачимо тенденцію, що молоді жінки не так переймаються, наприклад, чи одружені вони у 25 років. Хоча раніше це було дуже актуально — наші бабусі та мами говорили: тобі 25, вже пора. Зараз жінки близько 30 років по-іншому ставляться до народження дитини, вважають, що необовʼязково робити це одразу після шлюбу. Вони спокійно ставляться до того, що не мають постійного партнера, шукають, експериментують.

У тих, хто ближче до 60, юність і частина життя пройшли при Радянському Союзі, потім розвал, криза, становлення держави. Їм важко зі своєю сексуальністю, багато жінок 55-60 років говорять про себе як про пенсіонерок.

Коли ми говоримо про сексуальність, то маємо на увазі внутрішню енергію людини — лібідо — з народження до кінця життя, яка відповідає за вітальність. Сексуальний потяг — тільки верхівка айсбергу. Ця енергія дозволяє нам розвиватися, з цікавістю пізнавати та досліджувати світ і самого себе.

У нашому суспільстві вважається, що сексуальна освіта потрібна тільки коли людина починає сексуальне життя, тобто у підлітковому віці. Дійсно, для підлітків це дуже важливо, але насправді сексуальність треба вивчати від народження і до старості. Вона дорослішає, трансформується і у жінки, так і у чоловіка. З розвитком виникають різні питання та бажання, і людині потрібні знання про ці зміни.

В Україні організовуються вечірки закритого типу, де люди шукають сексу, і за останні два роки їх стало більше. Але, на жаль, ще мало де існує культура їхнього проведення. Люди приходять на такі вечірки у пошуках сексуального партнера на одну ніч, тому що це просто. У Європі мета подібних вечірок — не просто знайти секс на одну ніч, а знайти та відчути певну сексуальну гру. Звісно, у багатьох випадках вечірки приводять до сексу, але головне — оця гра.

На якісній вечірці організатори та гості турбуються про здоровʼя: багато презервативів, антисептиків, можна пройти експрес-тест на ВІЛ, СНІД. Крім того, є культура сказати «ні». Те, що такі вечірки проходять у закритому форматі, вони не афішуються — теж про безпеку.

Що стосується Тіндера, інтернет-знайомств, то це поширені канали, якими користуються як підлітки, так і дорослі люди. Одна знайома після розлучення переїхала до Києва, познайомилася у Тіндері з чоловіком, і вони вже рік разом. Багато хто шукає сексу в Тіндері, але це не значить, що згодом такі стосунки не переростуть у щось більше.

Проте треба усвідомлювати: наша країна дуже різна, і те, що відбувається у Києві чи іншому великому місті — одне, а у маленьких містах та селах — інше. І досі існують старі методи знайомств та пошуку сексу: через особисті знайомства, спільних друзів, клуби тощо.

Ми живемо в епоху нарцисизму, ще й маємо доступ до нових технологій. Ми всі є нащадками певної травми, що отримали наші батьки. Світ пережив страх Другої світової війни, потім покоління бебі-бумерів. Тепер ми знаходимося в епосі нарцисизму: люди мають потребу бути демонстративними. Соціальні мережі стали відгуком на цей запит.

Деякі дівчата надсилають відверті фото хлопцям, з якими поривають стосунки. Іноді це спосіб пережити біль, можливо, в дечому помститися, а не зваблювати.

Чоловіки надсилають фото ерегованого члена, бо так працює їхня сексуальність. Вони збуджуються на оголені груди, жіночі геніталії і вважають, що жіноча сексуальність працює так само: жінка побачить член і збудиться. Навряд вони закладають у такі послання щось погане, але вбачають певну аналогію. Часто чоловіки не розуміють, що у жінок це працює інакше, як правило, фото ерегованого члена не збудить жінку.

Кожні кілька років виникає певна мода, інформація про неї розходиться, і молоді люди не знають іншого способу зваблення жінки як той, про який усі говорять. Цим теж можна пояснити бум на розсилання таких фотографій.

Епоха нарцисизму, окрім іншого, характеризується певною хрупкістю самоідентичності. Тобто відповідь на питання «хто я» привʼязується до кількості лайків, до розуміння того, як тебе сприймають люди через соцмережі. Зараз формується розуміння, що трансльовані у соцмережах думки відрізняються від реального життя. Тож постає питання: хто тоді я насправді?

Сучасні книжки не тільки розповідають про сексуальні практики та техніки, а й розкривають поняття сексуальності та як вона працює. І це важливо, бо гарний секс залежить від якості, емоційності стосунків з партнером. Найчастіше збуджує не сам статевий акт, а те, що відбувається до та після.

Також добре читати класику еротичної літератури: «Історія О», «Девʼять з половиною тижнів», «Емануель». Такі твори допоможуть розібратися, що збуджує, дає простір для розвитку свого еротичного інтелекту. Зараз модно говорити про різні види інтелекту: емоційний, музичний. Є ще еротичний інтелект, і його можна прокачати, як мʼяз.

В українській мові є проблема з сексуальною лексикою. Особливо це помітно у перекладах тематичних нон-фікшн книжок. Якщо художню еротичну літературу ще якось нормально перекладають, то з нон-фікшн все досить складно, бо у нас немає звичної та зрозумілої відповідної лексики. Де шукати потрібні слова? На форумах, читати ті самі книжки, тобто збирати по крупинці.

Про свою сексуальність можна спілкуватися з психологом, психотерапевтом, сексологом, гінекологом/урологом, відвідувати лекції — сьогодні є вибір, наприклад, про еротизм у мистецтві, сексуальність через психоаналіз, сексуальність через історико-культурний аспект.

Важливо прислухатися до свого тіла: де теплішає, коли йдуть «мурашки по тілу», бо це є ключиком до того, яка сексуальна гра збуджує. І коли людина розуміє, що їй подобається та що збуджує, вона почувається краще і отримує радість від сексуальної гри.

До психологів та сексологів зазвичай звертаються, коли на фізичному рівні все в порядку, а все одно дещо не виходить, і логічно припустити, що причина психологічна.

У нашій культурі сексуальне життя — не така ж важлива складова життя, як, наприклад, соціальна реалізація. Нормально працювати, чогось досягати, будувати кар'єру, реалізувати себе. Що важливо також реалізувати власну сексуальність, люди тільки починають розуміти.

Сексуальні іграшки зараз досить доступні, є величезний вибір у секс-шопах, купити якісні можна від 500 гривень. Такі іграшки — гарний спосіб пізнання себе, своєї сексуальності, можливість додати гри, перцю у сексуальні стосунки.

Найкращий шлях першої покупки — подивитися в інтернеті, що є, а обирати саме в звичайних секс-шопах. Радимо Love Space на Подолі — просторий, світлий, з гарним рівнем обслуговування, консультанти можуть розповісти, допомогти обрати, пояснити, як користуватися, дати відчути на дотик, щоб зрозуміти свої відчуття. Це важливо, бо це інтимна іграшка має слугувати для задоволення, а не для того, щоб бути модним.

Перед вибором партнери мають розуміти, чого саме вони хочуть та для чого їм ті іграшки, бо вони бувають різні. Наприклад, у пари можуть бути гарні стосунки — безпечні, емоційні, але партнери мають різну статеву конституцію, чи один з них переживає стрес, який не дає повністю розкритися у сексуальному плані. Один з поширених міфів — чоловіки постійно хочуть сексу і завжди готові до нього. Це не так. Чоловіча сексуальність складна і досить крихка. Тоді вібратор чи фалоімітатор можуть стати для пари виходом з ситуації. Нормально, коли пара може про це поговорити і дійти розуміння.

Не треба прагнути спробувати все. Варто спиратися на те, яких відчуттів хочеться. Бо це не те, що потім поставите на полицю, а те, від чого отримуватиме задоволення. Також важливо дотримуватися правил безпеки: правильно доглядати, використовувати.