За коханням у пекло:
як у Києві створили балет «Данте»
Італійці та українці разом зазирнули у Пекло, щоб відзначити 700-річчя смерті великого поета. У Національній опері України представили балет «Данте». Вікенд побував за лаштунками театру і розпитав команду творців про роботу над незвичайною виставою.
Факти про постановку
Проєкт створений до 700-річчя смерті Данте. Цю дату відмічає весь світ. І українська вистава увійшла до всесвітньої мистецької програми Dante 700 nel mondo.
Постановка створена завдяки співпраці Національної опери України, посольства Італії й Італійського інституту культури.
Це нова постановка, аналогів їй немає у світі.
Сюжет балету складається з двох частин: земного життя Данте у Флоренції та його блукання у супроводі Вергілія у семи колах Пекла.
Два акти протиставлені один одному. Перший — про земне, матеріальне, звичне і близьке кожному з нас. Адже тут розказано про життя, родину, навчання, перше кохання. Другий — потойбічний і містичний.
Команда творців мала складну задачу — придумати концепцію балету та створити партитуру.
Партитура балету — це компіляція творів чотирьох композиторів: Ріхарда Вагнера, Антоніна Дворжака, сучасної музики духовника православної ассирійської громади у Грузії, схімандріта Серафіма (Біт-Харібі) та частини симфоній знаменитого італійського композитора Еціо Боссо.
Вистава має суперефектну відеосценографію, створену італійськими візуальними дизайнерами. Це надає додатковий вимір дійству на сцені.
Олена Філіп’єва, художній керівник балетної трупи Національної опери України
Художній керівник балетної трупи Національної опери України Олена Філіп'єва розповідає, що пропозиція італійської сторони створити балет про Данте стала викликом, адже такого балету у світі не існує:

— Генеральний директор театру запитав, кого б я могла запропонувати як балетмейстера. Я згадала Ярослава Іваненка. У нього дуже цікава хореографія. Ми маємо переважно класичний репертуар, а постановка Ярослава — це інші емоції, інша пластика.
Ярослав Іваненко — художній керівник балету та головний хореограф Theatre Kiel (Німеччина). За словами Філіп'євої, для підготовки цього проєкту Ярослав вперше прилетів до Києва взимку, коли театр двічі на день демонстрував «Лускунчика». Вони вдвох дивилися всі спектаклі, і постановник ретельно підбирав виконавців для майбутньої вистави. До того ж не тільки солістів і другорядних героїв, а й кордебалет. Артист мав підходити до задуму емоційно і за пластикою.

Іваненко вважає Данте знаковою фігурою в історії людства, адже вже сім століть його твір є актуальним і до нього звертаються інші митці. Тому Ярослав вирішив робити балет саме про життя поета.

Перший акт розповідає, як зустрілися юні Данте і Беатріче, про їхнє навчання, дорослішання. Через дев'ять років вони зустрічаються знову. Беатріче вже не дівчинка, це неймовірно красива юна жінка. Вона гине раптово і трагічно, тож Данте спускається у Пекло, щоб знайти і врятувати кохану.
Ярослав Іваненко, хореограф-постановник балету «Данте»
— Я орієнтуюся на дві книги Данте Аліг'єрі — «Нове життя», найперший, дивовижний за красою, «земний» збірник вишуканих сонетів та прози. Тут ми вперше чуємо ім'я коханої поета, Беатріче. Ми нічого не знаємо про неї. Ким вона була: представницею знатної родини чи звичайною флорентійкою? Але завдяки творчості Данте і сьогодні, через 700 років весь світ пам'ятає ім'я Беатріче.

Друга книга — «Божественна комедія», визнаний шедевр поетичного мистецтва і водночас енциклопедія з історії, анатомії, ботаніки. Сам Данте писав, що створив цей філософський і містичний твір, щоб «врятувати людей від ганебного стану і провести їх до щастя».

Чому Данте цікавий і сьогодні? Він був не тільки поетом, а й політиком, мислителем. Він підняв італійську мову на інший рівень. До того найкращі твори писалися або перекладатися на латину. «Божественна комедія» стала авангардною роботою свого часу, певним викликом, — говорить Іваненко.
Олексій Баклан, диригент-постановник балету «Данте»
Диригент-постановник Олексій Баклан розповідає про складне завдання: з кількох творів різних композиторів потрібно було скласти один, який звучатиме цілісно, ставитиме потрібні акценти і відповідатиме драматургії вистави.

— У процесі створення партитури важливо було віднайти музику, яка б чітко констатувала розмежування земного та потойбічного буття героїв, контраст між життям з його радощами, надіями (Антонін Дворжак) і невблаганною смертю (Еціо Боссо). Та не менш важливо було представити смерть не як остаточний кінець життя, а як перехід в інший вимір — духовний, що, власне, закладено у назві головного гуманістичного твору Данте — «Божественна комедія». Висока християнська ідея вічного життя як нагороди за світлий земний шлях закладалася постановниками при обранні експресивно-виразної музики Еціо Боссо і романтично-просвітленої у фіналі — Ріхарда Вагнера, — пояснює Баклан.
Нікола Франко Баллоні, фахівець у галузі культурної дипломатії
Ініціатором постановки з італійської сторони став Нікола Франко Баллоні, відомий фахівець у галузі культурної дипломатії, організатор грандіозних ініціатив. Він підкреслив, що у рамках всесвітньої програми заходів з відзначення Дантового ювілею балетна постановка Національної опери країни є, безперечно, одним з наймасштабніших театральних проєктів.

— Якщо бути стислим і висловитися рядком великого Данте з «Божественної комедії», то це вистава про «любов, що водить сонце й інші зорі». Дуже радий, що в цій інноваційній постановці звучатимуть вперше в Україні частини дивовижних симфоній сучасного композитора Еціо Боссо, який торік передчасно відійшов у вічність. Окремо хотів би наголосити, що проєкт є вагомим спільним україно-італійським внеском у мистецьку програму святкувань 30-річчя Незалежності України.
Ганна Іпатьєва, художниця костюмів, з артистами балету «Данте»
Ганна Іпатьєва надихалася великими майстрами від Джото до Рафаеля, коли працювала над костюмами для «Данте». Дійство на сцені не є повною реконструкцією тієї епохи. Проте сама епоха Данте проглядатиметься усюди, пояснює художниця. В костюмах тих, хто тільки-но потрапив до Пекла, вгадуються наче втрачені чи вирвані крила. А для образу Люцифера в майстернях театру створили складний костюм з двометровими крилами на рухливому металевому каркасі.

— Вбрання героїв «Данте» — це максимально полегшені балетні костюми, квінтесенція силуету. І якщо у першому акті «земного» життя ми спостерігаємо на колетах і корсетах аплікації та накладення різних фактур, що створюють оксамитовий ефект старовинної коштовної тканини, то у другому від «музейності» та «фресковості» одягу залишаться хіба що згадки. Ті, якими живляться душі, що вже відлетіли в інші світи.
Ярослав Ткачук, соліст Національної опери
Соліст Національної опери Ярослав Ткачук захоплений новою пластикою та хореографією цього балету. Ярослав танцює партію Вергілія.

— Через карантин до нас досить довго не приїздили постановники з інших країн. Ми завжди чекаємо на такі візити. Для закордонного балетмейстера ми завжди просто нові обличчя, він нікого з нас не знає. Для артистів це і конкуренція, і розвиток, і шанс показати себе по-новому.

Моя роль у постановці дуже цікава. Не так часто в балеті зображуєш не людину, а душу, яка живе вже не одне століття у Пеклі. Мій герой має провести Данте через ці сім кіл. Я маю передати це незвичною пластикою, зрозумілою для глядача. За сюжетом я допомагаю Данте знайти померлу Беатріче. Кохання Данте пробуджує у моєму герої щось людське, мені хочеться йому допомогти. І це видно за нашою хореографією.
Дуети Вергілія і Данте справді надзвичайно емоційні та естетичні, тож постановнику і акторам вдалося втілити свій задум. Загалом балет сприймається свіжим, сміливим, навіть авангардним. Саме так, як свого часу сприймався головний твір Данте.
Прем'єрні покази відбудуться 25 червня і 27 червня.
Сподобалася стаття? Подякуй авторам!
За лаштунки заглядали
Світлана Максимець
текст
Sasha Che
фото
Ольга Сошенко
фото