Козаки, чорти, жінки: 6 вистав Нацопери на українські сюжети
Українська класика — зовсім не обов'язково про журбу, зрадоньку та страждання. Українці завжди вміли сміятися, кохатися, співати та воювати. Про шість вистав Національної опери з містикою, лірикою, гумором та національним колоритом розповідає Вікенд.
Вечори на хуторі біля Діканьки

Містична вистава з царицею, чортом та черевичками
Авторство сюжету — Микола Гоголь.
Про що вистава: дія відбувається у ніч перед Різдвом, коли може трапитися будь-яка дивина. Сільський коваль Вакула, закоханий у місцеву зірку Оксану, ловить чорта, щоб виконати забаганку дівчини — добути царицині черевички. З чортовою допомогою та козацькою компанією герой дістається Петербургу, де отримує з рук цариці черевички для коханої.
Факти про виставу
Опери на популярний гоголівській сюжет створювали у різні часи композитори Чайковський, Римський-Корсаков, Лисенко.
У 1990 році до матеріалу звернувся українець Євген Станкович. У своєму балеті «Ніч перед Різдвом» він відтворив українське багатство звичаїв та вірувань.
У музиці використані інтонації «Щедрика», «Радуйся, земле», цитуються інтонації «Ріо-Ріти», «Розамунди» та інших популярних творів того часу.
У 1993 році балетмейстер Віктор Литвинов ставить балет на музику Станковича. Художник-постановник Марія Левитська створює для вистави костюми та сценографію.
У 2015 балет повністю оновлено. Творці змінили назву на «Вечори на хуторі біля Диканьки», щоби позбавити виставу прив'язки до суто зимового періоду.
Міняються костюми. Понад сто з них реставрують і відшивають ще півсотні нових для масових сцен, які з'явилися у виставі. У виготовленні костюмів традиційно використана ручна робота — багаті аплікації та вишивки. Додалися і нові декорації.
— Євген Станкович — один з найвидатніших композиторів нашого часу. А цей балет він вважає одним з кращих своїх творів. Кожен образ має лейтмотив і характер. Так, щоб підкреслити характерні риси Солохи композитор ввів саксофон, «баси гудять» для незграбного Чуба, полонез в палаці цариці з саркастичним підтекстом — неначе підкреслюючи всю підступність і нещирість челяді. І раптом контраст — чудовий ліричний український мелос в образах Оксани і Вакули. Драматургія цього спектаклю потребує нестандартного мислення і в музиці, і в хореографії, і в сценографії. Під таку музику поставити традиційний балет неможливо. Це мала бути фантасмагорія.

Аллін Власенко
диригент-постановник
Підказка Вікенду
Треба дивитися, щоб зацініти образ Солохи. Це просто гімн зрілої жіночої впевненості та сексуальності.
За двома зайцями

Комічна вистава з Подолу з вухастими та свинею
Авторство сюжету — Михайло Старицький
Про що вистава: аферист Свирид Голохвастий дурить голову багатій Проні та пускає бісиків бідній Галі. Пройдисвіта виводять на чисту воду на очах всього Подолу.
Факти про виставу
Перша київська постановка п'єси зовсім не була успішною. А зараз це один з найпопулярніших творів для українських театрів, лідер комедійних бестселерів.
А представити відому комедію у хореографічному жанрі насмілилася лише творча команда Національної опери під керівництвом балетмейстера-постановника Віктора Литвинова.
Авторка ідеї — заслужена артистка України балерина Тетяна Андрєєва. Вона працювала над лібрето і так захопилася, що навіть втілила Проню на сцені.
Музику створив композитор Юрій Шевченко, над сценографією працював художник Сергій Маслобойщиков. Головним символом стала Андріївська церква, крізь все дійство потроху проростають мальви, а симпатична бутафорська свиня логічно вписана в загальну атмосферу.
Театральна художниця Ганна Іпатьєва обіграла у костюмах мотиви з картин Марії Приймаченко та Владислава Шершевського. Герої гуляють по Подолу у лляних спідницях та стьобаних ватниках, сукнях у мережці та вишивці, кожухах, прикрашених неймовірними принтами та стрічками.
– Колорит та атмосфера Києва. Канва наших «Зайців» тільки здається простою й навіть примітивною, а починаєш в неї занурюватися і розумієш: усе це може й так, але розказати про «промотаного цилюрника» та його пригоди мовою симфонічної музики – надзвичайно складне творче завдання. Я місяці зо три вагався, чи використовувати відому пісеньку Голохвастого та компанії «В нєбє канарєєчка літає». Звичайно, зухвалі куплети я не просто процитував. «Погрався» з мелодією, але глядач її безумовно впізнає. Є ще багато знайомих пісень, народних мотивів, але кумедно «перекручених».

Юрій Шевченко
композитор
Підказка Вікенду
У цій фантасмагорії постановники пропонують солістам імпровізувати, тож кожного разу «Зайці» виходять трохи інакшими. Тому дивитися їх можна нескінченно.
Запорожець за Дунаєм

Жвава вистава з журбою, жартами та султаном
Авторство сюжету — Гулак-Артемовский
Про що вистава: після знищення Запорізької Січі частина запорожців втекла до Туреччини. Там вони служать султану та журяться за рідним краєм. Іван Карась випадково знайомиться з султаном і пояснює йому ситуацію. Той звільняє козаків, усі можуть повертатися додому.
Факти про виставу
Оперу створив видатний український співак, соліст імператорського Маріїнського театру Семен Гулак-Артемовський. В основі сюжету — реальна історія, автор був знайомий з прототипами героїв.
Певний час опера була під забороною у Російській імперії, яка нищила усе українське.
П'ять років тому Національна опера представила оновлену версію «Запорожця». Опера стала дуже жвавою, динамічною, з трьох дій скоротилася до двох. Виставу збагатили хореографічні композиції.
Головні герої Іван Карась та його дружина Одарка перестали бути нудними старими, тепер це яскрава сорокарічна пара.
«Запорожець за Дунаєм» — одна з візитівок нашого театру за кордоном.
– Над цим проектом ми почали працювати ще напередодні 200-річчя Гулака-Артемовського. І для нас було важливо врахувати світові тенденції розвитку театральної естетики. Тому разом з Мирославом Скориком ми зробили нову музично-сценічну редакцію. Мирослав Михайлович значно динамізував музичний матеріал, створив нову увертюру, знайшов яскраві оркестрові фарби, які закладені в цій опері композитором. Тим більше, що сучасні музичні інструменти дозволяють це зробити, адже за якістю вони істотно відрізняються від тих, які були 200 років тому. А я працював над тим, щоб все це перенести в сценічний простір живого театру.

Анатолій Солов’яненко
головний режисер Національної опери України
Підказка Вікенду
Сміливо беріть друзів-неофітів і йдіть дивитися «Запорожця». У нинішній постановці опера приваблива та доступна для сприйняття.
Лісова пісня

Вистава-феєрія про Мавку, зраду та чарівний ліс
Авторство сюжету — Леся Українка
Про що вистава: сільський парубок Лукаш та лісова дівчина Мавка закохуються. Лукашева мати примушує сина одружитися зі звичайною дівчиною. Тепер нещасливі усі: Мавка втратила кохання, Лукаш страждає від своєї зради, його дружина почувається небажаною.
Факти про виставу
Казка про кохання лісової дівчини до простого парубка оживляє міфічних істот з легенд та народних оповідань. Водночас сюжет оповідає просту людську правду про зраджені стосунки та нав'язане розуміння щастя.
Музику до балету створив композитор Михайло Скорульський, а лібрето написала його донька, відома балерина Наталя Скорульська.
Леся Українка відтворила у сюжеті численні волинські легенди і перекази. Відповідно композитор використав як матеріал для твору музичний фольклор Волині.
Вперше балет показали у повоєнному Києві у 1946 році. Загалом сцена головного театру країни бачила чотири різні прочитання твору. Зараз ми бачимо оновлення балету від Віктора Литвинова.
Історія Мавки та Лукаша настільки відома та впізнавана, що у 1991 році японська компанія навіть зняла фільм за постановкою Національної опери.
– «Лісова пісня» була поставлена у середині двадцятого століття. Це видатна постановка, у якій танцювало багато відомих талановитих артистів. Герой Лукаша у «Лісовій пісні» — мрійник, романтик, тож у Мавці він бачить щось неземне, казкове. Мабуть, він зрозумів, що саме втратив, тільки коли порівняв свої стосунки з дружиною Килиною та ті почуття, які виникли між ним та Мавкою.

Ярослав Ткачук
прем’єр Національної опери
Підказка Вікенду
У мультфільмі «Мавка. Лісова пісня», виходу якого чекає вся країна, героїня матиме пластику та грацію прими-балерини Національної опери Катерини Кухар.
Наталка Полтавка

Мелодраматична вистава з гумором, стражданням та коханням
Авторство сюжету — Іван Котляревський
Про що вистава: збіднілі мати з донькою переїжджають з Полтави до села. Оточення та матір тиснуть на дівчину, та дає згоду на шлюб з місцевим крутієм. Несподівано повертається коханий Наталки. Всі розчулені, плачуть, радіють, бажають парі щастя.
Факти про виставу
Композитор Микола Лисенко працював над музикою для цієї опери майже чверть століття.
Відразу опера стала шалено популярною в українських музичних театрах. На сцені Київського оперного театру її ставили дев'ять разів, а головні ролі у постановках завжди виконували зіркові солісти.
Останню авторську редакцію здійснюється зробили композитор Мирослав Скорик та режисер Анатолій Солов'яненко. Неспішна та оповідальна ритміка «Наталки Полтавки» змінилася на більш динамічну, сучасну.
Оновили дійство балетно-хорові епізоди. Сценічні колізії загострилися, більш яскравим став національний колорит образів.
Оновлена історія вже не переповнена нескінченими сумом, болем та стражданнями. Тепер у ній знайшлося місце радості, надії та гумору.
– Саме з цього твору починається у дітей шкільного віку знайомство з українським оперним театральним мистецтвом. Сподіваюся, в нашій інтерпретації опера стала яскравіше і виразніше. У постановці я змістив акцент від туги, сліз і страждань до світлого та життєрадісного. Я намагався надати опері позитивне забарвлення, звернути увагу на українські обряди, наповнити виставу гумором і душевністю. Крім того, ми збагатили музичну картину, розширили кількість інструментів оркестру. Раніше вистава йшла три з половиною години і складалася з двох дій. Ми скоротили її до двох дій по 45 хвилин, що відповідає двом шкільним урокам театру.

Анатолій Солов’яненко
головний режисер Національної опери України
Підказка Вікенду
По секрету, тільки між нами: школярі, які не читали п'єсу, а лише подивилися «Наталку Полтавку» у Нацопері, спокійнісінько пишуть твори та складають по ній тести.
Лілея

Лірична вистава про кохання, бунт та помсту
Авторство сюжету — Тарас Шевченко
Про що вистава: князь віднімає у волелюбного Степана красуню-кохану Лілею. Степан з побратимами постає проти князівського свавілля.
Факти про виставу
До 125-річчя з дня народження Шевченка у Києві вирішили поставити балет за його творами. Над ним працювали балетмейстер Галина Березова, композитор Костянтин Данькевич та лібретист Всеволод Чаговець.
Для лібрето Чаговець використав мотиви різних творів Шевченка («Сліпий», «Русалка», «Утоплена», «Княжна», «Марина», «Відьма»). Лілея об'єднала різні мотиви в сюжеті. Але головний акцент робився на драматичні сцени народного бунту та стихійного грізного повстання.
Вистава у Данькевича вийшла видовищною та стильною, адже він запросив для співпраці найкращих художників. Йому навіть дорікали, що кріпаки у «Лілеї» занадто гарно вдягнені. Композитор відповідав, що українці злиднями ніколи не були, хоч тяжко працювали, та вдягалися у добротний одяг та взуття.
«Лілея» стала першим прикладом інтегрування української літературної класики в балетне мистецтво. Кілька разів балет переосмислювали різні постановники головного театру країни.
У шістдесятих кіностудія Довженка зняла кольоровий фільм «Лілея» з балетною трупою та оркестром Київського театру опери і балету ім. Шевченка. Цю стрічку з цікавістю дивилися глядачі у різних країнах світу.
До 200-літнього ювілею Шевченка у Національній опері знову оновили «Лілею». Основною темою став вже не класовий бунт, а кохання, відданість та самопожертва. У цій версії постановники використали автентичну музику «Лілеї» та долучили до неї фрагменти з інших творів композитора Данькевича.
— Безумовно, кожен український артист відчуває певну гордість, коли танцює у виставі з національним сюжетом. У репертуарі нашого театру я станцював всі українські балети. На жаль, їх не так багато, як хотілося б. Всі герої абсолютно різні, але найближчий за емоційністю для мене образ Степана з «Лілеї». Він виступає за чесність та справедливість, а мені теж притаманна жага справедливості. Сучасна версія «Лілеї» відрізняється від першої постановки, і це нормально. Балет повинен змінюватись, проходити редакцію часом. Плине час, міняється внутрішній світ кожного покоління, з'являються нові герої та ідеали, але зберігаються вічні цінності.

Ярослав Ткачук
прем’єр Національної опери
Матеріал підготовлений за підтримки
Українського Культурного Фонду. Редакція Вікенду несе відповідальність за зміст матеріалу. Викладене у цій статті не є офіційною позицією УКФ.
Репертуар передивилися
Світлана Максимець
текст
Андрій Ніколаєв
куратор проєкту