У нашому сенсі концепція здорових шкіл — це три компоненти: спорт, здорове харчування і здоровий простір. Протягом року школи мають робити активності та щодва тижні звітувати — це єдина обовʼязкова вимога до учасників. Наприкінці показують, як цей рік вплинув на здоровʼя та самопочуття школярів.

Програма розраховувалася на три роки, вперше запустилися на 2018/19 навчальний рік, тож наступний мав би бути останнім. Але через пандемію ми не змогли провести останній, найулюбленіший етап — це спортивні події. Тому вирішили, що частину перенесемо на осінь. Крім того, плануємо змінити формат проєкту.

Раніше школи мали брати участь у програмі впродовж 30 тижнів, а це довго і досить складно. Тепер це будуть челенджі на один-два місяці. Наприклад, запустили спортивний челендж — визначили переможців, запустили челендж з правильного харчування — визначили переможців. Хочемо підсилити мотивацію і зробити так, щоб вигравало більше шкіл. Цього року до фіналу вийшли 50 неймовірних шкіл, і завжди серце крається, що не можеш нагородити усіх.

Два роки поспіль на початку реєструється близько 500 шкіл, до кінця доходить десь половина, і як на мене, це класний результат. Бо протягом 30 тижнів потрібно виконувати непрості завдання та бути в тонусі. Чому школи не доходять до кінця? Зима — складний період, бо багато шкіл йдуть на карантин. Крім того, завжди є людський фактор. Цьогорічна пандемія також додала складнощів. Ми порахували, що 19% шкіл не змогли продовжувати брати участь у проєкті, наприклад, через відсутність доступу до інтернету. До речі, минулого року деякі школи навіть ввели свій показник, чому для них ця програма була класною: у них зменшилася захворюваність дітей, і вони говорили, що то був перший рік, коли вони не йшли на карантин.

Школи проводять найрізноманітніші активності. Були дискусії про правильне харчування, квізи, кольорові тижні — коли протягом, скажімо, жовтого тижня їдять тільки жовті овочі та фрукти. Ще роблять руханки, танцювальні батли та спортивні змагання. У деяких закладах захопилися так, що батьки та вчителі навіть пофарбували стіни, щоб зробити приміщення більш комфортним. Цього року одна зі шкіл вирішила провести сто уроків про щастя, і це круто, бо треба говорити і про ментальне здоровʼя. Школи можуть креативити та вигадувати. На сайті є гайд, де вони можуть подивитися, що вже робили інші, це надихає. Основна умова — активності мають відповідати трьом компонентам: спортивна активність, здорове харчування та здоровий простір.

Програма має на меті, щоб діти були здорові. Сьогодні десь 70% з них ведуть малоактивний спосіб життя: близько 11 годин проводять сидячи або лежачи, що впливає на якість життя, на показники здоровʼя. Якщо говорити про їжу, то діти споживають овочів удвічі менше за норму та утричі менше фруктів.

Так, у школах годують сніданками, які готують за певними нормами, проводять уроки фізкультури. Але наш проєкт працює на згуртованність навколо здоровʼя. Перед тим, як школа входить в проєкт, і по його завершенню проводиться опитування, тож кожна школа може побачити результат. Не завжди уроки фізкультури або харчування у школах близькі до ідеалу. Тому ми хочемо, щоб школи обмінювалися досвідом, надихалися активностями, які проводять інші учасники. А школярі розуміли, що необовʼязково чекати фізкультури, щоб зробити руханку. Як бачимо за результатами, через нововведення у школах протягом програми змінюються уявлення дітей про те, чому важливі сніданки та активність.

Ми враховуємо те, що у шкіл у великих містах та у селах різні ресурси та можливості. Передбачили окремий приз для сільських шкіл, оскільки розуміємо, що важко конкурувати, особливо у контексті пандемії, бо поганий інтернет — це більше про сільські школи. Але минулого року перше місце посіла школа з села на Львівщині, вони зробили неймовірні речі та стали переможцями.

Під час пілотного року перші два місця посіли київські школи — вони взяли креативом, діти й самі захопленно розповідали, як на них вплинув проєкт. Призи вручаємо у наступному навчальному році, тож їздили до школи-переможців, питали дітей, як вони харчуються, що їдять на сніданок. Школи самі обирають STEM-обладнання, яке хочуть купити. Київська школа-переможець купила інтерактивну дошка та панель, проєктори, багато моделей для навчання фізиці, набори Lego Education.

Дуже жалкую, що ця програма не йде влітку, бо тоді діти дещо забувають про набуті навички. Проте зараз ми пересвідчились, що під час карантину цього не сталося. Єдиний складний момент — це спілкування вчителів з учнями, за нашим дослідженням, близько 20% школярів не мали доступу до інтернету, і це вплинуло на ефективність. З іншого боку, карантин допоміг залучити батьків до різноманітних челенджів. Наприклад, одна дівчинка розповіла, що раніше не знала, що її мама вміє стрибати на скакалці. Запускали сімейні челенджі, і нам надсилали фото, де мама, тато і діти стоять у планці, це було дуже позитивно і весело.