Специфіка зброярства у тому, що ти можеш бути досвідченим ковалем, проте, не знаючи нюансів, виготовиш річ якісну, але незручну. Майстру потрібне не тільки ковальське вміння, а й знання зброї. Я з 1994 року займаюся фехтуванням, тому коли роблю річ, відразу приміряю її до себе: чи буде вона зручною для мене? А для інших?

А тепер уявіть, що наші поліцейські ходять з засунутими у кишеню чи за пасок пістолетами. Це наражає на небезпеку і самих поліцейських, і оточення. Так само було б, якби у середньовіччі люди ходили з гострими шаблями та шпагами без захисту у натовпі. І зброя б постійно тупилися, і кількість поранених росла.

Основна проблема кузні у великому місті — це знайти відповідне приміщення з недорогою орендою. У нас так не вийшло, тож оренда — це значна частина наших витрат. Кузню можна робити лише у промисловій зоні, навіть у приватному секторі відкривати кузню не можна, ніхто з сусідів такого не терпітиме.

Користуюся у майстерні комп'ютером, адже виконуємо лазерне різання, 3D-друк складних моделей. Нещодавно робили копію музейної шаблі гетьмана Самойловича. Оскільки не було можливості потримати її в руках, виручали детальні фото, по них я відмальовував візерунки, друкував, а потім переносив на метал. На жаль, не можемо дозволити собі, як середньовічні майстри, витрачати на один меч десять років свого життя, самостійно здобувати для нього руду, гартувати його на потрібну фазу місяця у крові жертовного ягняти.

Виготовлення зброї і сьогодні процес тривалий та різноманітний. Що ми робимо:

— обробляємо метал;

— виготовляємо лезо меча чи шаблі;

— робимо оздоблення;

— вирізаємо з металу або відливаємо в бронзі деталі прикрас ефесу.

Але саме зброя — це ще не все. У давнину воїн не міг обійтися без піхов під шаблю чи меч. У середньовіччі вони коштували небагато, бо вироблялися не з дорогого заліза, а шкіри і деревини. Зараз треба враховувати час та кваліфікацію майстра, необхідні для такої роботи. А часу на неї потрібно не набагато менше, ніж на сам меч. До того ж необхідні досить специфічні навички, адже майстру доведеться одночасно працювати з металом, деревом, шкірою, а конвеєр в такій роботі неможливий. От і виходить, що якісні піхви, зроблені за давніми технологіями, коштуватимуть лише трохи дешевше, ніж сам меч.

В Україні шаблі — одне з найпопулярніших замовлень, тож і шабля гетьмана Самойловича викликала велику зацікавленість та навіть суперечки, коли ми показали цю роботу підписникам у соцмережах.

Треба знати, що шабля не була основною зброєю козаків. Фактично на початок визвольних змагань Богдана Хмельницького такою зброєю був спис або мушкет. Звичайні козаки багато шабель не мали, бо це була, по-перше, досить дорога річ, по-друге, не дуже й корисна. Коли стоїш у пішому строю перед навалою кінноти, тобі не шабля потрібна. Треба або їх пристрелити, або утримати на відстані довгим списом. І тільки коли військо Хмельницького отримало вже багато перемог, майже всі козаки змогли озброїтися шаблями. Переважно то були трофейні шаблі — польські або турецькі. Виробництво в Україні почалося вже коли Хмельницький заснував козацьку державу, де з'явилися свої потужні зброярські центри.

Тому термін «козацька шабля» досить розмитий. У це поняття входять трофейні польські та турецькі шаблі, а пізніше — шаблі, виготовлені нашими майстрами. Завжди існувала зброярська мода. Найпоширенішою зброєю серед козаків були шаблі-корабели, достатньо зручні та відомі, а пізніше також шаблі баторовки угорсько-польського типу. Колись Стефан Баторі перевів майже усю польську армію на такі шаблі.

Звісно, мені, як майстру-зброяру з ювелірними навичками, цікавіше зробити багато оздоблену шаблю чи шпагу, прикрасити її візерунками, напівдорогоцінним камінням. Але деякі речі настільки легендарні та довершені у своїй простоті, що їх хочеться зробити таким, які вони є, без усякого оздоблення. Так у нас було з ірландським мечем та шотландським палашем. Це дуже відома зброя, довершена за формою та змістом.

У чому краса зброї? Шабля гарна своїм вигином, бо завдяки йому вона краще рубає та наносить глибші рани. Краса шпаги у стрімкому довгому вістрі, завдяки якому вона краще проколює обладунки. Це може звучить дивно та цинічно, але зброя красива у першу чергу своїм функціоналом. Чим краще зброя здатна вбивати, тим більш довершеною вона виглядатиме.

Нещодавно ми робили велику партію зброї: шаблі, мечі, алебарди, сокири від дев'ятого до сімнадцятого сторіччя для музею «Львів стародавній». Досить цікаві предмети, починаючи з шаблі так званого мадярського типу, якими були озброєні кочовики — печеніги, половці, хазари, мадяри до того, як вони прийшли в Європу. Колись у селищі Гочево (зараз це територія РФ) таку шаблю знайшли у похованні воїна Київської Русі. Скоріш за все він взяв її як трофей, коли ходив на кочовиків, а не так давно таку ж саму шаблю знайшли на Чернігівщині. Тобто це була досить поширена зброя.

Робота для кіно почалася, коли ми познайомилися зі знімальною групою «Сторожової застави». Робили для них:

— близько 90 щитів;

— понад 50 мечів та шабель;

— списи;

— луки.

Наша робота сподобалася. Отже, нас залучали до роботи над такими фільмами та серіалами:

У роботі з кіно ми зазвичай виділяємо зброю для першого плану — для головних героїв. Її намагаємося зробити максимально відповідною по матеріалах, прикрасити в залежності від ролі. Другий варіант — зброя для каскадерів. Тут треба брати до уваги зручність та безпеку. Коли ми працювали для «Захара Беркута», з'ясувалося, що західні актори, які там знімалися, за умовами страхування не можуть працювати з металевою зброєю. Для «Сторожової застави» зброю для каскадерів ми робили з дюралюмінію, який набагато легше сталі. А для акторів у «Захарі Беркуті» навіть дюралюмінієву зброю не можна було використовувати за умовами контракту. Тому ми фактично першими в Україні розробили таку технологію — спочатку робили зброю для акторів першого плану, потім знімали з неї зліпки та по них виготовляли копії з поліуретану, з ударотривкого пластику.

Ці мечі та шаблі повністю відтворювали візуально сталевий виріб, але були набагато безпечнішими та легшими. Таку зброю використовували каскадери та головні герої, коли повинні були битися в кадрі крупним планом.

Для серіалу «Слов'яни» ми робили сталеві шоломи та їхні копії зі склопластику. Коли всі вони пофарбованими стояли поряд на столі, навіть я на кілька секунд зависав, доки знаходив потрібний.

Для серіалу «Абсолютно брехлива історія» ми робили дуже красиву шаблю з руківʼям з лосиного рогу, прикрашену мельхіором та цитринами. А також кілька копій зброї з безпечних матеріалів для каскадерів, бо у цьому серіалі буде багато бійок та екшену.

Просту шаблю ми виготовляємо десь за тиждень. Тут багато залежить від черги, адже замовлення є. Звісно, серед покупців переважають чоловіки, але і дівчата також купують. Наприклад, ті, які займаються східними бойовими мистецтвами, купують безпечні мечі для каскадерської роботи. Принциповий момент — ми виготовляємо макети зброї, але не робимо холодну зброю. Тобто якщо нас просять зробити загострений меч, яким можна голови рубати, ми відмовляємо.

Копії зброї з сучасних матеріалів — пластику та полімеру — легко продаємо за кордон. На жаль, коли мова заходить про сталеву зброю, то у продажів за кордон досить багато перепон.

Хоча ми ж не виготовляємо холодну зброю — ми робимо макети, вони незагострені. Ними можна битися, фехтувати, але вбити чи поранити людину ними не вийде. Проте навіть за цих умов надіслати наші роботи за кордон дуже складно. Навіть якщо зібрати велику кількість документів, пройти нашу митницю, проблеми можуть бути з іншої сторони. Ми мали такі складнощі з Німеччиною, коли група студентів-кінематографістів замовляла у нас історичну зброю для некомерційної стрічки про вікінгів.

Підказка від Вікенду: «Кузня фантазій» пропонує деякі свої вироби в оренду для фотосесій. Там можна вибрати мечі, шаблі та обладунки — як сталеві, так і легкі копії з якісного пластику (як ті, що роблять для кіно). Якщо хочете вдягнутися на вечірку чи просто для гарних фото середньовічним лицарем, але не хочете тягати на собі 30 кілограмів заліза, то беріть тут пластиковий обладунок. Він важить у 10 разів менше, але виглядає як натуральний.