Урбаністика для Києва: проблеми чи проєкти?

Чим Київ не гірший за інші столиці Європи, яка книга є біблією урбаніста, чому урбаністи пишаються наземним переходом біля ЦУМу? Вікенд розпитав експертів про те, навіщо нам урбаністика, з якими проблемами вона справляється, а які не повинна розвʼязувати.

Олександр Сергієнко

голова аналітичного дослідницького центру «Інститут міста»

— Джейн Джекобс У 1961 році написала книгу «Смерть і життя великих американських міст», її вважають біблією урбаністів. Вона вивела певні закономірності. Наприклад, що простори, де є люди, безпечні, де немає — ні. Завдання урбаністики — вирішувати, як організувати міський простір найліпшим чином.

Але з цього випадають питання інфраструктури, сміття та багато інших. Колись у Нью-Йорку відразу п'ять районів звозили сміття на один острів, що призвело до колапсу. Тоді місцевий уряд вирішив, що кожен район має самостійно розвʼязувати свою сміттєву проблему, а в цей великий смітник вклали кошти й провели рекультивацію. Тепер там зелена зона. Це є приклад урбаністичного рішення.

Існують певні закономірності організації міського життя, влада міста має діяти відповідно до цих закономірностей. Місто — дуже складний організм, всі його частини поєднані між собою. Тому зміни вимагають системної роботи, а не трьох-чотирьох проєктів, які зроблять всім добре.

Так, можна реалізувати який-небудь красивий проєкт. Скажімо, в Нью-Йорку вирішили не розбирати повітряну залізницю, а на місці старих колій розбили романтичний парк. Той самий міст Кличка в Києві — чудовий проєкт, який несе задоволення. Як би його не критикували, а люди гуляють, милуються видами Дніпра, це доволі приємна атракція. Але цей проєкт не розвʼязує проблеми міста.

У Києва є альтернативна стратегія, розроблена громадськими активістами, урбаністами. Над документом півтора роки працювала Київська стратегічна ініціатива, я теж брав участь. Але ця стратегія не стала дороговказом для міської влади.

Головні проблеми Києва

Проблеми транспорту та інфраструктури (сюди входять тепло- та водомережі, зливова каналізація)

На жаль, Київ розробляв свою стратегію, виходячи з настанов Кабміну. А Кабмін затвердив методику розробляння стратегій для областей. Для міста вона не підходить, але Київ мусить діяти за настановами уряду.

Дороги — це частина транспортної проблеми

Команда Віталія Кличка працює над її вирішенням з 2014 року. У нас 1660 кілометрів доріг загального міського значення. З них капітально оновлено 1100 кілометрів, тобто дві третини. На це знадобилося сім років системної роботи. Почалася заміна теплотрас. За останні три роки з 2600 кілометрів теплотрас замінили 300. Такими темпами років за 5-7 можна вийти на пристойний показник втрат у тепломережах. Зараз заміняють найбільш аварійні ділянки.

Відсутність великої об'їзної дороги, через що фури перевантажують Київ

Це ненормальна, нецивілізована ситуація. Але тут місто нічого не може вдіяти, бо майбутня траса має пролягати на території Київської області. Президент пообіцяв до 2025 року розвʼязати це питання.

Отже, головне завдання міської влади — не проєкти, які прикрасять місто, а системна робота в усіх напрямках. Не можна сказати, що як тільки ми зробимо дороги та відновимо тепломережі, всім стане добре. Залишиться проблема дитсадків та шкіл, але вона локальна. Загалом у нас вистачає місць, але якихось точках, де зведені величезні ЖК, потрапити в садочок та школу дуже складно. Всі ці недоліки мають бути враховані в системі документів — стратегія, Генплан, які описують майбутнє міста.

Якщо дотримуватися цих документів та працювати з року в рік, то можна поліпшити ситуацію та поступово зробити Київ комфортним європейським містом. Хоча я бував практично в усіх європейських столицях, то Київ виглядає краще багатьох в усіх відношеннях.

Влад Самойленко

голова ГО «Урбан Крю»

Кращі рішення, які пішли на користь місту та комфорту киян:

Громадський бюджет участі

З'явився ефективний інструмент ініціації та реалізації ініціатив містян, взаємодії та навчання комунальників і громадських активістів; впровадження нових рішень. Тепер кияни впливають, вимагають і створюють комфортніші сквери, двори, вулиці чи інші публічні місця. Скоротився доступ до чиновників і спростився діалог, зменшилася кількість типових відмов держапарату: «немає повноважень», «немає фінансування», «неможливо виконати». Переможці проєктів отримують фінансування та мають реалізувати.

Облаштування наземного переходу через Хрещатик біля ЦУМу з острівцем безпеки

Це символічне і міфорозвінчувальне рішення, за яке боролися кілька спільнот, зокрема й наша.

Рішення дозволило:

• зменшити аварійність на ділянці;
• покращило пішохідну доступність між двома частинами вулиці, особливо для маломобільних груп населення;
• впорядкувало потоки автомобільного руху і краще розділило трафік, що рухається з Бессарабської площі на вулицю Богдана Хмельницького або на Європейську площу;

Це рішення — чудове підтвердження сучасних урбаністичних рішень на користь людиноцентричного планування міст і спростування страшилок консервативних людей про «зупинку міста» та збільшення кількості збитих на дорозі.

Пішохідна Контрактова площа та вулиця Сагайдачного

Це один з етапів, хоч і досі незавершених, створення пішохідного й туристичного магніту для прогулянок, активностей, зони розвитку малого та середнього бізнесу, що обслуговує велику кількість гостей. Очікуємо, коли завершать все заплановане і на Контрактовій та Сагайдачного замість асфальтного полотна з'являться дерева, газони, лавки, освітлення, фонтани тощо.

Відокремлені смуги громадського транспорту

Рішення, яке почало поліпшувати мобільність великої кількості людей, особливо якщо певні ділянки відокремлені фізично (як на вулиці Шота Руставеллі), час від часу патрулюються поліцією та інспекторами з паркування або на них встановлені камери автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху.

Впровадження системи евакуації порушників ПДР евакуаторами.

Є питання щодо оформлення взаємодії евакуаторів із містом. Проте в центрі міста тротуари, праві смуги, велодоріжки, наземні переходи звільнювали від запаркованих авто.

Створення сектору розвитку велоінфраструктури як частини департаменту транспортної інфраструктури.

Це пришвидшило появу велоінфраструктури в Києві, користування велосипедом стає більш зручним.

Дуже хотілося б, щоб найближчим часом Київ зробив такі важливі кроки:

Увів мораторій на будівництво нових житлових комплексів і торговельно-розважальних центрів, щоб призупинити забудову парків, зелених зон.

Почав розвивати фізично відокремлені маршрути громадського транспорту. Це як облаштування нових маршрутів, так і реорганізацію частини існуючих, або заміну їх на більш сталі види транспорту (тролейбуси, трамваї). Тут же важливо відновити трамвайне сполучення Борщагівської лінії з Палацом спорту, а також з'єднати лівий і правий берег.